Вирок № 24046574, 15.05.2012, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

В И Р О К

І М'Я М У К Р А Ї Н И

Справа № 1424/166/2012

Провадження № 1/1424/33/2012

15 травня 2012 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого -судді Падалка В. О.

при секретарі - Асєєвій А.А.

з участю прокурора - Свінтковської В.В.

з участю захисників -ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області кримінальну справу за обвинуваченням:

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, мешканця АДРЕСА_2, зареєстрованого в АДРЕСА_3, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, - за ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 162 КК України.

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, проживаючого в АДРЕСА_4 без реєстрації, раніше судимого:

- 19.01.1996 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 206 КК України ( в редакції 1960 року ) до 3-х років позбавлення волі, з застосуванням ст. 46-1 КК України ( в редакції 1960 року ) відстрочено виконання вироку на 2 роки;

- 01.10.1997 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 101, ч. 2 ст. 118, 42, 43 КК України ( в редакції 1960 року ) до 8-ми років позбавлення волі;

- 05.02.2009 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі, - за ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 162 КК України;

В С Т А Н О В И В:

02 листопада 2011 року приблизно о 16 години ОСОБА_4 разом ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на сходовому майданчику другого поверху під'їзду АДРЕСА_5, з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_5, вибили вхідні двері та незаконно проникли до квартири № АДРЕСА_1, що належить батьку ОСОБА_5 - ОСОБА_6

Виявивши у вищевказаній квартирі лише ОСОБА_6, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3, з метою отримання відомостей про місцезнаходження ОСОБА_5, навмисно почали наносити ОСОБА_6 удари руками в область обличчя та голови.

В результаті вказаних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3, ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому верхньої щелепи зліва від нижнього очного краю до нижнього краю латеральної стінки гайморой пазухи, розриву шва між лобово-клиновидним відростком скуластої кістки і лобової кістки з зсувом розбіжностей до 0,6 см., перелому скуластої дуги з зсувом, деформації очної ямки за рахунок зсуву відламків верхньої щелепи, перелому кісток носу з зсувом, струсу головного мозку, ран та гематом в області голови, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 162 КК України не визнав.

Підсудний ОСОБА_3 пояснив, що 02.11.2012 року о 16 годині, він разом з братом ОСОБА_4 та ОСОБА_7 прийшли в гості до свого спільного знайомого ОСОБА_8, який мешкає за адресою: АДРЕСА_5. Не заставши його, вони подзвонили в квартиру ОСОБА_6, який мешкає з ОСОБА_8 в одному під'їзді, з метою знайти його доньку - ОСОБА_5 і з'ясувати у неї, що трапилось між нею та братом ОСОБА_7, якого було вбито. Двері їм відчинив ОСОБА_6 Вони в нього запитали, де його донька ОСОБА_5, на що останній повідомив, що він не знає. ОСОБА_6 вони не повірили, тоді він їх запросив пройти до квартири і особисто впевнитись в тому, що ОСОБА_5 вдома не має. Перевіривши всі кімнати, ОСОБА_5 вони не знайшли. На питання, де вона перебуває, ОСОБА_6 відповів їм в грубій формі, взяв світильних і вдарив ним його брата ОСОБА_4 Зав'язалася бійка, в ході якої ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_6 в обличчя два чи три рази, від чого він впав в крісло. Особисто він ОСОБА_6 не бив. Спиртні напої в той день не вживав.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 162 КК України визнав частково.

Підсудний ОСОБА_4 пояснив, що 02.11.2012 року о 16 год. він разом з братом ОСОБА_3 та ОСОБА_7 прийшли в гості до ОСОБА_8, який мешкає за адресою: АДРЕСА_5. Не заставши його, вони подзвонили в квартиру ОСОБА_6, який мешкає з ОСОБА_8 в одному під'їзді, з метою знайти його доньку - ОСОБА_5 і з'ясувати у неї, що трапилось між нею та братом ОСОБА_7, якого було вбито. На дзвінок вийшов ОСОБА_6, який сказав, що ОСОБА_5 вдома нема і де вона, він не знає. ОСОБА_6 запропонував їм зайти до квартири та пересвідчитись, що він каже правду. ОСОБА_5 вони не знайшли. На питання, де вона перебуває, ОСОБА_6 відповів їм в грубій формі, взяв світильних і замахнувся ним на нього. У відповідь він вдарив ОСОБА_6 по обличчю 3-4 рази, після чого він впав в крісло, а вони вийшли з квартири та пішли на вулицю. Його брат ОСОБА_3 потерпілого не бив. Спиртні напої в той день він не вживав.

Вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 162 КК України повністю доказала зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_6 (а.с.46-47, 219) показав, що 02.11.2011 близько 16 години він знаходився вдома разом зі своєю дочкою - ОСОБА_9 У вхідні двері подзвонили. Дочка наказала йому не відчиняти дверей, а сама сховалася у коморі в квартирі. Потім він почув, як вибили вхідні двері в квартиру. Вийшовши в коридор він побачив, як в квартиру зайшло двоє невідомих чоловіків віком близько 32-35 років, які спитали в нього, де його донька ОСОБА_5. Він відповів, що ОСОБА_9 пішла по своїм справам, її місцезнаходження йому не відомо. Тоді старший на вигляд чоловік почав наносити йому удари кулаками по обличчю. Після нього його бив кулаками по обличчю другий чоловік. Кожен з вказаних чоловіків наніс йому приблизно 4-5 ударів. В цей час до кімнати зайшов третій чоловік, якого він впізнав, це був ОСОБА_7, який ні йому, ні нападникам нічого не говорив, його не бив, та майже одразу вийшов. Від ударів, які завдали вказані чоловіки, в нього з обличчя та з носу текла кров. Потім старший з нападників, взяв з ліжка кухонний рушник, накинув йому на обличчя та шию та почав душити, а другий спитав, чи є в нього гроші, на що він відповів, що не має. Після цього чоловіки пішли з квартири. Через кілька хвилин з комори вийшла його дочка ОСОБА_5 та викликала швидку допомогу та працівників міліції. Від чиїх саме ударів йому було спричинено тілесні ушкодження, він не може сказати, оскільки обидва били дуже боляче та завдали приблизно однакову кількість ударів.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 вона вбила ОСОБА_10 при перевищенні меж необхідної оборони. 02.11.2011 року вона перебувала цілий день в квартирі свого батька ОСОБА_6, який мешкає АДРЕСА_1. В обідній час вона почула за вхідними дверима чоловічі голоси. Підійшла до дверей, глянула в «глазок» та побачила, що біля квартирі стоять три чоловіки, їх обличчя вона не розгледіла, оскільки в коридорі було темно. В дверний дзвоник почали наполегливо дзвонити. Вона підійшла до батька та сказала йому, щоб він двері нікому не відкривав, оскільки це прийшли її вбивати через те, що вона вбила ОСОБА_10. Потім вона почула, як почали вибивати двері. Вона злякалась та сховалась в коморі, яка розташована біля зали та прикрита шторами. Через декілька хвилин вона почула чоловічі голоси в залі. Чоловіки почали питати в її батька про її місцезнаходження. Одного з чоловіків вона впізнала по голосу, це був ОСОБА_3, голос іншого чоловіка їй не відомий. Батько відповів, що не знає де вона. Чоловіки почали його бити, все ламали, розбивали, погрожували вирізати всю сім'ю, питали у батька, де гроші. Через деякий час чоловіки пішли, а вона вийшла з комори. Батько лежав в залі в кріслі, вся кімната була в крові, вхідні двері були зачинені не до кінця. Вона попросила свою подругу викликати швидку і міліцію. Працівники міліції довго не приїжджали, тоді вона викликала таксі і поїхала сама до міліції. Коли вона прийшла в лікарню, до батька, він їй розповів, що в кімнат було двоє чоловіків, які його били по черзі. Також до зали заходив ОСОБА_10.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 02.11.2011 року о 16 годині дня він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішли в гості до ОСОБА_11, який мешкає по АДРЕСА_5, але вдома його не застали. Тоді ОСОБА_3 подзвонив в квартиру ОСОБА_5 Він не захотів бачити ОСОБА_5 і вийшов на вулицю. Постоявши декілька хвилин на вулиці, він піднявся сходами на другий поверх, позвав братів ОСОБА_3, але ніхто з них не обізвався. Вхідні двері в квартирі ОСОБА_5 були не зачинені. Він крикнув: «Пішли» та пішов додому.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 02.11.2012 року до 17 години він знаходився на роботі. Додому він прийшов о 17 годині 30 хвилин та від сусідів дізнався, що ОСОБА_6, який проживає в квартирі № АДРЕСА_1, побили. Через місяць працівники міліції запросили побути його в якості понятого при відтворенні місця події, в ході чого ОСОБА_6 розповів, що його побили ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Згідно висновку експерта № 791 від 21.11.2011 року, ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому верхньої щелепи зліва та нижнього очного краю до нижнього краю лотеральної стінки гайморової пазухи, а також мав місце розрив шва між лобно-клиновидним відростком скулової кістки і лобної кістки зі зміщенням та розходженням до 0,6 см. Перелом скулової дуги зі зміщенням. Деформація очниць за рахунок зміщення відломків верхньої щелепи, перелом кісток носу зі зміщенням зі струсом мозку і ранами, гематомами в області голови, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Твердження підсудних та захисника, про те, що ОСОБА_6 було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, спростовуються поясненнями судово-медичного експерта ОСОБА_12, який пояснив, що ним було проведено судово-медичне дослідження ОСОБА_6 на підставі стаціонарної картки хворого № 5000/1846 на ім'я ОСОБА_6 та знімків рентгену.

В медичній картці стаціонарного хворого вказано, що у ОСОБА_6 мав місце перелом верхньої щелепи зліва та нижнього очного краю до нижнього краю лотеральної стінки гайморової пазухи, а також мав місце розрив шва між лобно-клиновидним відростком скулової кістки і лобної кістки зі зміщенням та розходженням до 0,6 см. Перелом скулової дуги зі зміщенням. Деформація очниць за рахунок зміщення відломків верхньої щелепи.

Відповідно до Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року N 6, перелом кісток основи черепу відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя.

В висновку експерта він не зазначив, що у ОСОБА_6 перелом у основі черепа, а написав висновок на основі медичних термінів.

В даному випадку мав місце розрив шва між лобно-клиновидним відростком скулової кістки і лобної кістки зі зміщенням і розходженням до 0,6 см. Даний шов знаходиться на основі черепу, а тому дане тілесне ушкодження відноситься до тяжких ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Згідно протоколу впізнання особи по фотознімкам від 20.11.2011 року ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_4, як чоловіка, який був у нього за місцем мешкання 02.11.2011 року, який першим почав його бити, питати де його донька ОСОБА_5, душити його рушником (а.с.53)

Згідно протоколу впізнання особи по фотознімкам від 20.11.2011 року, ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_3. як чоловіка, який був у нього за місцем мешкання 02.11.2011 року, бив його, питав де знаходиться його донька ОСОБА_5, чи є в нього гроші, а також казав, що знищить всю родину (а.с.55-56)

Згідно протоколу впізнання особи по фотознімкам від 20.11.2011 року, ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_3, як чоловіка на прізвисько «Сироп», якого вона знає протягом останнього року, як товариша свого померлого співмешканця ОСОБА_10 Останній раз вона чула його голос 02.11.2011 в квартирі свого батька ОСОБА_6, коли ховалась в коморі під час того, як він ще з одним чоловіком, били її батька ОСОБА_6 (а.с. 51-52).

Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вчинили злочини:

- передбачений ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла особи.

- передбачений ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, який посередньо характеризується за місцем проживання, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину особою у стані алкогольного сп'яніння, і вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк в кримінально-виконавчий установі, обравши йому запобіжний захід у вигляді взяття під варту, взяти під варту в залі суду.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, раніше судимого, який характеризується за місцем проживання посередньо, обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, і вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, в кримінально-виконавчий установі.

Судові витрати по проведенню трасологічної експертизи підлягають стягненню з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в повному обсязі, на підставі ст. 93 КПК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити на підставі ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 1ст. 162 КК України - 1 (один) рік обмеження волі.

- за ч. 2 ст. 121 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_3 остаточно призначити 7 (сім) років позбавлення волі в кримінально-виконавчий установі.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_3 обрати у вигляді взяття під варту, взяти під варту в залі суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту його затримання - 15.05.2012 року.

ОСОБА_4 визнати винним за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 1ст. 162 КК України - 2 (два) роки обмеження волі.

- за ч. 2 ст. 121 КК України - 8(вісім) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_4 остаточно призначити 8 (вісім) років позбавлення волі в кримінально-виконавчий установі.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_4 залишити взяття під варту.

Строк відбуття покарання відраховувати з моменту його затримання - 25.11.2011 року.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (54003, м. Миколаїв, вул. Акіма, 2 "а", р/р 31251272210005 в УДК у Миколаївській області, МФО 826013, код ЗКПО 25574110) витрати по проведенню трасологічної експертизи №95 від 08.12.2011 року розміром - 464,40 грн.

Речові докази - пакет № 1 в якому в опечатаному вигляді знаходяться зіскоби крові, пакет № 2 в якому в опечатаному вигляді знаходиться мікроволокно ( волос ), пакет № 3 в якому в опечатаному вигляді знаходиться недопалок цигарки, пакет № 4 в якому в опечатаному вигляді знаходиться фрагмент тканини з відбитком взуття із крові, пакет № 5 в якому в опечатаному вигляді знаходиться фрагмент металевої заклепки, пакет в якому в якому в опечатаному вигляді знаходяться дві пари взуття, а саме чоловічі туфлі 43 розміру та чоловічі туфлі 40 розміру, зразок крові ОСОБА_6 на марлевому відрізі в опечатаному вигляді, пакет № 6 в якому в опечатаному вигляді знаходиться пляшка з-під пива «Чернігівське» 0,5 л., які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів в Южноукраїнському МВ УМВС України Миколаївській області - знищити.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Миколаївської області, протягом 15 діб, через Южноукраїнський міський суд, з моменту проголошення, всіма учасниками процесу.

Суддя Южноукраїнського міського суду В. О. Падалка