Рішення № 24055583, 08.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" травня 2012 р. Справа № 6/029-12

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." про стягнення боргу,

представники:

позивача: ОСОБА_1 (дов. № 14-352 від 16.03.2012 року),

відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У березні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." (далі -відповідач) про стягнення боргу.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 03/11/11-1 купівлі -продажу природного газу від 28.10.2011р. щодо оплати отриманого природного газу у сумі 479 790,54 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.03.2012 року порушено провадження у справі № 6/029-12 та призначено її до розгляду на 03.04.2012 року.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 03.04.2012р. представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних документів, суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 17.04.2012р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.04.2012р. суд відклав розгляд справи на 08.05.2012р., у зв'язку з неявкою в судове засідання 17.04.2012р. представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних документів.

Присутній в судовому засіданні 08.05.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 08.05.2012р. знову не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, ухвалами господарського суду Київської області за адресою, що вказана позивачем у позовній заяві, що підтверджується наявними в матеріалах справи оригіналами повідомлень про вручення поштового відправлення.

Так, згідно з роз'ясненнями президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.07.1997 року за № 02-5/289 особи, що беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відтак, на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними в ній матеріалами та без участі представника відповідача, так як його нез'явлення та не подання відзиву не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

28.10.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." (покупець, відповідач у справі) укладено договір № 03/11/11-1 на купівлю -продаж природного газу, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у листопаді 2011р. природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01.11.2011р. по 30.11.2011р. газ в обсязі до 1500 тис. куб. м., у томі числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.).

За розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (куб. м.), приведений до стандартних умов (п. 2.3. договору).

Сторонами узгоджено (п. 5.2. договору), що ціна за 1 000 куб. м. природного газу становить 3 382 грн без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 %. Крім того, тариф на транспортування газу -302,30 грн, крім того ПДВ 20 % - 60,46 грн, всього 362,76 грн.

Згідно п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за 5 днів до початку здійснення поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється протягом 3 днів з дати підписання акту приймання -передачі природного газу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ загальною вартістю 479 790,54 грн, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом передачі-приймання природного газу від 27.12.2011р.

Претензій щодо недобросовісного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань від відповідача не надходило.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач за отриманий природний газ в порушення п. 6.1. договору не розрахувався, внаслідок чого вартість неоплаченого відповідачем газу, на момент звернення з позовом, склав 479 790,54 грн.

Таким чином, на час вирішення спору вартість неоплаченого газу відповідачем за договором становить 479 790,54 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача 479 790,54 грн боргу за поставлений природний газ.

Враховуючи вище викладене та беручи до уваги положення п. 6.1. договору, відповідач зобов'язаний був оплатити вартість отриманого природного газу протягом 3 днів з дати підписання акту приймання-передачі природного газу.

Згідно з ч. 1 ст. 530, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Проте доказів сплати боргу за договором № 03/11/11-1 від 28.10.2011р. відповідач суду не надав.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати вартості отриманого газу доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем вартості отриманого природного газу в розмірі 479 790,54 грн, Господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді борг відповідача перед позивачем за договором 03/11/11-1 від 28.10.2011р. становить -479 790,54 грн.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідач, на якого, відповідно до вимог ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, покладається обов'язок доказування, не надав доказів на підтвердження проведення оплати за поставлений у грудні 2011 року природний газ. Ні копій платіжних доручень, ні будь-яких інших доказів розрахунків в рахунок оплати боргу (479 790,54 грн) за отриманий природний газ відповідачем надано не було.

З огляду на вищенаведене, Господарський суд дійшов до висновку про доведеність існування боргу відповідача перед позивачем в розмірі 479 790,54 грн, а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором позивачем нарахована пеня в сумі 12 632,29 грн на суму боргу 479 790,54 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2. договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця.

Перевіривши заявлену до стягнення суму пені, враховуючи строки виникнення зобов'язання за договором, період нарахування пені, заявлений позивачем, вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, п. 7.2. договору та вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»Господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним.

Таким чином, Господарський суд дійшов до висновк, про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 12 632,29 грн.

Окрім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором позивачем нараховано 7% штрафу в сумі 33 585,34 грн на суму боргу 479 790,54 грн.

Так, в п. 7.2. договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату переданого газу понад 30 днів покупець додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу, враховуючи строки виникнення зобов'язання за договором та період нарахування штрафу, заявлений позивачем, Господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок штрафу є арифметично вірним.

Таким чином, Господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 33 585,34 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором позивачем нараховано 959,58 грн інфляційних втрат та 2 439,26 грн 3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних -платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то Господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат і 3% річних та враховуючи строки виникнення зобов'язання за договором, періоди нарахування інфляційних втрат та 3% річних, заявлені позивачем, частини 2 статті 625 ЦК України, Господарський суд встановив, що надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірним.

Таким чином, Господарський суд дійшов до висновку, про задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 959,58 грн та 3% річних у сумі 2 439,26 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 479 790,54 грн основного боргу, 12 632,29 грн пені, 33 585,34 грн 7% штрафу, 959,58 грн інфляційних втрат та 2 439,26 грн 3% річних є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." (код ЄДРПОУ 36263844) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720) 479 790,54 грн основного боргу, 12 632,29 грн пені, 33 585,34 грн 7% штрафу, 959,58 грн інфляційних втрат та 2 439,26 грн 3% річних, а також 10 588,14 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ф. Черногуз