Постанова № 24053932, 16.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2012 р. Справа № 5019/1687/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Жаботиної Г.В., Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргу TOB "Теплобуд - СТС" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 рокуу справі за позовомTOB "Ферозіт - Альфа"доTOB "Теплобуд - СТС"простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у серпні 2011 року TOB "Ферозіт - Альфа" звернулось до господарського суду з позовом у якому просило, з урахуванням заяви про уточнення вимог від 26.09.2011 року стягнути з TOB "Теплобуд - СТС" 139 067,58 грн. заборгованості за поставлений товар, 28 813,51 грн. штрафу, 8 499,99 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 2 332,71 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.10.2011 року позов задоволено в повному обсязі та постановлено про стягнення з відповідача 139 067,58 грн. боргу, 28 813,51 грн. штрафу, 8 499,99 грн. інфляційних втрат та 2 332,71 грн. річних.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 24.04.2012 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами матеріальних та процесуальних норм, і просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, сторони уклали договір № РВ/06/10/1 від 06.10.2010 року, за умовами якого TOB "Ферозіт - Альфа" (постачальник) зобов'язалось постачати і передавати у власність TOB "Теплобуд - СТС" (покупець) товар (будівельні матеріали), а останній прийняти цей товар та в обумовленні строки оплатити його вартість.

Згідно п. 4.1 зазначеного договору, оплата товару має виконуватись протягом 14 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою покупця.

У випадку прострочення оплати вартості поставленого товару більше ніж на 20 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого товару (п.5.3. цього договору).

На виконання умов договору за видатковими накладними № ТРН-РВ/001820 від 07.10.2010 року, № ТРН-РВ/001811 від 07.10.2010 року, № ТРН-РВ/001840 від 11.10.2010 року, № ТРН-РВ/001841 від 11.10.2010 року, № ТРН-РВ/001857 від 11.10.2010 року, № ТРН-РВ/001872 від 13.10.2010 року, № ТРН-РВ/001873 від 13.10.2010 року, № ТРН-РВ/001902 від 18.10.2010 року, № ТРН-РВ/001903 від 18.10.2010 року, № ТРН-РВ/001936 від 20.10.2010 року, № ТРН-РВ/001937 від 20.10.2010 року, № ТРН-РВ/001953 від 22.10.2010 року, № ТРН-РВ/001954 від 22.10.2010 року, № ТРН-РВ/002041 від 29.10.2010 року, № ТРН-РВ/002042 від 29.10.2010 року, № ТРН-РВ/002043 від 29.10.2010 року, № ТРН-РВ/002065 від 03.11.2010 року, № ТРН-РВ/002116 від 08.11.2010 року, № ТРН-РВ/002148 від 10.11.2010 року, № ТРН-РВ/002160 від 11.11.2010 року, № ТРН-РВ/002195 від 15.11.2010 року, № ТРН-РВ/002196 від 15.11.2010 року, № ТРН-РВ/002235 від 18.11.2010 року, № ТРН-РВ/002234 від 18.11.2010 року, № ТРН-РВ/002262 від 22.11.2010 року, які підписані та скріпленні печатками сторін, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 251 578,68 грн. та за який останній розрахувався лише частково і на час розгляду спору судом його борг складає 139 067,58 грн.

За таких обставин, коли відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором щодо вчасної та повної оплати поставленого йому товару, і це підтверджується належними доказами, позивач вправі вимагати сплати ним спірної суми заборгованості, з урахуванням відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України та умовами договору у примусовому порядку, а тому місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 139 067,58 грн. боргу, 28 813,51 грн. штрафу, 8 499,99 грн. інфляційних втрат та 2 332,71 грн. 3 % річних, обґрунтовано задовольнив позов, і підстав для скасування чи зміни судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 85, 1119-11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року -без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді Г.В. Жаботина

Л.В. Стратієнко