Постанова № 24053176, 15.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2012 р.Справа № 2-а-7572/08/1570

Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2010 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-лізингова компанія «Рена»до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-лізингова компанія «Рена», звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2010 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси від 14.05.2008 року № 0000082200/0 про донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 63230,70 грн., в тому числі 48639,00 грн. за основним платежем та 14591,70 за штрафними санкціями.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при прийняті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ „ІЛК „Рента"" зареєстровано та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ Суворовського району м. Одеси (а.с. 5-13).

В період з 06.03.2008 року по 17.04.2008 року ДПІ Суворовського району м. Одеси проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ „ІЛК „Рента"" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт №2501/22-00/33085814 від 24.04.2008 року, відповідно до висновків якого у грудні 2007 року позивачем були допущені порушення п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97, внаслідок чого було занижено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 48639 грн. за грудень 2007 року(а.с. 14-40).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.05.2008 року №0000082200/0 про донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 63230,70 грн., в тому числі 48639,00 грн. за основним платежем, та 14591,70 грн. за штрафними санкціями (а.с. 46).

Суд першої інстанції вважає необгрунтованими висновки відповідача про наявність порушень податкового законодавства ТОВ „ІЛК „Рента", викладені у спірному акті. Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, 4 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду У справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суворовським районним судом м. Одеси були прийняті постанови від 18.06.2008р. по адміністративним справам відносно посадових осіб Позивача, які були відповідальними особами за перевіряємий період: №3-25452/2008 відносно ОСОБА_4, №3-25453/2008 відносно ОСОБА_5

Згідно даних постанов директор ТОВ "ІЛК "Рента" ОСОБА_4 та гол. Бухгалтер цього ж підприємства ОСОБА_5 визнані винними у вчиненні правопорушень передбачених ч. 1 ст. 163 КупАП (порушення ведення податкового обліку), які встановлені згідно акту документальної перевірки від 24.04.208р. №2501/22-00/33085814 та застосовані адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі 85грн.

Суд першої інстанції, при розгляді даної справи, не з'ясував обставини притягнення відповідальних осіб Позивача за порушення, які встановлені актом перевірки ДПІ від 24.04.208р. №2501/22-00/33085814.

Крім того, суд у рішенні зазначив, що: "...позивачем були видані податкові накладні при укладанні договорів з ТОВ «Екостар», на підставі акту державного виконавця від 11.12.2007 року було здійснено коригування податкових зобов'язань і розрахунок цих коригувань було надіслано на юридичну адресу ТОВ «Екостар»(а.с. 47-60, 170-178, "...зазначені коригування не були отримані ТОВ «Екостар»у зв'язку зі зміною свого місцезнаходження, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 96, 136), і відповідно позивач був об'єктивно позбавлений можливості впливати на оформлення ТОВ «Екостар»цих документів. Крім цього, діючим законодавством не передбачена залежність права на коригування податкових зобов'язань платника податку від зазначених обставин за умови виконання цим платником передбачених для нього законом обов'язків.

Посилання відповідача на порушення порядку заповнення декларації з ПДВ також є безпідставними, оскільки на думку суду навіть наявність цих порушень не може бути підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань.. ".

Разом з тим, додана Позивачем до позову копія поштової квитанції №808 від 12.12.2007р. у розумінні ч.1,2 ст. 70 КАС України не є належним доказом по цій справі, оскільки, не свідчить про направлення ТОВ "ІЛК "Рента" розрахунків коригування податкових зобов'язань у кількості 6 шт. ТОВ «Екостар» саме цим листом.

Якщо уважно розглянути цю квитанцію у ній зазначено також про направлення цього листа іншим адресатам на інші адреси (СПД-ФЛ ОСОБА_6 - м. Херсон, Нач. від. ДВС, ТОВ "Екостар" - м. Миколаїв), які не мають ніякого відношення до розгляду даної справи.

До того, ж як вбачається з ксерокопії листа Одеської дирекції центру поштового зв'язку №5 від 23.05.2008р. №259/12исх, цей рекомендований лист повернуто 15.12.2007р. на зворотній адрес, тобто, на адрес Позивача.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-ХІІ, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Згідно до п.п. 4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість 03.04.97 р. № 168/97-ВР, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №168, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Отже, Закон №168 прямо пов'язує зменшення сум податкових зобов'язань постачальника (Позивач), якщо отримувач (ТОВ "Екостар") збільшив податковий кредит.

Порядок заповнення податкової накладної, Порядок заповнення податкової декларації з ПДВ визначають правильність обчислення та складання розрахунків коригування податкових зобов'язань з ПДВ, податкової декларації з ПДВ.

Відповідно до п.20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, - у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Відповідно до п.5.6 "Коригування зобов'язань з ПДВ" Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 р. за N 250/2054 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, - Коригування податкових зобов'язань на основі попередніх звітних періодів відображається у рядку 8 Декларації з ПДВ. При заповненні цього рядка обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації. У рядку 8.3 Декларації з ПДВ відображається збільшення або зменшення податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону.

ТОВ ІЛК "Рента" у декларації з податку на додану вартість за грудень 2007р. (вх. ДПІ від 21.01.2008р.) у зв'язку з проведенням коригувань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону №168 не заповнено рядок 8.3 та не надано Додаток № 1 до декларації з ПДВ. Коригування податкових зобов'язань на основі попередніх звітних періодів було відображено у загальній сумі у рядку 1 Декларації з ПДВ, що суперечить вимогам законодавства.

Сама форма додатка 1 до Декларації з ПДВ, зокрема графа 7, передбачає те, що провести коригування можна тільки після того, як покупець підпише примірник Розрахунку, який належить продавцю. Проте, як зазначено вище, виписані Позивачем розрахунки не підписані та не отримані покупцем - ТОВ "Екостар".

П.п. 7.9.6 п.7.9. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, що передання майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. У разі коли у майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, таке передання прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за звичайною ціною, діючою на момент такого зворотного продажу, але не менше первісної вартості такого основного фонду, зменшеної на суму нарахованої амортизації, згідно з нормами статті 8 цього Закону.

Таким чином, ТОВ "Екостар" у зв'язку з операцією повернення орендованих основних фондів повинно було виписати податкову накладну, яка б підлягала включенню ТОВ ІЛК "Рента" до складу податкового кредиту звітного періоду. Проте податкові накладні, які повинні були виписані ТОВ "Екостар" на суму ПДВ 48639 грн. у зв'язку із поверненням основних фондів, отриманих згідно вищезазначених договорів фінансового лізингу обладнання, до перевірки посадовими особами ТОВ ІЛК "Рента" не надані.

Таким чином, ТОВ ІЛК "Рента" неправомірно зменшено податкові зобов'язання з ПДВ за грудень 2007р. на суму 48639 грн.

Відповідно до абз. б) п. п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Так, актом перевірки ДПІ від 24.04.2008р. 2501/22-00/33085814 встановлено порушення Позивачем п.п. 4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону №168 - заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2007р. на 48639 грн., про що зазначалося вище. П. п. 17.1.3 п. 17.3 ст. 17 Закону №2181 встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує і податкового зобов'язання платника податків за підставами,викладеними у підпункті підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для та податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання та платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем з дотриманням вимог закону, а суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови неповно з'ясував обставини, що мають значення до справи, що призвело до її неправильного вирішення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову Постанову, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення до справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2010 року по справі № 2-а-7572/08/1570, - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-лізингова компанія «Рена»до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволені позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-лізингова компанія «Рена», - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили Постанови апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль