Рішення № 24054656, 27.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/300 27.04.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "УВК Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГО-2010"

про стягнення 17 858,81 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники : не з"явились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "УВК Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-2010" про стягнення 17 858,81 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.12.2011р. було порушено провадження у справі №19/300 та розгляд справи призначено на 23.01.2012р.

В судовому засіданні представник відповідача подав пояснення по справі, згідно якого повідомили що станом на 01.01.2012 року заборгованість підприємства складає -8 026,00 грн., зобов'язалися здійснити повну оплату послуг до 29.02.2012 р. та гарантійний лист від 08.12.2011 року № 128.

23.01.12 року по справі оголошено перерву до 15.02.2012 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року справу в зв'язку із перебуванням судді Шаптала Є.Ю. у відпустці передано для розгляд судді Прокопенко Л.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 12.03.12 року.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва Е.О. Шевченко від 12.03.2012 року, справу передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю. в зв"язку із виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2012 року справу прийнято до провадження судді Шаптала Є.Ю., розгляд справи призначено на 12.03.12 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України, на 30.03.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 13.04.2012 року в зв"язку з неявкою представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 27.04.2012 року.

Представники сторін в судове засідання не з»явились, про причини неявки суд не повідомлено, обґрунтованих заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подано.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.04.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.11.2010 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО 2010»та Товариством з обмеженою відповідальністю «УВК Україна»було укладено Договір про надання логістичних послуг № 253-10.

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець зобов'язується надати логістичні послуги,, пов'язані з обслуговуванням вантажів Замовника, а Замовник зобов'язується надавати замовлення на надання послуг, відповідно до умов даного Договору, приймати та своєчасно сплачувати надані послуги. На підтвердження надання Виконавцем послуг за цим Договором, складаються та підписуються відповідні Акти приймання-передачі наданих послуг (п. 1.2 Договору).

Пунктом 5.3 Договору, оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі наданого рахунку. Термін сплати: протягом п'яти банківських днів з моменту виставлення рахунку Виконавцем.

Позивачем належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, що підтверджується Актами приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2011 року № УВЦ-0000005012 на суму 11 627,25 грн., від 31.07.2011 р. № УВЦ -0000005421 на суму 3 083,52 грн., від 31.08.2011 року № УВЦ - 000005770 на суму 4 687,67 грн., від 30.09.2011 р. № УВЦ-0000006069 на суму 3 338,33 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень.

Оскільки відповідачем взяті на себе зобов'язання з оплати за надані позивачем послуги були не виконані, 10.10.2011 року позивач направив в адресу відповідача вимогу про сплату боргу за вих.. № 479.

Відповідно до Гарантійного листа від 08.12.2011 року за вих.. № 128, ТОВ «АРГО 2010» повідомило, що у зв'язку зі складною фінансовою ситуацією та наявністю великої дебіторської заборгованості станом на 08.12.2011 року не має достатньої кількості обігових коштів для оплати послуг ПАТ «УВК Україна»та визнало заборгованість згідно акту звірки взаємних розрахунків на 07.12.2011 року на суму 16 613,89 грн..

З наявних в матеріалах справи платіжних доручень № 401 від 13.12.2011 року на суму 5 000,00 грн., № 408 від 14.12.2011 року на суму 3 083,52 грн., № 422 від 16.12.2011 року на суму 504,37 грн., вбачається що відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг виконані частково на загальну суму 8 587,89 грн.

Решта заборгованості відповідачем не оплачена, як зазначено в поясненнях на позовну заяву, відповідач визнав наявність заборгованості в розмірі 8 026,00 грн. та зобов'язався здійснити повну оплату послуг до 29.02.2012 року

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 8 026,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, з»ясувавши позицію позивача та відповідача, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.. 903 ЦК України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.1.10 Договору, Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному об'ємі оплачувати послуги Виконавця.

Пунктом 5.3 Договору, оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі наданого рахунку. Термін сплати: протягом п'яти банківських днів з моменту виставлення рахунку Виконавцем.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, частково провів оплату за надані послуги, визнав наявність заборгованості на суму 8 026,00 грн., господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню частково в сумі 8 026,00 грн.

Щодо стягнення суми пені, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до п. 6.1 Договору, у випадку порушення зобов'язань, що виникають з цього Договору сторони несуть відповідальність, визначену договором. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом Договору.

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.8 Договору, встановлено, що за несвоєчасну сплату наданих послуг замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочення, але не більше 50% вартості простроченого зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідачем проведено оплату з порушенням строків визначених умова п. 5.3 Договору, зазначений факт не спростовувався і відповідачем та підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та гарантійним листом.

Позивачем вірно проведено нарахування суми пені за зазначений період в сумі 1 244,92 грн..

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1 244,92 грн., є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає до задоволення.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема судовий збір, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 901 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГО 2010"(юридична адреса: 03039, м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 3, ЄДРПОУ 37119307) на користь Приватного акціонерного товариства "УВК Україна"(08132, Київська область, м. Вишневе, вул.. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 36119095), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму основного боргу в розмірі 8 026 (вісім тисяч двадцять шість) грн.. 00 коп., пеню в сумі 1 244 (одна тисяча двісті сорок чотири) грн.. 92 коп., судовий збір в сумі 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн..

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 28.04.12 р.