Ухвала суду № 24045907, 18.05.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1609/12348/12

(2-3582/12)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2012 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві, третя особа ОСОБА_2 про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в:

07 травня 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до ВДВС Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві про зняття арешту з ? частини квартири, що належить йому на праві власності. Посилається на те, що постановою державного виконавця ВДВС Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві було накладено арешт на його ? частину квартири. Виконавче провадження закінчено 31 липня 2007 року та повернуто виконавчий документ до суду. На даний час його заборгованість по сплаті аліментів погашена, тому відпали підстави продовження чинності арешту майна, проте ВДВС Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві не знімає арешт з його частини квартири.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 травня 2012 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків терміном три дні з дня отримання копії ухвали, шляхом виконання вимог, викладених в ухвалі. Роз'яснено, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.

У цій ухвалі зазначалось наступне.

Ціна позову ОСОБА_1 не зазначена, хоча спір стосується зняття арешту з ? частини квартири, що є вимогами майнового характеру.

Зазначалось, що цивільне судочинство, в тому числі й в порядку позовного провадження, це врегульований нормами права порядок розгляду і вирішення цивільних справ, що характеризується наявністю матеріально-правового спору між двома сторонами з протилежними інтересами.

Разом з тим, у позовній заяві не викладені обставини та не зазначені докази стосовно того, який саме матеріально-правовий спір виник між сторонами.

Крім того, як на правову підставу для задоволення позову, ОСОБА_1 посилався на норми ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає право на звернення до суду з позовом особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові. Також частиною 5 цієї статті зазначено, що у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. Зі змісту позовної заяви вбачалось, що виконавче провадження вже завершене.

Вказувалось, що фактично в позовній заяві викладені обставини, що стосуються незгоди позивача з діями державного виконавця. Порядок оскарження таких дій визначений ст. 383 ЦПК України шляхом подання скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

При зверненні в суд позивач сплатив 107 гривень 30 копійок судового збору.

Заявлений позов стосується зняття арешту з ? частини квартири, що є вимогами майнового характеру, тому позивачу слід було доплатити 3111 гривень 70 копійок на рахунок № 31212206700010, банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26077951, код банку отримувача (МФО): 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030001, отримувач коштів: УДК у Солом'янському районі м. Києві

На виконання вимог ухвали 16 травня 2012 року позивач подав нову заяву, в якій зазначені недоліки усунув лише частково.

У новій заяві позивач виклав обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги та підстави для звернення до суду з позовом, про що зазначалось в ухвалі.

Разом з тим, ухвалі також зазначалось, що заявлені вимоги є вимогами майнового характеру, тому позивачу слід було зазначити ціну позову.

Також суд визначив розмір судового збору, який необхідно було доплатити позивачу -3111 гривень 70 копійок, оскільки заявлений позов стосується зняття арешту з ? частини квартири, що є вимогами майнового характеру.

Відповідна квитанція до нової позовної заяви не додана, судовий зір у порушення вимог ухвали позивачем не доплачений.

Згідно з ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на наведене, враховуючи, що позивач вимоги ухвали від 08 травня 2012 року виконав лише частково, для виконання мав достатньо часу, наслідки невиконання йому були роз'яснені, заяву слід визнати неподаною та повернути позивачу.

Згідно квитанції № 5708 від 07 травня 2012 року ОСОБА_1 при зверненні до суду сплатив 107 гривень 30 копійок через УДППЗ «Укрпошта».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», 119-121 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві, третя особа ОСОБА_2 про зняття арешту з майна вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Зобов'язати Управління державного казначейства у Солом'янському районі м. Києва повернути ОСОБА_1 107 гривень 30 копійок, внесені ним згідно квитанції № 5708 від 07 травня 2012 року через УДППЗ «Укрпошта»як судовий збір при подачі позову.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: