Постанова № 24054001, 16.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2012 р. Справа № 5023/8798/11

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Строй"

на рішення господарського суду Харківської області

від 10.01.2012 р. та постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 20.03.2012 р.

у справі № 5023/8798/11 господарського суду Харківської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Строй"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Система"

третя особа Комунальна установа охорони здоров'я

Харківська міська клінічна лікарня

швидкої та невідкладної медичної допомоги

імені проф. А.І. Мещанінова

про стягнення 270 142,40 грн.

за участю представників:

ТОВ "Восток-Строй" -не з'явилися;

ТОВ "Термо-Система" -не з'явилися;

Комунальної установи охорони здоров'я Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. А.І. Мещанінова -не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-Строй" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Система" 270 142,40 грн. заборгованості, у т.ч. 248 065,00 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України та 22 077,40 грн. вартості наданих генпідрядних послуг. Крім того, позивач просить визнати недійсними акт КБ-2в та довідку КБ-3 за вересень 2010 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ним перераховано відповідачу в рахунок оплати робіт за договором підряду № 18 від 01.09.2010 р. 800 000,00 грн., між тим, роботи відповідачем виконані лише на суму 551 935,00 грн. (т.1 а.с.52-55).

Відповідач у справі - ТОВ "Термо-Система" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на виконання ним робіт на суму, більшу, ніж перераховано позивачем. Крім того, відповідач вказує на підписання позивачем акта КБ-2в та довідки КБ-3 за вересень 2010 року, у зв'язку з чим, підстави для визнання останніх недійсними відсутні (т.1 а.с.110-111).

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.01.2012 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 22 077,40 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено (т.1 а.с.140-146).

Частково відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем до матеріалів справи додані докази виконання робіт за договором на загальну суму 967 263,44 грн., при цьому, позивачем перераховано відповідачу за такі роботи 800 000,00 грн. Отже, підстави для повернення коштів відсутні. Крім того, судом встановлено, що підстави для визнання недійсними акта КБ-2в та довідки КБ-3 за вересень 2010 року відсутні.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з передбаченого договором обов'язку відповідача оплатити позивачу генпідрядні послуги.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р. рішення господарського суду Харківської області від 10.01.2012 р. залишено без змін (т.3 а.с.33-39).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Восток-Строй" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, в цій частині справу направити до суду першої інстанції для нового розгляду.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні відносини (т.3 а.с.56-63).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є, зокрема, обов'язок відповідача, визначений ст. 1212 ЦК України, повернути грошові кошти у розмірі 248 065,00 грн., отримані ним від позивача без достатніх на те підстав.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл.83 ЦК України.

Так, відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч.2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що до предмету доказування у даній справі входить встановлення наступних обставин: чи набув відповідне майно відповідач за рахунок позивача; чи є для цього підстави.

Вирішуючи спір у даній справі по суті заявлених вимог, суд першої інстанції та, переглядаючи прийняте у справі рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція встановили наступні обставини.

01.09.2010 р. між сторонами у справі укладено договір підряду № 18, за умовами якого відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов'язання на власний ризик оплатно виконати комплекс робіт з капітального ремонту стаціонару.

Вказаний договір за своєю правовою природою правильно віднесений судами до договору підряду.

Так, відповідно до ст. 837 ЦК України договором підряду є договір, відповідно до якого одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В рахунок оплати робіт за вказаним договором, як з'ясовано судами, позивачем перераховано відповідачу 800 000,00 грн. При цьому, позивач зазначає, що роботи виконані лише на суму 551 935,00 грн. Між тим, як встановлено судами, фактично роботи виконані на суму 967 263,44 грн., що підтверджується наданими відповідачем актами приймання виконаних робіт.

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача різниці між сумою перерахованих позивачем грошових коштів та вартістю фактично виконаних робіт, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що роботи виконані на суму, більшу, ніж перераховано позивачем.

Крім того, судами встановлено, що підстави набуття відповідачем коштів у розмірі 248 065,00 грн. не відпали, враховуючи, що договір підряду у встановленому порядку не розірвано, позивач від договору не відмовлявся.

Так, підставою для сплати коштів є факт укладення вищевказаного договору, який встановлює відповідне зобов'язання позивача. Судами не встановлено фактів розірвання відповідного договору у встановленому порядку або визнання його недійсним.

Згідно ст. 849 ЦК України, яка визначає загальні положення договору підряду, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Судами не встановлено, що позивач відмовився від договору в односторонньому порядку і така відмова від договору здійснена у відповідності з чинним законодавством.

Висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні вимоги щодо визнання недійсними акта КБ-2в та довідки КБ-3 за вересень 2010 року є правомірним.

Так, в силу ч. 4 ст. 882 ЦК України, ередання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ч. 6 ст. 882 ЦК України, замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Між тим, акт та довідка за вересень 2010 року підписані позивачем, мотивів відмови від підписання зазначених документів не наведено, а отже, судами правильно відмовлено в задоволенні вимоги про визнання недійсними акта КБ-2в та довідки КБ-3 за вересень 2010 року.

Крім того, відповідно до п. 4.6. договору підряду, субпідрядник сплачує на користь підрядника за отримані генпідрядні послуги 4 % від вартості форми КБ-3.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 22 077,40 грн. (551 935,00 грн. х 4 %) правомірно задоволена судами попередніх інстанцій.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р., якою залишено без змін рішення господарського суду Харківської області від 10.01.2012 р., немає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р. у справі № 5023/8798/11 господарського суду Харківської області залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Строй" -без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Палій В.М.