Рішення № 24042373, 07.05.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2012 р.Справа № 5017/742/2012

За позовом Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про виселення та стягнення 22777,10грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від прокуратури: Вигнанюк Т.Л. -посвідчення;

Мікулінська В.Є. -посвідчення;

Від (Одеської міської ради): не з'явився;

Від (Департаменту комунальної власності Одеської міської ради): ОСОБА_5 -довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 07.05.2012р. приймали участь представники:

Від прокуратури: Мікулінська В.Є. -посвідчення;

Від (Одеської міської ради): не з'явився;

Від (Департаменту комунальної власності Одеської міської ради): ОСОБА_5 -довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Заступник прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про виселення фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з нежитлового приміщення підвалу загальною площею 193,1 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та передати зазначене приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 20545,34грн., пені в розмірі 1125,10грн. та неустойки в сумі 1106,66грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.2012р. порушено провадження по справі №5017/742/2011.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовими повідомленням від 13.03.2012р., 29.03.2012р. та від 19.04.2012р. відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

03.04.2012р. до суду надійшло клопотання Одеської міської ради, відповідно якого Одеська міська рада позовні вимоги Заступник прокурора м. Одеси підтримує в повному обсязі та просить суд розгляд справи вести за відсутності представника Одеської міської ради на підставі матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.05.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

04.02.2005р. між Представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради, правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради, (Орендодавець) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №11/р (далі -договір).

Згідно п.1.1 договору, Орендодавець передає а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу загальною площею 140 кв.м., яке розташовано за адресою АДРЕСА_1.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що строк дії договору оренди до 02.10.2005р.

Додатковим погодженням від 24.10.2006р. загальну площу орендованого приміщення було змінено з 140 кв.м. на 87,5 кв.м., продовжено строк дії договору оренди до 24.04.2007р. та змінено методику розрахунку орендної плати за договором. Додатковим погодженням від 24.11.2006р. загальну площу орендованого приміщення було змінено з 87,5 кв.м. на 194,3 кв.м. та змінено методику розрахунку орендної плати за договором. Додатковим погодженням від 16.02.2007р. загальну площу орендованого приміщення було змінено з 194,3 кв.м. на 188,3 кв.м. та змінено методику розрахунку орендної плати за договором. Додатковим погодженням від 05.11.2009р. загальну площу орендованого приміщення було змінено з 188,3 кв.м. на 193,1 кв.м., продовжено строк дії договору оренди до 05.05.2010р. та змінено методику розрахунку орендної плати за договором. Додатковим погодженням від 14.06.2010р. термін дії договору оренди був продовжений до 14.12.2010р. та змінено методику розрахунку орендної плати за договором. Додатковим погодженням від 16.05.2011р. термін дії договору оренди був продовжений до 16.11.2011р.

Позивач зазначає, що у відповідності ч.2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", з урахуванням того факту що сторони не надіслали один одному повідомлення про не пролонгацію договору, він не припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено.

У розділі 2 договору встановлені умови щодо порядку розрахунків, а саме, встановлено, що орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та рішення сесії Одеської міської ради №1054-ХХIV від 26.03.2003р. „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади". За орендоване приміщення Орендар, зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного в Додатку 1 до договору, що становить за першій після підписання договору оренди місяць 624,86грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України (п. 2.2. договору).

Додатковим погодженням від 24.10.2006р. встановлено, що розмір орендної плати з 24.10.2006р. становить 538,43грн. Додатковим погодженням від 24.11.2006р. встановлено, що розмір орендної плати з 24.11.2006р. становить 1226,59грн. Додатковим погодженням від 16.02.2007р. встановлено, що розмір орендної плати з 01.01.2007р. становить 1464,83грн. Додатковим погодженням від 05.11.2009р. встановлено, що розмір орендної плати з 05.11.2009р. становить 2337,9грн. Додатковим погодженням від 14.06.2010р. встановлено, що розмір орендної плати з 14.06.2010р. становить 2080,39грн.

Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності (п.2.4. договору).

За даними Департаменту комунальної власності Одеської міської ради відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором оренди щодо оплати орендної плати, у зв'язку з чим у відповідача за розрахунком позивача, за період з 01.05.2010р. по 22.02.2012р. виникла заборгованість по сплаті орендної плати у сумі 20545,34грн.

У відповідності до п. п. 5.1, 5.2, 5.3 договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору. За несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. У разі невнесення Орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, 03.02.2012р. направив на адресу відповідача повідомлення вих. №01-15/52, яке отримано відповідачем 08.02.2012р., про відмову від договору оренди №11/р від 04.02.2005р. в порядку ст.782 Цивільного кодексу України; запропонував здійснити фактичну передачу позивачу приміщення за актом приймання-передачі та оплатити заборгованість з орендної плати та пені в строк до 23.02.2012р.

Проте зазначене повідомлення було залишено відповідачем без уваги.

Дії відповідача щодо несплати орендної плати заступник прокурора м. Одеси вважає порушенням інтересів держави в особі Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом порушеного права та вимагає стягнення з відповідача на користь Департаменту заборгованості по орендній платі у сумі 20545,34грн., пені в сумі 1125,10грн. та неустойки в розмірі 1106,66грн. та виселення відповідача з займаного приміщення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Зазначене конституційне положення знайшло своє відображення в ст. 5 Закону України "Про прокуратуру", де зазначено, що прокуратура виконує функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Згідно п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. N 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. При таких обставинах прокурор представляє в цій справі інтереси держави в особі Одеської міської ради , оскільки відповідно до ст. 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 1, 3 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення №11/р від 04.02.2005р. за період з 01.05.2010р. по 22.02.2012р., в розмірі 20545,34грн., про стягнення якої і просить позивач. Враховуючи, що доказів сплати вказаної заборгованості відповідач, в порядку ст.33 ГПК України, не надав, позов в цій частині підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2 договору оренди за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем в зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору нарахована пеня в розмірі 1106,66грн. Розглянувши здійсненний позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1106,66грн. за порушення грошових зобов'язань за договором оренди підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Пунктом 5.6. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем обов'язків за договором, позивач має право розірвати договір оренди у відповідності з чинним законодавством.

Статтею 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

03.02.2012р. позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення вих. №01-15/52 про відмову від договору оренди №11/р від 04.02.2005р. в порядку ст.782 Цивільного кодексу України; запропонував здійснити фактичну передачу позивачу приміщення за актом приймання-передачі та оплатити заборгованість з орендної плати та пені в строк до 23.02.2012р.

Позивач зазначає, що вказане повідомлення відповідач отримав 08.02.2012р., в зв'язку з чим договір оренди припинив свою дію в порядку ст.. 782 ЦК України.

Втім, відповідач вимоги позивача не виконав, не здійснив передачу нежитлового приміщення підвалу загальною площею 193,1 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, акт приймання -передачі не підписав, заборгованість по орендній платі та пеню не сплатив.

Відповідно до ст..785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Крім того, ст..27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачає необхідність повернення орендарем орендодавцю об'єкту оренди у разі припинення орендних відносин.

Пунктом 4.7 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, відповідач зобов'язаний у 15-денний термін передати позивачу приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати позивачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

Від так, приймаючи до уваги той факт, що договір оренди нежитлового підвального приміщення №11/р від 04.02.2005р. припинено а у відповідача відсутні правові підстави для використовування приміщення, яке ним орендувалось, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо виселення відповідача з нежитлового приміщення підвалу загальною площею 193,1 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення неустойки за період з 23.02.2012р. по 29.02.2012р. у сумі 1106,66грн.., то дана вимога також підлягає задоволенню на підставі ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Виселити Фізичну особу -підприємця ОСОБА_2 (65038, АДРЕСА_2; код НОМЕР_1) з нежитлового приміщення підвалу загальною площею 193,1 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та передати вказане приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код 26302595).

3.Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (65038, АДРЕСА_2; код НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код 26302595) 20545 ( двадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять )грн. 34коп. заборгованості по орендній платі; 1125 (одну тисячу сто двадцять п'ять)грн. 10коп.пені. та 1106 (одну тисячу сто шість)грн. 66коп. неустойки.

4.Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (65038, АДРЕСА_2; код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, рахунок № 31210206783008, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації: 22030001) судовий збір у розмірі 2682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн.50 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний тектс рішення складено 14.05.2012р.

Суддя Погребна К.Ф.