Рішення № 24044033, 16.05.2012, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/0529/1124/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 р. м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецьої області

у складі: головуючого судді Халаджи О.В.

при секретарі Афендіковій А.О.

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красноармійську справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська», далі ДП «ВК «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку із втратою працездатності на виробництві.

У своєму позові позивач вказав, що він тривалий час працював на підприємстві ДП «ВК «Краснолиманська». 3 листопада 2011 року внаслідок обвалу породи позивача було травмовано на підприємстві під час виконання ним трудових обов'язків.

6 листопада 2012 року за фактом травмування позивача на виробництві було складено акт за формою Н-1.

2 лютого 2012 року, згідно висновку МСЄК позивачу було встановлено 50% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності.

2 лютого 2012 року ОСОБА_1 був звільнений з підприємства за станом здоров`я, за ст.40 п. 2 КЗпП України, оскільки стан його здоров`я не дозволяв йому працювати.

На підставі висновку МСЄК відділом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробницьтві та професійних захворювань в Україні в м. Красноармійськ йому були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги та втраченого заробітку.

Позивач вважає, що дійсно у зв`язку із травмуванням на підприємстві було пошкоджено його здоров'я і тому відповідач йому повинен відшкодувати моральну шкоду. Спричинену моральну шкоду він пояснює тим, що у віці 42 роки він отримав травму на виробництві, що беззворотньо зашкодило його здоров`ю. Втрата працездатності, встановлена МСЄК складає 50% і йому також встановлена 3 група інвалідності, яка виключає його можливість у подальшому працювати за професією, яку він раніше виконував та яка приносила достаток у його родину.

Також вказав, що внаслідок травмування, дійсно отримав моральну шкоду бо тривалий час був змушений лікуватися. В наступний час, змушений постійно проходити курс лікування, приймати ліки, у тому числі ін`єкції та стаціонарне лікування, що порушує його звичайний устрій життя. Він втратив нормальні життєві стосунки зі своїми близькими, оскільки не може виконувати роботу у домі, яка потребує певних зусиль. Все вище наведене, в зв'язку із травмуванням, викликає у нього фізичні та психічні страждання. Він почуває себе зламаною, хворою, людиною - інвалідом, яка втратила сенс життя. Він має двох неповнолітніх синів, які потребують батьківської підтримки, у тому числі й матеріальної, яку він не може їм надавати у тому обсязі, як до травми.

Також вказує, що після травмування він майже нічого не може робити правою рукою, оскільки вона в нього некоординована та дуже слабка. Та найбільш страшним наслідком травмування виявилися епілептичні напади, які почали з ним траплятися вже неодноразово.

Все це разом має вплив на його життя та стосунки із близькими, у нього з'явилося почуття відчаю, тривоги перед майбутнім, труднощі в сімейних стосунках. В даний час практично всі кошти його родини спрямовані на відновлення його здоров`я. Свою моральну шкоду він оцінює в 60 000 гривень та просить стягнути зазначену суму з відповідача на його користь.

У судовому засідання позивач підтримав свої позовні вимоги, обґрунтувавши їх доводами, викладеними у позові.

Представник позивача також підтримав вимоги позивача та вважав їх обґрунтованими та доведеними у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, надав до суду заперечення та заяву з проханням розглянути справу без його участі.

У своїх запереченнях представник відповідача зазначив, що вимоги позивача не визнає, вважає, що позивачем не доведений факт вини відповідача, внаслідок чого був травмований ОСОБА_1 Також вважає, що обов'язок відшкодовувати шкоду позивачу законодавцем покладений на відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування на виробництві. До того ж розмір заявленої моральної шкоди вважає позивачем перебільшений та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування на виробництві у м. Красноармійську до судового засідання не з'явився, надав до суду заперечення та заяву з проханням розглянути справу без його участі.

У своїх запереченнях представник третьої особи зазначив, що вимоги позивача не визнає, вважає, що позивачем не доведений факт спричинення йому моральної шкоди, оскільки єдиним доказом наявності моральної шкоди є висновок МСЄК, який позивачем до суду не наданий. Просить розглянути справу на розсуд суду.

Суд вважає, що в справі є достатньо даних про права та обов'язки сторін, також надані заперечення, а тому не має необхідності вислуховувати особисті пояснення представників відповідача та третьої особи.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 тривалий час працював на підприємстві ДП «ВК «Краснолиманська», що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 7-8).

3 листопада 2011 року внаслідок обвалу породи позивача було травмовано на підприємстві під час виконання ним трудових обов'язків, у зв'язку із чим 6 листопада 2012 року за фактом травмування позивача на виробництві було складено акт за формою Н-1, що підтверджується копією акта форми Н-1 (а.с. 11-14).

Згідно акту форми Н-5 від 6 листопада 2011 року причинами з яких стався нещасний випадок на виробництві є порушення технологічного процесу: не приведення працівниками дільниці робочого місця до безпечного стану перед початком робіт, порушення правил безпеки у вугільних шахтах, низький рівень виконання відомчого контролю за створенням безпечних умов праці та виконанням вимог нормативно -правових актів з охорони праці під час проведення робіт, пов'язаних з проведенням та кріпленням вентиляційного ходка південного укліна пласта К5. За висновками комісії особами, дії яких так чи інакше призвели до нещасного випадку який стався з ОСОБА_1 є ОСОБА_3 -гірничий майстер, ОСОБА_1, проходчики ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, викладені обставини підтверджуються Актом Н-5 (а.с. 15-19).

2 лютого 2012 року, згідно висновку МСЄК позивачу вперше було встановлено 50% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності, що підтверджується копією довідки МСЄК (а.с. 9).

2 лютого 2012 року ОСОБА_1 був звільнений з підприємства за станом здоров`я, за ст.40 п. 2 КЗпП України, оскільки стан його здоров`я не дозволяв йому працювати (а.с. 8).

На підставі висновку МСЄК відділом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м. Красноармійськ йому були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги та втраченого заробітку, що підтверджується поясненням позивача, проти якого не заперечував представник відповідача.

Згідно виписок із історії хвороби та епікризів, доданих до справи, у позивача постійно виникають скарги на головні болі, давлючого характеру, які посилюються вранці та наприкінці дня, несистемні головокружіння, періодична нудота, порушення функції правої руки, ноги, нестабільність цифр артеріального тиску.

Згідно з отриманим травмуванням позивачу встановлено діагноз: стан після перенесеної травми (ЗЧМТ) 3.11.2011 року на виробництві, забій головного мозку 1 ступеня у вигляді легкого правостороннього центрального геміпарезу, вестібулопатія, виражений антено-неврологіний синдром, лікворо- судинної дисциркуляції, вегетативної дисциркуляції з кризами, єпісиндромом, загально судомними геніралізованими параксизмами (а.с. 10).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності »від 23.03.2007 р. № 717-V (п.1.абз.3 п.5,п.9, абз 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно актів Н-1 та Н-5 від 6.11.2011 року, саме у період роботи на підприємстві відповідача ДП «ВК «Краснолиманська»позивач отримав вищезазначене травмування, а тому саме у останнього виникає обов`язок відшкодовувати моральну шкоду позивачу, тому суд не приймає доводи представника відповідача, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди позивачу необхідно покласти на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування на виробництві.

Суд вважає, що саме діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов`язані із професійним захворюванням, яке є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Суд також не приймає до уваги доводи представника третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в М. Красноармійську, що тільки висновком МСЄК може бути підтверджено наявність у потерпілого моральної шкоди, оскільки питання про вирішення наявності моральної шкоди та її розміру мовило вирішити у судовому порядку.

Відповідно до ст.1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов`язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров`я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

В судовому засіданні встановлено, що позивач отримав дуже важке професійне захворювання з незворотніми наслідками та став інвалідом у віці 42 років, був звільнений з підприємства за станом здоров`я, що суттєво вплинуло на його життя, життя його сім'ї. Окрім того, позивач зазнав та продовжує зазнавати дуже сильного фізичного болю та страждань, у зв'язку із чим змушений довго тривало лікуватись, що також впливає на якість його життя.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачу, ступені фізичних та душевних страждань позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України.

Страждання позивача викликають певні зміни у його житті. Позивач почуває себе втраченим для суспільства та родини людиною, його фізичний та моральний стан не дозволяє його відчувати себе повноцінною людиною. Періодичні дуже сильні напади головного болю, слабкість не дають йому можливості почувати себе повноцінною людиною, заважають спілкуванню з дружиною та дітьми, він не може змиритися з цим, постійні думки про це не дають йому спокій, який йому потрібен для одужування. Тривале лікування позначилося на його загальному стані, він постійно пригнічений через те, що можливості лікування і відновлення здоров`я практично немає, відносини його погіршилися, він став інвалідом, позбавлений можливості повноцінно виконувати свої сімейні обов'язки по дому, усі турботи по будинку лягли на дружину, що повинна здійснювати догляд за ним та дітьми.

Але основними доводами, на які посилається суд при визначені розміру моральної шкоди є, що по-перше позивач став інвалідом у віці 42 років та має неповнолітніх синів, на підтримку яких необхідно ще тривалий час та багато сил, а за станом здоров'я він вже не може виконувати певну роботу, а по-друге, це періодичні судомні (епілептичні) напади, які з'явилися у позивача після перенесеної ним травми, які є дуже небезпечними для життя та сприймаються досить болюче для травмованого та його родини.

Тому суд, виходячи з засад розумності і справедливості, а також важкості травмування та його наслідків (епілептичні) напади, вважає, що на користь позивача має бути стягнуто 27 000 гривень. Моральна шкода у розмірі 60 000 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача судом вважається перебільшеною.

В силу ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача. Так, суд вважає, що з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 188 гривень 20 копійок.

На підставі ст.ст. 23 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 3-6,10, 11, 57, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська» з рахунку № 26006301620720 в Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Красноармійськ Донецької області», МФО 334497, код ЄДРПОУ 31599557 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, яка пов`язана із травмуванням на виробництві 27 000 (двадцять сім тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська» на користь держави судовий збір у розмірі 188 гривень 20 копійок (сто вісімдесят вісім) гривень 20 копійок .

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитись у приміщені Красноармійського міськрайонного суду Донецької області 17 травня 2012 року.

Суддя: