Рішення № 24055369, 14.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/3359-2012 14.05.12За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 49 000,00 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 7 від 03.01.12

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" шкоди в порядку регресу в розмірі 49000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору № 131293/4055/0000007 добровільного страхування на транспорті від 17.11.2010 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки Рено д/н НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ д/н НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказана суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.03.2012 порушено провадження у справі № 5011-53/3359-2012 та розгляд справи призначено на 23.04.2012.

Представником позивача 23.04.2012 в судовому засіданні подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 1076,13 грн. шкоди в порядку регресу.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд приймає подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, -про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.04.2012 подав письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що позивач заявив до стягнення суму страхового відшкодування за ремонт автомобіля без урахування зносу; позивач не врахував суму франшизи в розмірі 1000,00 грн. А також відповідач здійснив власний розрахунок суми страхового відшкодування в розмірі 47923,87 грн. та надав докази перерахування вказаних коштів на користь позивача.

В судовому засіданні 23.04.2012, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 14.05.2012.

Представник позивача в судовому засідання 14.05.2012 підтримав заявлені позовні вимоги та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в судове засідання 14.05.2012 не з'явився, про причини неявки суду невідомо.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.05.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

17.11.2010 року між ПАТ СК «Уніка»та ОСОБА_2 було укладено Договір № 131293/4055/0000007 добровільного страхування на транспорті (надалі - договір страхування) за яким був застрахований автомобіль Рено д/н НОМЕР_1.

Як вбачається з постанови Вишгородського районного суду Київської області по адміністративній справі № 3-2425/11, 05.09.2011 близько 08 год. 50 хв., ОСОБА_3 в м. Києві по вул. Богатирській на 1,5 км від КП № 501, керуючи транспортним засобом -автомобілем ВАЗ 21214 д/н НОМЕР_2 не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Рено д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 п. 13.1. Правил дорожнього руху.

Відповідно до постанови Вишгородського районного суду Київської області у адміністративній справі № 3-2425/11 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Рено д/н НОМЕР_1.

07.09.2011 страхувальник повідомив позивача про настання випадку із застрахованим транспортним засобом.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу № 05375/КВ, вартість матеріального збитку, завданого власникові ТЗ в результаті пошкодження транспортного засобу Рено д/н НОМЕР_1 складає 59263,56 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт від 02.11.2011 № 0074250.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 50582,54 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 036697 від 07.11.2011.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 50582,54 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб -автомобіль ВАЗ 21214 д/н НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Рено д/н НОМЕР_1, належить ОСОБА_3

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ 21214 д/н НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль ВАЗ 21214 д/н НОМЕР_2 на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АА/1937595 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3). Вказаним договором (полісом № АА/1937595) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза -1000,00 грн., діючий на 05.09.2011.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № АА/1937595) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, -визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу) (підпункт 15.3 статті 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції Закону чинній на момент укладання полісу № АА/1937595).

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АА/1937595 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий -МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із регресною вимогою № 6088 від 09.12.2011 на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) в розмірі 49000,00 грн.

Згідно з п. 37.1. Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідач відповіді на вимогу не надав.

Проте, як вбачається з наданої відповідачем копії платіжного доручення № 1973 від 20.03.2012, відповідача перерахував на користь позивача суму страхового відшкодування частково в розмірі 47923,87 грн. на підставі складеного відповідачем страхового акту № ОЦ/005/000/12/0028 від 20.03.2012 на суму в розмірі 48923,87 грн.

Таким чином, несплачена сума страхового відшкодування в порядку регресу складає 1076,13 грн.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Суд не бере до уваги зазначене відповідачем у відзиві на позов стосовно того, що позивач при здійснення розрахунку страхового відшкодування не врахував знос автомобіля, оскільки, як вбачається зі звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу № 05375/КВ, показник коефіцієнту фізичного зносу дорівнює нулю, так як строк експлуатації автомобіля менше 7 років.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 1076,13 грн. (50000,00 грн. (ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну -1 000,00 грн. (франшизи за Полісом № АА/1937595) -47923,87 грн. (часткової оплати).

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, ідентифікаційний код 20602681, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, ідентифікаційний номер 20033533) 1076,13 грн. (одна тисяча сімдесят шість гривень 13 коп.) страхового відшкодування, 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 15.05.2012