Рішення № 24042668, 10.05.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2012 р. Справа № 5024/414/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Одеса

до Приватного акціонерного товариства "Херсонский оптовый торговый дом-97", м. Херсон

про стягнення 25285 грн. 05 коп.

за участі представників:

за участю представників сторін:

від позивача - ФОП ОСОБА_1 пас. НОМЕР_2 виданий Суворовським РВ ОГУ УМВД України в Херсонській області 29.06.2002 р.; адвокат ОСОБА_2 ордер від 09.04.2012 р.

від відповідача - не прибув

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з приватного акціонерного товариства "Херсонский оптовый торговый дом-97" (відповідач) 24697 грн. 05 коп. основного боргу з врахуванням індексу інфляції, три відсотки річних в сумі 588 грн., 1609 грн. 50 коп. судового збору та оплату юридичної допомоги в сумі 4000 грн.

Відповідач у судове засідання повторно не направив свого представника, заявив клопотання про відкладення розгляду справи, хоча належним чином у відповідності до ст. ст. 77, 64 ГПК України повідомлений про час та місце розгляду справи. Оскільки у першому засіданні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи було розглянуто та задоволено, повторно аналогічне клопотання задовольняти недоцільно. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

З урахуванням встановлення правильної назви відповідача - приватне акціонерне товариство " Херсонський оптовий торговий дім-97", суд визначає правильну назву відповідача.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами 28 жовтня 2010р. було укладено договір поставки №198, за умовами якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу, а відповідач в свою чергу зобов'язався приймати і оплачувати товари партіями згідно з замовленнями відповідача, що є невід'ємною частиною даного договору.

Позивач виконуючи умови договору поставив відповідачу товар (рослинну олію та мед), що підтверджено видатковими накладними № РН-0000004 від 24.11.2010р., №РН-0000005 від 24.11.2010р., №РН-0000006 від 24.11.2010р., №РН-0000007 від 24.11.2010р., №РН-0000008 від 24.11.2010р., №РН-0000009 від 24.11.2010р., №РН-0000010 від 24.11.2010р., №РН-0000015 від 12.12.2010р., №РН-0000016 від 12.12.2010р., №РН-0000017 від 12.12.2010р., №РН-0000018 від 12.12.2010р.

Згідно додатку №1 до вищезазначеного договору встановлено, що строк оплати товару складає 45 діб з дня постачання товару.

Строк сплати за першу партію товару поставленого 25.11.2010р. настав 09.01.2011р., за другу партію, поставлену 20.12.2010р. - 06.02.2011р.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідач в порушення умов договору та вищезазначених норм законодавства свої зобов'язання за договором №198 належним чином не виконав, 14 березня 2011 р. відповідач перерахував на рахунок позивача у кошти за масло у сумі 1811 грн. 95 коп. та 5371 грн. 10 коп., за мед - 5579 грн. 60 коп., усього 12762 грн. 65 коп., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за поставлені товари в сумі 23521 грн.

У відповідності до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу інфляційні в сумі 1176 грн. 05 коп. та 3% річних в сумі 588 грн.

Здійснивши перевірку правильності зазначених нарахувань, суд дійшов висновку. що позовні вимоги позивачем доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується юридичних послуг, то суд відхиляє заявлене клопотання про відшкодування цих витрат в якості судових витрат, посилаючись на наступне.

Відповідно до положень ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Стаття 28 ГПК України, визначаючи підстави представництва юридичних осіб та громадян у господарському суді, не обмежує їх у виборі тих осіб, як здійснюватимуть таке представництво.

Водночас у вирішенні питань, пов'язаних з розглядом вимог сторін та третіх осіб про відшкодування їх витрат на послуги представників у господарському суді слід враховувати таке.

За приписом частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Відповідно до статті 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бут громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи з спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.

Така ж правова позиція викладена і у п.10 інформаційного листа Вищої господарського суду України від 14.12.2007р. №01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права".

Як вбачається з матеріалів справи до заяви про відшкодування за рахунок відповідача судових витрат на послуги адвоката, позивач додав договір на надання таких послуг, акт виконаних робіт від 18.04.12, копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю гр. ОСОБА_2 та квитанція № 2665/7 від 09.04.12 про сплату Одеській обласній колегії адвокатів 4000 грн.

Із огляду на надані документи, суд вважає, що до справи не додано належного документу про сплату адвокату за надані адвокатські послуги, оскільки на наданій квитанції відсутні відтиск будь-якої печатки, тому зазначена квитанція не може бути первинним бухгалтерським документом. У зв'язку з чим, суд відмовляє у задоволенні клопотання про покладення на відповідача судових витрат зі сплати вартості послуг адвоката.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім - 97" (73020 м. Херсон, вул. Ілліча, 86/88, р/р 260010231169 в ЗАТ "Банк-ПРБ", МФО 320627, код ЄДРПОУ 24121211) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованості в сумі 23521 грн., інфляційні в сумі 1176 грн. 05 коп., 3% річних в сумі 588 грн. та 1609 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Немченко

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 11.05.12