Рішення № 24054666, 27.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/183 27.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспец плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі"

про стягнення 427 149,83 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 за дов. № б\н від 12.01.2012 р.

ОСОБА_2 за дов. № б\н від 12.07.2011 р.

ОСОБА_3 за дов. № б\н від 04.04.2012 р.

Від відповідача: ОСОБА_4 за дов. № б\н від 24.01.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 427 149,83 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2011 р. за зазначеним вище позовом порушено провадження у справі №19/183, розгляд справи призначено на 05.10.2011 р..

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва, Джарти В.В. від 05.10.2011 р. в зв"язку із знаходженням судді Шаптала Є.Ю. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, справу передано на розгляду судді Головіній К.І..

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.10.2011 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 31.10.2011 р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року справу № 19/183 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю. в зв"язку із виходом з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року справу прийнято до провадження суддею Шаптала Є.Ю..

31.10.2011 року представник відповідача подав до відділу діловодства суду клопотання про зупинення провадження по справі № 19/183. Заява мотивована тим, що 18.10.2011 року господарським судом міста Києва було порушено провадження по справі № 32/116 за позовом ТОВ "Тельбі" до ТОВ "Електроспец плюс" про визнання Договору підряду № 040309/3 від 04.03.2009 року недійсним, тому на теперішній час відсутня можливість для повного, об'єктивного, та законного розгляду справи № 19/183.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року зупинено провадження у справі № 19/183 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспец плюс" до вирішення пов'язаної із нею справи № 32/116 за позовом ТОВ "Тельбі" до ТОВ "Електроспец плюс" про визнання Договору підряду № 040309/3 від 04.03.2009 року недійсним, що розглядається Господарським судом міста Києва.

24.01.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника ТОВ "Електроспец плюс" клопотання про відновлення провадження у справі, в клопотанні зазначає, що у справі № 32/116 прийнято рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року, яким відмовлено ТОВ "Тельбі" у визнанні недійсним договору підряду № 040309/3 від 04.03.2009 р.; Ухвалою Київського апеляційного суду від 30.12.2011 року у справі № 32/116 повернуто апеляційну скаргу ТОВ "Тельбі" на рішення господарського суду міста Києва від 08.12.11 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.12 року поновлено провадження у справі № 19/183, розгляд справи призначено на 15.02.12 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 15.02.12 року справу № 19/183 в зв'язку із перебуванням судді Шаптала Є.Ю. у відпустці передано для розгляду судді Прокопенко Л.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 12.03.2012 року.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва від 12.03.2012 р. справу № 19/183 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю. в зв"язку із виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2012 року справу № 19/183 прийнято до провадження судді Шаптала Є.Ю.

12.03.2012 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

12.03.2012 року по справі оголошено перерву до 04.04.2012 р.

04.04.2012 року по справі оголошено перерву до 27.04.2012 року.

27.04.2012 року представником відповідача подано заяву про застосування спеціальної позовної давності.

Представники позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.04.2012 року заперечував проти задоволення позовних вимог, просив задовольнити заяву про застування строку позовної давності.

В судовому засіданні 27.04.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.03.2009 року між ТОВ «Електроспец Плюс»та ТОВ «Тельбі»було укладено договір підряду № 040309/3.

Відповідно до п. 1.1 договору Замовник («ТОВ «Тельбі») доручає, а Підрядник (ТОВ «Електроспец Плюс») приймає на себе виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на блискавко захист і контур заземлення виробничого приміщення рибопереробного комплексу по вул.. Залізничній, 49-А в с.м.т. Калинівці Васильківського району Київської області, а Замовник зобов'язаний був прийняти роботи та оплатити їх вартість (п.п. 2.5, 2.6 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору вартість визначається Протоколом узгодження договірної ціни на основі кошторисів, складених за нормами Держкомітету будівництва архітектури і житлової політики України (ДБН Д.1.-1-2000 і ДБН Д.1.1.-7-2000) та складає 1 565 310,00 грн., ПДВ 20% - 313 062,00 грн загальна вартість 1 878 372,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору договірна ціна є динамічною та може змінюватись за певних умов.

Пунктом 2.4 Договору встановлено, що перед початком робіт замовник сплачує підряднику аванс

Згідно з п. 2.5 Договору, замовник повинен був оплатити вартість виконаних робіт по фактичним об'ємам і затратам (акти форми КБ-2в, довідки КБ-3, затверджених наказом Держкомітету статистики України і Держкомітетом України по будівництву і архітектурі від 21.06.2002 р. № 237/5).

Як вбачається, з підписаних актів виконаних робіт, довідок про вартість виконаних робіт та складеного загального акту від 23.11.2009 року ТОВ «Тельбі»прийняло об'єми робіт без претензій та зауважень.

Відповідно до п. 2.6 Договору, оплата підряднику за виконані роботи проводиться не пізніше 5 робочих днів після підписання актів виконаних робіт замовником.

Згідно наданого позивачем витягу вбачається, що відповідач оплатив виконані роботи частково в розмірі 944 799,84 грн., решту суми в розмірі 334 293,96 грн. відповідачем не оплачено, про що свідчать наявні платіжні доручення, видаткові накладні наявні в матеріалах справи.

Листами від 05.11.2009 року за вих.. № 99, від 06.11.2009 року за № 101, від 19.11.2009 року за № 109, від 02.03.2010 року № 17, від 18.03.2010 року за № 21 позивач звертався до відповідачами з вимогою оплатити вартість виконаних робіт.

26.03.2010 року за № 16 ТОВ «Тельбі»повідомило позивача, що не відмовляється від виконання своїх зобов'язань по господарським договорам, та запевняє, що прострочена дебіторська заборгованість буде погашена на потязі декількох місяців.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 334 293,96 грн., в добровільному порядку відповідач відмовляється від оплати заборгованості за виконані позивачем роботи.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 2.5 Договору, замовник повинен був оплатити вартість виконаних робіт по фактичним об'ємам і затратам (акти форми КБ-2в, довідки КБ-3, затверджених наказом Держкомітету статистики України і Держкомітетом України по будівництву і архітектурі від 21.06.2002 р. № 237/5).

Судом встановлено, що відповідачем підписано акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та загальний акт від 23.11.2009 року без претензій та зауважень.

Відповідно до п. 2.6 Договору, оплата підряднику за виконані роботи проводиться не пізніше 5 робочих днів після підписання актів виконаних робіт замовником.

Згідно наданого позивачем витягу вбачається, що відповідач оплатив виконані роботи частково в розмірі 944 799,84 грн..

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач не оплатив вищевказані роботи, провів часткову оплату, що свідчить про порушення відповідачем строків, встановлених п. 2.6 Договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, відповідачем не проведено оплату за виконані позивачем роботи у строки передбачені п. 2.6 Договору, доказів на спростування зазначених позивачем обставин не надано, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору та вищевказаних норм ЦК, тобто не виконав зобов'язання.

Суд не погоджується з доводами відповідача зазначеними у відзиві на позовну заяву, оскільки підписавши Акти виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, провівши оплату виконаних робіт, відповідач тим самим погодився з переліком виконаних робіт, витраченими матеріалами та загальною вартістю.

Щодо стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних та пені, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до п. 5.2 Договору, за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Позивач вірно проводить нарахування 3% річних від простроченої суми за період з 08.02.2010 року по 01.08.2011 року в сумі 14 837,16 грн. та інфляційні втрати в розмірі 45 129,68 грн.

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 5.4 Договору, у випадку порушення замовником строків оплати, за виключенням строку перерахування авансового платежу , останній сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5 % від вартості несплачених робіт за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач вірно проводить нарахування пені за період з 08.02.2010 року по 09.08.2010 року в сумі 32 889,03 грн.

Відповідач просить застосувати спеціальну позовну давності та відмовити в задоволенні вимог в частині стягнення пені.

Згідно ст.. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1,3 ст. 264, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебігу позовної давності починається заново.

Судом встановлено, що 26.03.2010 року за № 16 ТОВ «Тельбі»повідомило позивача, що не відмовляється від виконання своїх зобов'язань по господарським договорам, та запевняє, що прострочена дебіторська заборгованість буде погашена на потязі декількох місяців, отже зазначений факт свідчить про вчинення дії щодо визнання відповідачем свого боргу.

За таких обставин, спеціальний строк позовної давності для нарахування пені позивачем не сплив, вимога про стягнення суми пені в розмірі 32 889,03 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 58, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі"(03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б; код ЄДРПОУ 31779534) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспец Плюс" (03057, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 45/72; код ЄДРПОУ 30965042) за Договором № 040309/3 від 04.03.2009 року суму основного боргу в розмірі 334 293 (триста тридцять чотири тисячі двісті дев'яносто три) грн.. 96 коп., пеню в сумі 32 889 (тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять) грн.. 03 коп., 3% річних в сумі 14 837 (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять сім) грн.. 00 коп., інфляційні нарахування в розмірі 45 129 (сорок п'ясть тисяч сто двадцять дев'ять) грн.. 68 коп., державне мито в розмірі 4 271(чотири тисячі двісті сімдесят одна) грн..50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 28.04.12 р.