Рішення № 24055655, 07.05.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2012 р.Справа № 27-22/17-4000-2011

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Невінгловської Ю.М.

судді: Гуляк Г.І., Малярчук І.А.

при секретарі судового засідання: Чумаченко І.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: Волканов М.М. (директор), ОСОБА_3 (представник діючий за довіреністю);

від третіх осіб: 1. Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної держвавної адміністрації - ОСОБА_4 (представник діючий за довіреністю); 2. Одеської обласної державної адміністрації -не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Одесагаз";

до відповідача: Комунального підприємства "Білгород-Дністровськтеплоенерго";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної держвавної адміністрації;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Одеської обласної державної адміністрації

про стягнення 605620,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 04.10.2011 року Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх ГСОО №6036/2011) до відповідача - Комунального підприємства "Білгород-Дністровськтеплоенерго" в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 9485074,00 грн., з яких 8268284,66 грн. -основна заборгованість, 707 750,34 грн. -пеня, 138634,39 грн. -3% річних, 370 404,61 грн. -інфляційні та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 01.01.2005 року та 01.02.2007 року між сторонами у справі укладено договори №008233-Т-ТП та №008233-КК-ТП на постачання та транспортування природного газу відповідно, згідно умов яких позивачем:

- за договором №008233-Т-ТП протягом періоду з 01.10.2010 року по 01.03.2011 року було поставлено газ на загальну суму 14538650,13 грн., між тим, відповідач за фактично спожитий газ розрахувався частково, в зв'язку з чим станом на 01.09.2011 року у нього утворилась заборгованість у сумі 8441199,80 грн.

- за договором №008233-КК-ТП протягом періоду з 01.10.2010 року по 01.03.2011 року було поставлено газ на загальну суму 549325,62 грн., між тим, відповідач за фактично спожитий газ розрахувався частково, в зв'язку з чим станом на 01.09.2011 року у нього утворилась заборгованість у сумі 69325,62 грн.

Таким чином, несвоєчасна та не в повному обсязі сплата відповідачем грошових коштів за споживання, постачання та транспортування природного газу протягом періоду з 01.10.2010 року по 01.03.2011 року, стала підставою для звернення позивача з відповідними позовними вимогами до суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.10.2011р. суддею Торчинською Л.О. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №22/17-4000-2011.

Ухвалою суду від 28.10.2011р., приймаючи до уваги складність спору, а також необхідність витребування документів, необхідних для розгляду справи по суті, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 16.11.2011р.

Приймаючи до уваги перебування судді Торчинської Л.О. з 28.11.2011 року у відпустці, відповідно до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи №22/17-4000-2011, згідно з яким справу призначено до розгляду судді Невінгловській Ю.М.

Ухвалою суду від 01.12.2011 року суддею Невінгловською Ю.М. справу №22/17-4000-2011 прийнято до свого провадження, присвоєно справі №27-22/17-4000-2011 та розгляд справи призначено в засіданні суду.

У судовому засіданні 11.01.2012 року представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО №657/2012 від 11.01.2012р.), згідно якої просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 13691100,61 грн. При цьому, позивач зазначив, що в уточнених позовних вимогах враховано здійсненні відповідачем часткові проплати, а також включено заборгованість за фактично поставлений газ у березні 2011 року.

Згідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 11.01.2012 року було оголошено перерву у розгляді справи до 18.01.2012 року.

Ухвалою суду від 18.01.2012 року, за клопотанням відповідача, в порядку ст. 69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.02.2012 року, враховуючи категорію і складність справи, суд призначив справу №27-22/17-4000-2011 до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Одеської області від 13.02.2012 року №27-22/17-4000-2011, на підставі рішення зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (оформлене протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.) та ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу №27-22/17-4000-2011 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Невінгловська Ю.М., судді: Меденцев П.А., Щавинська Ю.М.

Ухвалою суду від 13.02.2012р. справу №27-22/17-4000-2011 прийнято до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя Невінгловська Ю.М., судді: Меденцев П.А., Щавинська Ю.М.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 14.03.2012р., у зв'язку з перебуванням суддів господарського суду Одеської області Меденцева П.А. та Щавинської Ю.М. у відрядженні, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу №27-22/17-4000-2011 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Невінгловська Ю.М., судді: Гуляк Г.І., Малярчук І.А. Враховуючи викладене ухвалою суду від 14.03.2012 року справу №27-22/17-4000-2011 прийнято до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Невінгловська Ю.М., судді: Гуляк Г.І., Малярчук І.А.

Крім того, ухвалою суду від 14.03.2012 року, в порядку ст. 27 ГПК України, за власною ініціативою суду, враховуючи, що предметом позову є стягнення заборгованості за постачання та транспортування природного газу в пунктах споживання відповідача, а протоколами засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу №1.8. та №1.9. від 23.05.2011р. було узгоджено обсяги заборгованості, що підпадають під дію статті 34 Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік" для проведення розрахунків за послуги теплопостачання по Комунальному підприємству "Білгород-Дністровськтеплоенерго" Одеської області з різниці в тарифах на послуги теплопостачання для з`ясування обставин у справі, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Одеську обласну державну адміністрацію.

У судовому засіданні 04.04.2012р. представник Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної державної адміністрації надав до суду заяву про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, оскільки одним із пріоритетних завдань Головного управління є забезпечення на території області реалізації державної політики у сфері житлово-комунального господарства, здійснення заходів та контролю за їх виконанням щодо погашення заборгованості минулих років, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, а також виконання функцій управління, координації та контролю у сфері житлово-комунального господарства за діяльністю підприємств, установ та організацій.

Розглянувши клопотання Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної державної адміністрації про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, суд дійшов висновку про необхідність його задоволення, оскільки дана юридична особа має юридичний інтерес у даній справі. В зв'язку з чим, ухвалою суду від 04.04.2012 року, в порядку ст. 27 ГПК України, до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Головне управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної державної адміністрації.

13.04.2012 року до канцелярії суду від позивача надійшла заява про уточнення позовної заяви (вх. ГСОО № 11258/2012), згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 605620,22 грн., з яких 125662,89 грн. -основний борг, 304097,50 грн. -пеня, 58856,92 грн. -3% річних та 117002,91 грн. -інфляційні. В обґрунтування даної заяви позивач посилається на здійсненні відповідачем часткові проплати, в зв'язку з чим, станом на 12.04.2012р. загальна сума заборгованості відповідача за спожитий газ у період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року складає 125 662,89 грн. При цьому, позивачем у даній заяві також уточнено період нарахування пені, 3% річних, інфляційних та визначено період їх нарахування з 01.04.2011р. по 30.09.2011р.

У судовому засіданні 07.05.2012р. представник позивача позовні вимоги в редакції заяви від 12.04.2012р. вих. №21/17-295 (вх. ГСОО №11258 від 13.04.2012р.) підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі. Крім того, представник позивача звернув увагу суду на те, що Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Одесагаз". Враховуючи, що реорганізація суб'єкта господарювання не відбулася, суд зазначає, що підстави для здійснення процесуального правонаступництва відсутні, але вказує, що назвою позивача по справі №27-22/17-4000-2011 слід вважати Публічне акціонерне товариство "Одесагаз".

Третя особа - Одеська обласна державна адміністрація у судові засідання не з'явилась, між тим, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення судових відправлень. При цьому, будь-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог Одеською обласною державною адміністрацією до суду не надано.

Представник третьої особи - Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної державної адміністрації у судових засіданнях був присутній, між тим, будь-якої правової позиції щодо заявлених позовних вимог не висловив.

Відповідач надавши відзив на позов вх. ГСОО 37061/2011 від 28.10.2011 року щодо заявлених позовних вимог в редакції позовної заяви вх. ГСОО №6036/2011 від 04.10.2011р. заперечував з підстав викладених у даному відзиві на позов. Разом з тим, у судовому засіданні 07.05.2012р. представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 125662,89 грн. визнав, між тим, надав до суду заяву вх. ГСОО №13896 від 07.05.2012р., згідно якої просив суд в порядку ст. 83 ГПК України зменшити розмір неустойки нарахованої позивачем посилаючись на скрутне матеріальне становище підприємства та наявної кредиторської заборгованості у сумі 23251,1 тис. грн. станом на 01.04.2012р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено під час розгляду справи, 01.01.2005р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Одесагаз" (надалі - облгаз) та КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" (надалі -замовник) укладено договір №008233-Т-ТП на постачання та транспортування природного газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій (надалі -договір 1) предметом якого є надання послуг облгазом замовнику з постачання та транспортування природного газу для виробництва теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

Згідно п. 1.2 договору 1 природний газ транспортується та постачається в пункти споживання, що розташовані за слідуючими адресами: вул. Перемоги, 2.

Умовами п. 2.6 договору 1, зокрема, встановлено, що природний газ, який подається замовнику, вважається прийнятим по кількості -згідно показань контрольно-вимірювальних приладів, а у випадку їх несправності -згідно розрахунку.

Положеннями п. 3.2 договору 1 серед іншого встановлено обов'язок замовника прийняти газ від облгазу в обсягах, зазначених у п. 2.1 даного договору; забезпечити своєчасну оплату за газ.

Відповідно до п. 4.18 договору 1, прийом-передача газу, спожитого замовником у відповідному місяці оформлюється актом прийому-передачі газу між облгазом і замовником. Акти прийому-передачі є підставою для остаточних розрахунків.

Пунктом 5.1 договору 1 визначено, що вартість природного газу, що постачається споживачам України підприємствами НАК „Нафтогаз України" визначається Постановами НКРЕ та Наказами НАК „Нафтогаз України".

Згідно з п.п. 5.1.2 договору 1, сторони домовились, що ціна на газ, що вказана в даному договорі може змінюватись за нормативними актами уповноважених державних органів, наказами НАК „Нафтогаз України" і приймається сторонами до виконання без додаткового попередження.

У відповідності до п. 6.1 договору 1, оплата за постачання та транспортування природного газу здійснюється замовником грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок облгазу 260091552 в ОФ АКБ „Укргазбанк", МФО 328759, код ЄДРПОУ -03351208 протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. При цьому, перша частина оплати в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів перераховується на рахунок облгазу не пізніше 10 числа місяця в якому здійснюється поставка газу, а друга частина у розмірі 50% - до 20 числа місяця, у якому здійснюється поставка газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Умовами п.п. 6.1.4 договору 1 визначено, що при наявності заборгованості, облгаз зараховує кошти, що надійшли від замовника, як погашення заборгованості за газ, поставлений та протранспортований у минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному доручені призначення платежу.

Положеннями п.п. 7.1.2, 7.1.3 договору 1 встановлено, що замовник сплачує облгазу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, в який нараховувалась пеня. Штраф та пеня нараховуються облгазом протягом одного року, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Відповідно до п. 11.1 договору 1, даний договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині транспортування газу до 31 грудня 2009р., а в частині проведення розрахунків за послуги -до їх повного здійснення.

11.01.2010 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору №008233-Т-ТП від 01.01.2005р., згідно умов якої сторони дійшли згоди та вирішили, що даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині транспортування і постачання газу до 31.12.2014 року, а в частині проведення розрахунків за послуги -до їх повного здійснення.

Як встановлено матеріалами справи, 01.02.2007р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Одесагаз" (надалі - облгаз) та КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" (надалі -замовник) укладено договір №008233-КК-ТП на постачання та транспортування природного газу для потреб госпрозрахункових установ та організацій (надалі -договір 2) предметом якого є транспортування, постачання та споживання природного газу.

Згідно п. 1.2 договору 2, газ передається на пункти споживання замовника, розташовані за адресами: вул. Перемоги, 2.

Положеннями п. 3.2 договору 2, серед іншого, встановлено обов'язок замовника прийняти газ від облгазу в обсягах, зазначених у п. 2.1 даного договору; забезпечити своєчасну оплату за газ.

Відповідно до п. 4.18 договору 2, прийом-передача газу, спожитого замовником у відповідному місяці оформлюється актом прийому-передачі газу між облгазом і замовником. Акти прийому-передачі є підставою для остаточних розрахунків.

Пунктом 5.1 договору 2 визначено, що вартість природного газу, що постачається споживачам України підприємствами НАК „Нафтогаз України" визначається Постановами НКРЕ та Наказами НАК „Нафтогаз України".

Згідно з п. 5.3 договору 2, сторони домовились, що ціна на газ, що вказана в даному договорі змінюється нормативними актами уповноважених державних органів, наказами НАК „Нафтогаз України" і приймається сторонами до виконання без додаткового попередження.

У відповідності до п. 6.1 договору 2, оплата за транспортування та постачання природного газу здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок облгазу 100% вартості газу, який запланований для поставки у наступному місяці, не пізніше ніж за 7 банківських днів до початку місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Умовами п.п. 6.1.2 договору 2 визначено, що в платіжних дорученнях замовник повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у замовника, облгаз зараховує кошти, що надійшли від замовника, як погашення заборгованості за газ, поставлений у минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному доручені призначення платежу.

Положеннями п. 7.2 договору 2 встановлено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за постачання природного газу у строки, зазначені в п.п. 6.1, 6.1.1 даного договору, замовник сплачує на користь облгазу, крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Умовами п.п. 7.2.2 договору 2 передбачено, що штраф та пеня нараховуються облгазом протягом одного року, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Відповідно до п. 11.1 договору 2, даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки та транспортування газу з моменту підписання до 31.12.2009р., а в частині проведення розрахунків за газ -до їх повного здійснення.

11.01.2010 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору №008233-КК-ТП, згідно умов якої сторони дійшли згоди та вирішили, що даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині транспортування і постачання газу до 31.12.2014 року, а в частині проведення розрахунків за послуги -до їх повного здійснення.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 6 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Як встановлено матеріалами справи, згідно розрахунку позивача, станом на 12.04.2012р. за відповідачем рахується заборгованість за фактично спожитий газ у сумі 125 662,89 грн.:

Так, за договором №008233-Т-ТП від 01.01.2005р. відповідачу було поставлено природний газ:

- за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. у кількості 3925,382 тис. м3, вартість якого з урахуванням цільового збору, постачання природного газу та податку на додану вартість становить 5440122,73 грн. З урахуванням здійснених відповідачем проплат на суму 2973090,12 грн. та вхідного сальдо на суму 2535049,15 грн. загальна сума боргу відповідача за фактично спожитий газ у період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. станом на 31.12.2010р. складала 5002081,76 грн.

- за період з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. у кількості 6459,504 тис. м3, вартість якого з урахуванням цільового збору, постачання природного газу та податку на додану вартість становить 9098527,40 грн. З урахуванням здійснених відповідачем проплат на суму 4364345,76 грн. загальна сума боргу відповідача за фактично спожитий газ у період з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. станом на 01.04.2011р. становить 4734181,64 грн.

Так, за договором №008233-КК-ТП від 01.02.2007р. відповідачу було поставлено природний газ:

- за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. у кількості 67,316 тис. м3, вартість якого з урахуванням цільового збору, постачання природного газу та податку на додану вартість становить 202573,58 грн. З урахуванням здійснених відповідачем проплат на суму 80000,00 грн. загальна сума боргу відповідача за фактично спожитий газ у період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. станом на 31.12.2010р. складала 122573,58 грн.

- за період з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. у кількості 110,949 тис. м3, вартість якого з урахуванням цільового збору, постачання природного газу та податку на додану вартість становить 346752,04 грн. З урахуванням здійснених відповідачем проплат на суму 400000,00 грн. борг відповідача за фактично спожитий газ у період з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. станом на 01.04.2011р. відсутній.

Отже, за відповідачем станом на 12.04.2012р. рахується заборгованість перед позивачем за фактично поставлений обсяг газу у сумі 125662,89 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед ПАТ „Одесагаз" та не надано будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини, більш того у судових засіданнях відповідач визнав даний борг у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" у розмірі 125662,89 грн. (з урахуванням здійснених відповідачем часткових проплат у сумі 9679866,13 грн.) за фактично поставлений газ у період з 01.10.2010р. по 01.04.2011р., яка виникла за договором №008233-Т-ТП від 01.01.2005р. та договором №008233-КК-ТП від 01.02.2007р., підтверджується наявними матеріалами справи документами та доказів сплати зазначеної суми відповідачем, суду не надано, суд вважає вказані вимоги ПАТ „Одесагаз" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства. При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 304097,50 грн. за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р. з урахуванням здійснених відповідачем проплат, а також 3% річних у суму 58856,92 грн. та інфляційних у сумі 117002,91 грн., вважає розрахунок позивача вірним та обґрунтованим.

Між тим, згідно ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п.1 ст. 233 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, ступінь та причини виниклого порушення зобов'язань, те, що відповідачем у справі є комунальне підприємство, яке зокрема, здійснює поставку теплової енергії населенню, а також відсутність в справі будь -яких доказів щодо наявності збитків у позивача, суд, керуючись наданим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України правом на зменшення розміру пені, вважає за можливе та необхідне зменшити розмір стягуваної з відповідача пені з 304097,50 грн. до 10000,00 грн., що не суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог ПАТ "Одесагаз" та стягнення з відповідача 125662,89 грн. основного боргу, 10 000,00 грн. пені, 58 856,92 грн. 3% річних та 117 002,91 грн. інфляційних.

З огляду на те, що позов ПАТ "Одесагаз" було подано 04.10.2011 року, тобто до набрання чинності Законом України „Про судовий збір", а також враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, які складаються з 25500 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Білгород-Дністровськтеплоенерго" (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги, 2, код ЄДРПОУ 32132501) на користь Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, б. 1, ідент. код 03351208) 125662/сто двадцять п'ять тисяч шістсот шістдесят дві/грн. 89 коп. основного боргу, 10000/десять тисяч/грн. пені, 58856/п'ятдесят вісім тисяч вісімсот п'ятдесят шість/грн. 92 коп. 3% річних, 117002/сто сімнадцять тисяч дві/грн. 91 коп. інфляційних, 25500/двадцять п'ять тисяч п'ятсот/грн. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 14.05.2012р.

Головуючий суддя Невінгловська Ю.М.

Суддя Гуляк Г.І.

Суддя Малярчук І.А.