Рішення № 24055477, 03.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2012 р. Справа № 9/128-11

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД КАРКАСНО-ПАНЕЛЬНОГО ДЕРЕВ'ЯНОГО ДОМОБУДІВНИЦТВА "ЕКО-ДОМ"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУДВІЛ 7"

Про стягнення 1 986 573, 74 дол. США

Суддя Сокуренко Л. В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 (дов. б/н від 04.10.2011 р.)

Від відповідача не з'явився

Від третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Публічного акціонерного товариства "ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД КАРКАСНО-ПАНЕЛЬНОГО ДЕРЕВ'ЯНОГО ДОМОБУДІВНИЦТВА "ЕКО-ДОМ" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУДВІЛ 7" про стягнення 1 986 573,74 дол. США.

Ухвалою суду від 21.10.2011 року порушено провадження у справі № 9/128-11 та призначено розгляд справи на 15.11.2011 р.

У судове засідання 15.11.2011р. представник відповідача не з'явився; про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився, надав витребувані ухвалою суду документи та пояснення.

Ухвалою суду від 15.11.2011 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів у справі розгляд справи відкладено на 08.12.2011 р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУДВІЛ 7".

05.12.2011 р. через загальний відділ господарського суду Київської області надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД КАРКАСНО-ПАНЕЛЬНОГО ДЕРЕВ'ЯНОГО ДОМОБУДІВНИЦТВА "ЕКО-ДОМ" до Публічного акціонерного товариства "ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ" про визнання недійсним кредитного договору.

Ухвалою суду від 06.12.2011 р. зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна компанія "ЕКО-ДОМ" та додані до неї документи повернуто без розгляду.

Супровідним листом від 22.01.2012 року, у зв'язку з надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД КАРКАСНО-ПАНЕЛЬНОГО ДЕРЕВ'ЯНОГО ДОМОБУДІВНИЦТВА "ЕКО-ДОМ", справу № 9/128-11 направлено до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД КАРКАСНО-ПАНЕЛЬНОГО ДЕРЕВ'ЯНОГО ДОМОБУДІВНИЦТВА "ЕКО-ДОМ" повернуто заявнику, а справу № 9/128-11 направлено до господарського суду Київської області.

19.01.2012 року надійшов запит Київського апеляційного господарського суду № 09-18/200 від 18.01.2012 року (вх. № 22460 від 19.01.2012 року) про направлення матеріалів справи № 9/128-11 до суду апеляційної інстанції, у зв'язку з надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУДВІЛ 7" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2012 року.

Супровідним листом від 23.01.2012 року матеріали справи № 9/128-11 направлено до Київського апеляційного господарського суду для їх надіслання разом з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.03.2012 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУДВІЛ 7" повернуто скаржнику.

12.03.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУДВІЛ 7" надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсним договору поруки б/н від 06.03.2012 року (вх. № 3745 від 12.03.2012 року), в якій він просить визнати недійсним договір поруки № 60-В/07-П4 від 14.03.2007 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД КАРКАСНО-ПАНЕЛЬНОГО ДЕРЕВ'ЯНОГО ДОМОБУДІВНИЦТВА "ЕКО-ДОМ" та Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії".

Ухвалою суду від 14.03.2012 р. розгляд питання про прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви б/н від 06.03.2012 року (вх. № 3745 від 12.03.2012 року) відкладено до повернення матеріалів справи № 9/128-11 з Вищого господарського суду України.

16.03.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області з Вищого господарського суду України надійшли матеріали справи № 9/128-11.

Ухвалою суду від 16.03.2012 р. у прийнятті зустрічної позовної заяви від 06.03.2012 р. про визнання недійсним договору поруки відмовлено.

Ухвалою суду від 16.03.2012 р. розгляд справи призначено на 03.04.2012 р.; зобов'язано позивача надати оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності; письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення Позивача до господарського суду для вирішення цього спору; направити копію позовної заяви з додатками на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУДВІЛ 7", докази направлення надати в судове засідання; довідку про рух коштів по Товариству з обмеженою відповідальністю "ГУДВІЛ 7"; платіжне доручення (меморіальний ордер) в підтвердження щодо надання кредиту; зобов'язатно відповідача надати оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог; зобов'язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУДВІЛ 7"надати відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків; довідку про рух коштів.

У судове засідання 03.04.2012 р. представник відповідача та третьої особи не з'явилися; про причини неявки суд не повідомили; про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином; представник позивача з'явився, надав витребувані ухвалою суду документи та пояснення.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на адресу відповідача та третьої особи, зазначені у позовній заяві та довідці ЄДРПОУ, то суд дійшов висновку, що відповідач та третя особа були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача та третьої сторони суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи також не надходило.

Відповідно до пункту 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно з ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Враховуючи те, що відповідач та третя особа про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.2007 року між позивачем - Закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії», правонаступником якого в свою чергу є Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії», що підтверджується п.1.3. Статуту Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії»(банк за договором) та третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Гудвіл 7»(позичальник за договором) був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 60-В/07 (далі -кредитний договір).

Відповідно п. 1.1. кредитного договору, банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті, що надалі іменується «Кредитна лінія», надає позичальнику кредитні кошти (надалі -кредит) за рахунок кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, зазначені в п. 1.5 цього договору, своєчасно та в повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у терміни, зазначені в ст. 8 цього договору, і виконати інші умови цього договору.

Згідно п. 1.2. кредитного договору ліміт кредитної лінії складає 3 860 000,00 (три мільйони вісімсот шістдесят тисяч) доларів США.

Як передбачено п. 1.3. кредитного договору, розмір процентів за користування кредитом складає 13,5% (тринадцять цілих п'ять десятих відсотка) річних.

Останній день дії кредитної лінії -13 березня 2008 року. У цьому договорі терміном «останній день дії кредитної лінії»позначається термін, з настанням якого зобов'язання банку з надання позичальнику кредиту на умовах цього договору припиняються (п. 1.4. кредитного договору).

Відповідно до підпункту л) п. 2.1. договору належне виконання позичальником зобов'язань по цьому договору забезпечується фінансовою порукою Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод каркасно-панельного дерев'яного домобудівництва «ЕКО-ДІМ» на повний розмір зобов'язань позичальника за цим договором.

Пунктом 6.1. кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язується сплачувати банку проценти у розмірі, що зазначений в п. 1.3. цього договору. Згідно п. 6.2. договору проценти нараховуються на суму загальної заборгованості за кредитною лінією.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в останній робочий день поточного місяця за фактичну кількість днів в періоді (28-29-30-31) і 360 днів у році по останній календарний день місяця включно. Сума кожного з траншів кредиту враховується при нарахуванні процентів з дня його надання (включно). День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів (п.п. 6.3. -6.4. кредитного договору).

Відповідно до п. 6.5. кредитного договору нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в останній день дії кредитної лінії, а у випадку, якщо позичальник не повернення загальну заборгованість за кредитною лінією в такий день -то нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення загальної заборгованості за кредитною лінією.

Згідно п. 6.6. кредитного договору проценти, нараховані за місяць відповідно до пунктів 6.1-6.5 цього договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше перших 3 (трьох) робочих днів місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Проценти, нараховані за місяць, в якому відповідно до п. 1.4 цього договору настає останній день дії кредитної лінії, повинні бути сплачені не пізніше такого дня (п. 6.7. кредитного договору).

Відповідно до п. 8.1. кредитного договору позичальник зобов'язується повернути банку кредит у термін, зазначений у пункті 1.4. цього договору. Повернення кредиту до цього терміну вважається достроковим.

Надання, повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюються в доларах США. Передбачені цим договором пеня і штрафи розраховуються в валюті кредиту і сплачуються в гривнях в еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України на день їх сплати (п. 9.1. кредитного договору).

Згідно п. 10.1. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором. позичальник зобов'язаний сплачувати банку пеню: в) за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, які визначені ст. 6 цього договору -у розмірі 0,05 % від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня від простроченої суми за кожний день прострочення.

Нарахування пені та інших штрафних санкцій, які передбачені цим договором, припиняється в момент виконання позичальником зобов'язання, за невиконання якого така пеня чи інша штрафна санкція була застосована до позичальника. Пеня і штрафи, зазначені в пунктах 10.1 -10.2. цього договору, повинні бути сплачені банку в строк не пізніше 6 (шести) робочих днів із дня одержання позичальником повідомлення банку про їх накладення(п.10.3. кредитного договору).

Кредитний договір набуває чинності відповідно до п. 11.3. з дати його підписання банком та позичальником, скріплення печатками сторін, і діє до повного виконання зобов'язань позичальника по цьому договору.

Згідно п. 11.6. кредитного договору за будь-якими вимогами сторін, які випливають за даним договором. встановлюється позовна давність тривалістю у три роки.

01.06.2007 року сторонами укладено договір про внесення змін № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 60-В/07 від 14.03.2007р., відповідно до якого п.1.3. договору викладено в наступній редакції: «п.1.3. Розмір процентів за користування кредитом складає 13,0 % річних».

13.03.2008року сторонами укладено договір про внесення змін № 2 до договору про відкриття кредитної лінії № 60-В/07 від 14.03.2007р., відповідно до якого п.1.4. договору викладено в наступній редакції: «п.1.4.Останній день дії кредитної лінії -13 листопада 2008 року».

13.11.2008 року сторонами укладено договір про внесення змін № 3 до договору про відкриття кредитної лінії № 60-В/07 від 14.03.2007р., відповідно до якого п.1.2. договору викладено в іншій редакції та визначено щомісячне зменшення ліміту кредитної лінії; п.1.3. викладено в наступній редакції: «п.1.3. Розмір процентів за користування кредитом складає 15,5 % річних. У разі виконання позичальником п.2.6. цього договору з 01.01.2009 року вказана в цьому пункті договору процентна ставка зменшується на 0,5 % та становитиме 15% річних на весь строк дії цього договору». Пункт 1.4. договору викладено в наступній редакції: «п.1.4.Останній день дії кредитної лінії 31.10.2010 року». Зазначеним договором про внесення змін № 3 пункт 8.1. договору викладено в новій редакції та визначено графік повернення позичальником кредиту.

29.12.2008 року сторонами укладено договір про внесення змін № 4 до договору про відкриття кредитної лінії № 60-В/07 від 14.03.2007р., відповідно до якого п.1.3. викладено в наступній редакції: «п.1.3. Розмір процентів за користування кредитом складає 15,5 % річних. У разі виконання позичальником п.2.6. цього договору з 01.04.2009р. вказана в цьому пункті договору процентна ставка зменшується на 0,5 % та становитиме 15% річних на весь строк дії цього договору».

14.03.2007 року між позивачем - Закритим акціонерним товариством «Банк НРБ»(заставодержатель/кредитор за договором) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД КАРКАСНО-ПАНЕЛЬНОГО ДЕРЕВ'ЯНОГО ДОМОБУДІВНИЦТВА "ЕКО-ДОМ" (поручитель за договором) укладено договір поруки № 60-В/07-П4, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 1198. (договір поруки).

Відповідно до п. 2 цього договору поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання боржником (ТОВ «Гудвіл 7») його зобов'язань, що випливають з кредитного договору (з усіма змінами та доповненнями до нього) та можуть виникнути в майбутньому за кредитним договором: зобов'язання повернути кредитору кредит, з граничним лімітом кредитування 3 860 000,00 доларів США не пізніше 13.03.2008 року, зобов'язання в строки, передбачені кредитним договором сплачувати заставодержателю проценти за користування кредитом за кредитним договором, зобов'язання відшкодувати збитки, завдані кредитору невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань по кредитному договору, зобов'язання сплатити кредитору неустойку за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по кредитному договору.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором всім своїм майном за виконання зобов'язань боржника, зазначених в статті 2 цього договору.

Згідно з п. 4.2. договору поруки передбачена ст. 4.1. цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить прострочення виконання зобов'язань, передбачених ст. 2 цього договору.

Поручитель відповідно до п. 4.3. договору поруки протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення зобов'язаний погасити заборгованість боржника.

Пунктом 4.4. договору поруки передбачено, що за несплату заборгованості боржника у строк, зазначений у п. 4.3. цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню у розмірі 0,05 % від простроченої суми за кожний день прострочення.

Договір поруки згідно п. 6.3. набуває чинності з моменту його підписання представниками сторін за умови нотаріального посвідчення і припиняється у випадку належного виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, а також з інших підстав, передбачених законодавством України.

13.03.2008 року та 13.11.2008 року сторонами укладено договори про внесення змін до договору поруки № 60-В/07-П6 від 14.03.2007 року, якими сторонами погоджено внесення змін до деяких пунктів договору поруки щодо ліміту кредитування, розміру процентів за користування кредитною лінією та строків їх сплати.

Згідно п. 1 договору від 13.11.2008 року про внесення змін до договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання боржником його зобов'язань, що випливають з кредитного договору та можуть виникнути в майбутньому, зокрема, зобов'язання в строки, передбачені в ст. 6 кредитного договору, а у випадках. Передбачених законодавством України та/або кредитним договором та/або цим договором, - до настання термінів, зазначених в ст. 6 кредитного договору -сплачувати заставодержателю проценти за користування кредитом за кредитним договором з розрахунку 15,5 % річних з можливістю зміни розміру процентів та строків їх сплати у випадках, передбачених ст. 6 та п. 1.3. кредитного договору.

Позивач, на виконання умов кредитної угоди № 60-В/07 від 14.03.2007 року, перерахував третій особі - ТОВ «Гудвіл 7»16.03.2007 року кредитні кошти в загальній сумі 3 860 000,00 дол. США, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача з 14.03.2007 по 20.09.2011, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

В порушення умов кредитної угоди № 60-В/07 від 14.03.2007 року боржником прострочено повернення частини кредиту згідно встановленого графіку та не сплачено нараховані позивачем проценти.

Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу № 143/5/50-1 від 22.01.2010 року та вимогу № 141/5/50-1 від 22.01.2010 року про дострокове повернення повної суми заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 60-В/07 від 14.03.2007 року.

В зазначених вимогах позивач повідомляє відповідача та боржника про те, що у зв'язку з порушенням позичальником п.1.2. та п.6.6. кредитного договору загальна сума заборгованості за кредитною угодою № 60-В/07 від 14.03.2007 року станом на 13.01.2010 року становить 4 232 349,11 дол. США, погашення кредитних коштів повинно відбутися у п'ятиденний строк з дня отримання цього повідомлення.

За ствердженням позивача, ні боржник, ні поручитель (відповідач) на вимогу позивача не погасили заборгованість за кредитною угодою № 60-В/07 від 14.03.2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, боржником не повернуто позивачу 3 640 000,00 дол. США кредитних коштів за кредитною угодою № 60-В/07 від 14.03.2007 року, що підтверджується випискою з рахунку позивача станом на 18.06.2010 року.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позивачем за період з 01.02.2010 року по 08.09.2011 року нараховано боржнику 916 408,87 дол. США процентів за користування кредитною лінією.

Згідно з ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб; у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до частинами 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В Ухвалі Колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15.04.2009 р. зазначено, що правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, урегульовані ст. 554 ЦК. Зі змісту цієї норми вбачається можливим встановлення поруки щодо виконання одного й того самого зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак така порука виникає на підставі її спільного надання, у формі укладення одного договору (ч. 3 ст. 554 ЦК). У такому разі поручителі відповідають перед кредитором солідарно. Законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, але в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК застосована бути не може. Поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності, оскільки не можна говорити про їхню спільну поруку. За таких обставин кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого Поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача (поручителя) 916 408,87 дол. США заборгованості по сплаті процентів за користування кредитною лінією за період з 01 лютого 2010 року по 08 вересня 2011 року та 1 070 164,87 дол. США пені за період з 01 лютого 2010 року по 08 вересня 2011 року, разом 1 986 573,74 дол. США, що за офіційний курсом НБУ становить 15 840 343,03грн.

Як вбачається з позовної заяви та розрахунку, який доданий до неї, позивач проводив розрахунок відсотків за користування кредитною лінією станом на 20.09.2011 року у доларах США. Офіційний курс дол. США станом на 20.09.2011 року становив 7,9737 грн./дол. США

Таким чином, розмір відсотків за користування кредитною лінією, які нараховані позивачем за період з 01 лютого 2010 року по 08 вересня 2011 року у розмірі 916 408,87 дол. США станом на 20.09.2011 року за офіційним курсом дол. США становить 7 307 169,41 грн.

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України закріплено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Частиною 3 ст. 346 Господарського кодексу України встановлено, що кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

У пункті 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/369 від 29.06.2010 року "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України"при вирішення питання чи необхідно у прийнятті судового рішення про стягнення іноземної валюти зазначати в резолютивній частині такого рішення еквівалент стягуваної суми в національній валюті України (гривнях), зазначено наступне.

Господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом. При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях.

Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми процентів за користування кредитною лінією, господарський суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним.

Таким чином, оскільки боржник в порушення умов п.6.1., 6.6. кредитної угоди № 60-В/07 від 14.03.2007 року та договорів про внесення змін до неї не сплатив позивачу проценти за користування кредитною лінією, які нараховані за період з 01.02.2010 року по 20.09.2011 року у сумі 916 408,87 дол. США, то вимога позивача про стягнення з відповідача (поручителя) заборгованості за процентами за користування кредитною лінією у сумі 916 408,87 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.09.2011 року становить 7 307 169,41 грн. підлягає задоволенню повністю.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 961 099,98 дол. США.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.6 кредитного договору, проценти, нараховані за місяць відповідно до пунктів 6.1-6.5 цього договору, відповідач зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше перших 3 робочих днів місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України).

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Аналогічна правова позиція щодо стягнення розміру пені, який не перевищує подвійну ставку НБУ зазначено у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 року у справі № 25/187.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 10.3. кредитного договору нарахування пені та інших штрафних санкцій, які передбачені цим договором, припиняється в момент виконання позичальником зобов'язання, за невиконання якого така пеня чи інша штрафна санкція була застосована до позичальника.

Враховуючи викладене, судом досліджено умови п. 10.3 кредитного договору та встановлено, що сторонами погоджено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за період, що перевищує шість місяців, за умови невиконання основного зобов'язання за кредитним договором.

Правова позиція щодо погодження аналогічного за змістом пунктом 10.3 кредитного договору умов щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за період, що перевищує шість місяців, викладено у постанові Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 р. у справі № 33/165.

Згідно з п.п. а) та п.п. в) п. 10.1 кредитного договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором, відповідач зобов'язаний сплачувати кредитору пеню за несвоєчасне повернення кредиту - у розмірі 0,05 % від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення, а також пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, які визначені ст. 6 цього договору -у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожен день прострочення.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені за допомогою системи підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛІГА:ЕЛІТ 8.2.3." та дійшов висновку, що він є арифметично невірним, а також враховано, що розрахунок позивача був здійснений з урахуванням кількості днів у році -360, в той час як в році 365 днів.

Необхідність здійснення розрахунку штрафних санкцій з урахуванням 365 днів у році зазначена у постанові Вищого господарського суду України від 11.01.2012 р. у справі № 5015/236/11.

Розмір пені за прострочення повернення кредиту, враховуючи період заборгованості з 01.02.2010 року до 08.09.2010 року, суму боргу, що у період з 01.02.2010 по 13.12.2010 року становила 3 640 000,00 дол. США, а в період з 14.12.2010 по 08.09.2011 року становила 3 636 407,08 дол. США, ставку пені у розмірі 0,05 % від простроченої суми, що встановлена п. 10.1 договору, облікову ставку Національного банку України, що до 07.06.2010 року становила 10,25% (Постанова НБУ від 10.08.2009 р. № 468), у період з 08.06.2010 року до 07.07.2010 року -9,5% (Постанова НБУ від 07.06.2010 р. № 259), з 08.07.2010 по 09.08.2010 року -8,5% (Постанова НБУ від 07.07.2010 р. №320), а з 10.08.2010 -7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. № 377), складає 951 848,47 дол. США.

За таких обставин, позов в частині стягнення пені за прострочку повернення кредиту підлягає задоволенню частково, у сумі 951 848,47 дол. США.

Крім того, позивач просить стягнути пеню за прострочення термінів сплати процентів за користування кредитом у розмірі 109 064,89 дол. США.

Суд, перевіривши розрахунок позивача за допомогою системи підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛІГА:ЕЛІТ 8.2.3.", дійшов висновку, що він є арифметично невірним, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення пені за прострочення термінів сплати процентів за користування кредитом підлягає задоволенню частково.

Розмір пені за прострочення повернення відсотків за користування кредитом, враховуючи період заборгованості за відсотками з:

04.03.2010 року по 08.09.2011 року, борг у розмірі 43 882,22 дол. США, ставку пені у розмірі 0,05% від простроченої суми, що встановлена п. 10.1 договору, облікову ставку НБУ, що до 08.07.2010р. становила 9,5%, з 08.07.2010р. -8,5%, а з 10.08.2010 року - 7,75%, складає 10 799,83 дол. США;

07.04.2010 року по 08.09.2011 року, борг у розмірі 48 583,89 дол. США, ставку пені у розмірі 0,05% від простроченої суми, що встановлена п. 10.1 договору, облікову ставку НБУ, що до 08.07.2010р. становила 9,5%, з 08.07.2010р. -8,5%, а з 10.08.2010 року - 7,75%, складає 11 131,04 дол. США;

08.05.2010 року по 08.09.2011 року, борг у розмірі 47 016,67 дол. США, ставку пені у розмірі 0,05% від простроченої суми, що встановлена п. 10.1 договору, облікову ставку НБУ, що до 08.07.2010р. становила 9,5%, з 08.07.2010р. -8,5%, а з 10.08.2010 року - 7,75%, складає 10 043,21 дол. США;

04.06.2010 року по 08.09.2011 року, борг у розмірі 48 583,89 дол. США, ставку пені у розмірі 0,05% від простроченої суми, що встановлена п. 10.1 договору, облікову ставку НБУ, що до 08.07.2010р. становила 9,5%, з 08.07.2010р. -8,5%, а з 10.08.2010 року - 7,75%, складає 9 722,11 дол. США;

06.07.2010 року по 08.09.2011 року, борг у розмірі 47 016,67 дол. США, ставку пені у розмірі 0,05% від простроченої суми, що встановлена п. 10.1 договору, облікову ставку НБУ, що до 08.07.2010р. становила 9,5%, з 08.07.2010р. -8,5%, а з 10.08.2010 року - 7,75%, складає 8 656,22 дол. США;

05.08.2010 року по 08.09.2011 року, борг у розмірі 48 583,89 дол. США, облікову ставку НБУ, що до 10.08.2010р. становила 8,5%, а з 10.08.2010 року - 7,75%, складає 8 262,59 дол. США;

04.09.2010 року по 08.09.2011 року, борг у розмірі 48 583,89 дол. США, облікову ставку НБУ, що з 10.08.2010 року становить 7,75%, складає 7 633,66 дол. США;

06.10.2010 року по 08.09.2011 року, борг у розмірі 47 016,67 дол. США, облікову ставку НБУ, що з 10.08.2010 року становить 7,75%, складає 6 748,50 дол. США;

04.11.2010 року по 08.09.2011 року, борг у розмірі 48 583,89 дол. США, облікову ставку НБУ, що з 10.08.2010 року становить 7,75%, складає 6 375,14 дол. США;

06.12.2010 року по 08.09.2011 року, борг у розмірі 47 016,67 дол. США, облікову ставку НБУ, що з 10.08.2010 року становить 7,75%, складає 5 530,58 дол. США;

10.01.2011 року по 08.09.2011 року, борг у розмірі 48 556,04 дол. США, облікову ставку НБУ, що з 10.08.2010 року становить 7,75%, складає 4 989,96 дол. США;

04.02.2011 року по 08.09.2011 року, борг у розмірі 48 535,93 дол. США, облікову ставку НБУ, що з 10.08.2010 року становить 7,75%, складає 4 472,62 дол. США;

04.03.2011 року по 08.09.2011 року, борг у розмірі 43 838,91 дол. США, облікову ставку НБУ, що з 10.08.2010 року становить 7,75%, складає 3 518,52 дол. США;

06.04.2011 року по 08.09.2011 року, борг у розмірі 48 535,93 дол. США, облікову ставку НБУ, що з 10.08.2010 року становить 7,75%, складає 3 215,34 дол. США;

06.05.2011 року по 08.09.2011 року, борг у розмірі 46 970,26 дол. США, облікову ставку НБУ, що з 10.08.2010 року становить 7,75%, складає 2 513,23 дол. США;

06.06.2011 року по 08.09.2011 року, борг у розмірі 48 535,93 дол. США, облікову ставку НБУ, що з 10.08.2010 року становить 7,75%, складає 1 958,06 дол. США;

06.07.2011 року по 08.09.2011 року, борг у розмірі 46 970,26 дол. США, облікову ставку НБУ, що з 10.08.2010 року становить 7,75%, складає 1 296,51 дол. США;

04.08.2011 року по 08.09.2011 року, борг у розмірі 48 535,93 дол. США, облікову ставку НБУ, що з 10.08.2010 року становить 7,75%, складає 742,00 дол. США;

06.09.2011 року по 08.09.2011 року, борг у розмірі 48 535,93 дол. США, облікову ставку НБУ, що з 10.08.2010 року становить 7,75%, складає 61,83 дол. США;

Разом складає 107 670,95 дол. США.

За таких обставин, позов в частині стягнення пені за прострочення повернення відсотків за користування кредитом підлягає задоволенню частково, в сумі 107 670,95 дол. США. В іншій частині цієї позовної вимоги, а саме в стягненні 1 393,94 дол. США (109 064,89 дол. США -107 670,95 дол. США), суд відмовляє.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, на суму 1 975 928,29 дол. США, що за офіційний курсом НБУ станом на 20.09.2011 року становить 15 755 459,41 грн., з яких заборгованість за процентами за користування кредитною лінією у сумі 916 408,87 дол. США, пеня за прострочення повернення кредиту - 951 848,47 дол. США, пеня за прострочення повернення відсотків за користування кредитом - 107 670,95 дол. США.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати (державне мито та витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу) відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України та абз. 4 п. 9 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 04.03.1998 року №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД КАРКАСНО-ПАНЕЛЬНОГО ДЕРЕВ'ЯНОГО ДОМОБУДІВНИЦТВА "ЕКО-ДОМ" (08000,Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Дорожна, буд. 14-А, ЄДРПОУ 34311272) на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, ЄДРПОУ 25959784) 916 408 (дев'ятсот шістнадцять тисяч чотириста вісім) доларів США 87 центів заборгованості за процентами за користування кредитною лінією, що по курсу НБУ станом на 20.09.2011 р. складає 7 307 169 (сім мільйонів триста сім тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 41 коп., 951 848 (дев'ятсот п'ятдесят одну тисячу вісімсот сорок вісім) доларів США 47 центів пені за прострочення повернення кредиту, що по курсу НБУ станом на 20.09.2011р. складає 7 589 754 (сім мільйонів п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 15 коп., 107 670 (сто сім тисяч шістсот сімдесят) доларів США 95 центів пені за прострочення повернення відсотків за користування кредитом, що по курсу НБУ станом на 20.09.2011р. складає 858 535 (вісімсот п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн. 85 коп. та судові витрати: 3 200 (три тисячі двісті) доларів США 00 центів державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписано 06.04.2012 р.