Рішення № 24055367, 10.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/3648-2012 10.05.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»

про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 8 428,98 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 3311/26 від 29.12.2011 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(далі - відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 8 428,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 8 428,98 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/3648-2012, розгляд справи призначено на 13.04.2012 р.

22.03.2012 р. через канцелярію господарського суду міста Києва представником позивача подані документи для долучення до матеріалів справи та клопотання про направлення запиту до Моторного (транспортного) страхового бюро України.

У судове засідання 13.04.2012 р. представник позивача з'явився та подав документи для долучення до матеріалів справи, вимоги ухвали від 22.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3648-2012 позивач виконав частково.

Клопотання позивача про направлення запиту до Моторного (транспортного) страхового бюро України судом задоволено.

Представник відповідача у судове засідання 13.04.2012 р. не з'явився, вимоги ухвали від 22.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3648-2012 відповідач не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в судове засідання представників сторін, неподання витребуваних доказів, необхідність витребування нових доказів.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 13.04.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 22.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3648-2012 та задоволенням судом клопотання позивача про направлення запиту до Моторного (транспортного) страхового бюро України, розгляд справи відкладено на 10.05.2012 р.

13.04.2012 р. судом направлено судовий запит на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України № 06-37.1/5011-71/3648-2012 для отримання інформації, згідно з клопотанням представника позивача, поданого останнім у судовому засіданні 13.04.2012 р.

27.04.2012 р. до господарського суду міста Києва надійшов лист-відповідь від Моторного (транспортного) страхового бюро України на судовий запит № 06-37.1/5011-71/3648-2012 з інформацією, витребуваною судом.

У судове засідання 10.05.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 10.05.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Вимоги ухвали господарського суду від 22.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3648-2012 відповідач не виконав.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2009 року між ОСОБА_2 (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»(далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (далі - Договір) № 1247-а/09о, відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1.

29 грудня 2009 року біля 20 год. 20 хв. водій ОСОБА_3 на автостоянці Торгового центру «ОВІ»на а/д Одеса -Южне 18 км., керуючи автомобілем марки «Мазда», державний номерний знак НОМЕР_2, на перехресті рівнозначних доріг не дала дорогу автомобілю марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 (прізвище «ОСОБА_4»змінено на «ОСОБА_4»згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3), що наближався праворуч від неї, в результаті чого допустила з ним зіткнення. Внаслідок даного зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 30.03.2010 р. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Страхувальником була подана заява про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу № 7360-а від 30.12.2009 р.

Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчного дослідження з визначення вартості матеріального збитку, вартості відновлюваного ремонту легкового автомобіля марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, № 5 (далі - Висновок), складеного інженером експертом Витвицьким І.І., який діяв згідно свідоцтва № 276 від 30.06.2000 р., виданого Міністреством юстиції України, Фондом державного майна України, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, станом на дату оцінки склав 6 334,72 грн.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування згідно з Договором, сума страхового відшкодування прирівняна позивачем до розміру відновлювального ремонту автомобіля марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, який визначений інженером експертом Витвицьким І.І. у Висновку, за вирахуванням франшизи, становить 8 428,98 грн. (8 908,98 грн. -вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, згідно Висновку; 480,00 -розмір франшизи згідно Договору).

Позивачем було складено та підписано страховий акт № 1247-а/09о-1 від 01.04.2010 року, згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 29 грудня 2009 року приблизно о 20 год. 20 хв. на автостоянці Торгового центру «ОВІ»на а/д Одеса - Южне 18 км., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 8 428,98 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування № 0067458 від 31.10.2008 р., сформованого страхового акту № 1247-а/09о-1 від 01.04.2010 р. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 8 428,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7339 від 13.04.2010 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільна відповідальність власника автомобіля «Мазда», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_3, застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська екологічна страхова компанія», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8329975.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір матеріального збитку, завданого автомобілю марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2, згідно з Висновком, становить 6 334,72 грн.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № ВС/8329975 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Мазда», державний номерний знак НОМЕР_2.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3, яка на законних підставах керувала автомобілем марки «Мазда», державний номерний знак НОМЕР_2, в момент скоєння вищезазначеного ДТП, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВС/8329975, відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу, в межах ліміту відповідальності.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № ВС/8329975 встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою про відшкодування шкоди на суму 8 428,98 грн. № 2983 від 23.10.2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відповіді на претензію не надав, відшкодування не здійснив.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню у розмірі 5 824,72 грн. (6 334,72 грн. -розмір матеріального збитку відповідно до Висновку за вирахуванням 510 грн.- розмір франшизи, встановлений Полісом № ВС/8329975).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5б, ідентифікаційний код: 30729278) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код: 20474912) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 5 824 (п'ять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 72 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 112 (одна тисяча сто дванадцять) грн. 22 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.В. Нечай

Повне рішення складено 14.05.2012 р.