Рішення № 24054416, 11.05.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" травня 2012 р. Справа № 21/5007/16/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіна Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Анастасія" (с. Троковичі, Черняхівський район, Житомирська область)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Житомир)

про стягнення 91972,92 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 91972,92 грн. заборгованості.

18.04.2012р. на адресу суду повернулася копія ухвали господарського суду Житомирської області, направлена відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві, з відміткою поштового відділення: "За закінченням терміну зберігання".

10.05.2012р. надійшло клопотання позивача №215 від 10.05.2012р., згідно якого останній просить здійснити розгляд справи без його представника за наявними матеріалами. Зокрема зазначає, що відповідач зобов'язання по предмету спору станом на 10.05.2012р. не виконав.

Також 10.05.2012р. на адресу суду надійшло клопотання відповідача б/н від 10.05.2012р., в якому ФОП ОСОБА_1 просить здійснювати розгляд справи без її участі за наявними в справі матеріалами. Крім того, надіслала до суду копії платіжних доручень про перерахування коштів позивачу та оригінал Договору застави від 17.03.2012р. Суд долучив вказані документи до матеріалів справи, хоча мотиви надання договору застави відповідачем не зазначено, відношення вказаного документу до предмету спору ні в позовній заяві, ні в судових засіданнях не вказувалося.

Сторони в судове засідання не з'явилися, своїх представників не направили.

Дослідивши наявні у справі документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2010р. між Приватним підприємством "Анастасія" (продавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець, відповідач) був укладений Договір купівлі-продажу №29-01/10 (далі - Договір (а.с.7)), за умовами якого продавець зобов'язався відпустити, а покупець прийняти товар в термін, зазначений в Договорі, або в рахунку-фактурі, накладній, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Позивач зазначає, що умови вищевказаного Договору він виконав належним чином, поставивши відповідачу товар, однак останній свої зобов'язання щодо оплати товару у строки, що передбачені Договором, виконав частково, заборгувавши 91972,92 грн.

В процесі розгляду справи представник позивача в усному порядку пояснив, що при подачі позову ПП "Анастасія" допустило арифметичну помилку, вказавши, що поставка товару була здійснена на суму 120912,91 грн., тоді як фактично вартість поставки склала 124113,71 грн. Також помилково не було враховано в розрахунку здійснену відповідачем проплату товару на суму 3200,80 грн. При цьому, на зазначену у позовній заяві суму боргу відповідача вказане не вплинуло і її розмір складає 91972,92 грн., на підтвердження чого надано довідку позивача (а.с.51) та підписаний сторонами Акт звірки взаємних розрахунків станом на 02.04.2012р. (а.с.35).

Відповідач щодо викладених у позовній заяві обставин та усних пояснень представника позивача щодо наявності боргу в заявленій сумі не заперечив, про що в усному порядку зазначав у судових засіданнях. Доказів на підтвердження проведених з позивачем додаткових розрахунків не надав.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши надані в процесі її розгляду пояснення представників сторін, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні відносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів, інших юридичних фактів.

Відповідно до положень ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих до справи документів вбачається, що спір між сторонами виник у зв'язку з виконанням умов Договору №29-01/10 від 01.08.2010р. (а.с.7), який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1.2 Договору предметом поставки є товари, зазначені в рахунку-фактурі, накладній.

Проаналізувавши наявні в матеріалами справи документи, суд встановив, що на виконання вищевказаного Договору позивач в період з 29.04.2011р. по 29.07.2011р. поставив відповідачу товар на загальну суму 124113,71грн., доказом чого є наступні накладні: №РН-0001820 від 29.04.2011р., №РН-0001848 від 11.05.2011р., №РН-0001871 від 17.05.2011р., №РН-0001881 від 18.05.2011р., №РН-0001899 від 20.05.2011р., №РН-0001904 від 24.05.2011р., №РН-0001925 від 26.05.2011р., №РН-0001927 від 27.05.2011р., №РН-0001941 від 31.05.2011р., №РН-0002003 від 15.06.2011р., №РН-0002034 від 21.06.2011р., №РН-0002048 від 23.06.2011р. та №РН-0002160 від 29.07.2011р. (а.с.8- 20).

Згідно п.3.2 Договору термін оплати за поставлений товар становить не більше тридцяти банківських днів з дня одержання рахунку або товару, згідно накладних.

Однак, з наданих до справи платіжних доручень (а.с.68-70) та банківських виписок (а.с.52-54) вбачається, що відповідач свої зобов'язання по оплаті виконав частково на суму 32140,79 грн., що не заперечується останнім.

Таким чином, на час розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем склала 91972,92 грн., що також підтверджується довідкою позивача (а.с.51) та підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків станом на 02.04.2012р. (а.с.35).

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами та підлягає задоволенню на суму 91972,92грн.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (12441, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1)

на користь Приватного підприємства "Анастасія" (12345, Житомирська область, Черняхівський район, с. Троковичі, вул. Молодіжна, буд. 30-А, код 25309846):

- 91972,92грн. - основного боргу;

- 1839,46рн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16 травня 2012 року.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - до справи

2,3 - сторонам (рек. з пов.)