Ухвала суду № 24042341, 07.05.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"07" травня 2012 р.Справа № 34/152-10-4451

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "АВЕРС-ГРУП"

до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства "СВІТАНОК"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредіт Лізинг"

про стягнення 1388154,52грн.

та

за зустрічним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "СВІТАНОК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "АВЕРС-ГРУП"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредіт Лізинг"

про розірвання договору сублізингу та стягнення 241278,23грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

СУТЬ СПОРУ: розглядається скарга ПСП "СВІТАНОК" в порядку ст.1212 ГПК України

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.01.2011р. позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "СВІТАНОК" задоволено частково, стягнуто з приватного сільськогосподарського підприємства "СВІТАНОК" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "АВЕРС-ГРУП" суму основного боргу за договором сублізингу №20СЛ-10 від 18.02.10р. у розмірі 1156795,44грн., штраф 11567,95грн., витрати по сплаті державного мита на суму 11684грн., витрати на ІТЗ судового процесу на суму 198,71грн., в решті первісного позову відмовлено; у задоволенні зустрічного позову Приватного сільськогосподарського підприємства "СВІТАНОК" відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.11р. рішення господарського суду Одеської області від 31.01.2011р. у справі № 34/152-10-4451 залишено без змін.

15.04.11р. господарським судом видано відповідні накази про примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 31.01.11р. у справі №34/152-10-4451, в порядку ст.116 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.05.11р. касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "СВІТАНОК" у справі №34/152-10-4451 повернуто скаржнику без розгляду.

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції від 24.05.2011р. ВП№26676280 відкрито виконавче провадження на підставі наказу про примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 31.01.11р. у справі №34/152-10-4451 з наданням строку для добровільного його виконання до 30.05.2011р.

Приймаючи до уваги, що у визначений державним виконавцем строк для добровільного виконання наказ не був виконаний боржником, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.06.2011р. ВП№30550222 про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 118024,61грн. та витрат на проведення виконавчих дій у сумі 20грн. у строк до 19.03.2012р.

09.06.2011р. Приватне сільськогосподарське підприємство "СВІТАНОК" звернулось до господарського суду Одеської області із заявою (вх№18718/2011) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 31.01.2011р. по справі №34/152-10-4451, у задоволенні якої відмовлено згідно ухвали господарського суду Одеської області від 18.07.2011р. та рішення господарського суду Одеської області від 31.01.2011р. по справі №34/152-10-4451 залишено без змін.

13.09.11р. та 14.09.11р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "АВЕРС-ГРУП" та Приватне сільськогосподарське підприємство „СВІТАНОК" звернулися до господарського суду Одеської області із спільними заявами (вх.№№32030/2011, 32192/2011 відповідно) про затвердження мирової угоди від 26.08.11р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "АВЕРС-ГРУП" та Приватним сільськогосподарським підприємством "СВІТАНОК" у процесі виконання судового рішення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.09.2011р. заяви від 13.09.11р. та 14.09.2011р. (вх.№№32030/2011,32192/2011 відповідно) про затвердження мирової угоди укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "АВЕРС-ГРУП" та Приватним сільськогосподарським підприємством "СВІТАНОК" від 26.08.11р. задоволено, затверджено мирову угоду від 26.08.11р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "АВЕРС-ГРУП" та Приватним сільськогосподарським підприємством "СВІТАНОК" у процесі виконання судового рішення від 31.01.2011р. по справі №34/152-10-4451, наступного змісту:

„1. ПСП "СВІТАНОК" (боржник) визнає, що його заборгованість перед ТОВ "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "АВЕРС-ГРУП" (стягувачем) на момент укладення даної Мирової угоди відповідає відомостям, які викладені в матеріалах виконавчого провадження, й становить 1180426(один мільйон сто вісімдесят тисяч чотириста двадцять шість)грн. 10коп.

2. За цією Мировою угодою Боржник зобов'язується сплатити Стягувачу суму у розмірі 550000(п'ятсот п'ятдесят тисяч)грн., яка складається з наступних платежів: сума основного боргу за договором сублізингу №20СЛ-10 від 18.02.2010р. згідно наказу про примусове виконання рішення від 15.04.2011р. №34/152-10-4451 у сумі 526549,34грн.; штраф згідно наказу про примусове виконання рішення від 15.04.2011р. №34/152-10-4451 у сумі 11567,95грн.; державне мито згідно наказу про примусове виконання рішення від 15.04.2011р. №34/152-10-4451 у сумі 11684,00грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 198,71грн.

3.Сума у розмірі 550000(п'ятсот п'ятдесят тисяч)грн. перераховується Боржником на розрахунковий рахунок Стягувача (п/р 26009002300042 в ПАТ "АКТАБАНК"м. Дніпропетровськ, МФО 307394, код ЄДРПОУ 35396734) протягом 10 (десяти) днів з моменту затвердження господарським судом цієї Мирової угоди.

4. За цією Мировою угодою у випадку належного її виконання Боржником Стягувач відмовляється від своїх матеріально-правових вимог до Боржника, які складають предмет позову та зміст наказу господарського суду Одеської області від 15.04.2011р. №34/152-10-4451, пов'язаних з виконанням договору сублізингу №20СЛ-10 від 18.02.2010р., у повному обсязі".

28.12.2011р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції за листом директора стягувача від 28.12.2011р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№26676280 у зв'язку з виконанням наказу у повному обсязі на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України „Про виконавче провадження".

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції 28.12.2011р. вилучено з виконавчого провадження №830(за ЄДРВП №26676280) постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 13.06.2011р. та виділено її в окреме виконавче провадження для виконання на підставі ст.28 Закону України „Про виконавче провадження".

29.03.12р. Приватне сільськогосподарське підприємство "СВІТАНОК" звернулося до господарського суду Одеської області зі скаргою (вх№9516/2012) в порядку ст.1212 ГПК України, в якій просить визнати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, винесену 13.06.11р. державним виконавцем Серебряковою Г.В. відділу Державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції та затверджену начальником відділу Державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Кіптик В.О. (виконавче провадження №26676280) про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "СВІТАНОК" суми виконавчого збору у розмірі 118024,61грн. такою, що не підлягає виконанню та скасувати.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 1212 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до господарських судів, що спростовує твердження ДВС викладені у запереченнях та в клопотанні щодо непідвідомчості господарським судами вказаних вимог та розгляду вказаних вимог в межах адміністративного судочинства. Крім того, вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними, що свідчить про відсутність у господарського суду правових підстав для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ч.1 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження").

За ч.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до ч.1, п.п.1, 7 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Приписами ст.18 вказаного закону України визначено вимоги до виконавчого документа.

Згідно з ч.1, 2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

За приписами ч.1, 3 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

За приписами ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.28 вищезазначеного Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні. Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі. У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Разом з цим, за приписами п.4.16.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. №74/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.12.1999р. за №865/4158, про винесення постанови про стягнення виконавчого збору та про суми виконавчого збору, фактично стягнуті за цією постановою, державним виконавцем робиться відмітка на зворотному боці виконавчого документа. Ці записи при поверненні виконавчого документа або скеруванні його до іншого органу державної виконавчої служби скріпляються підписом начальника відповідного органу державної виконавчої служби та печаткою цього органу. Записи про наступні стягнення сум виконавчого збору або повне його стягнення виконуються відповідними органами державної виконавчої служби, куди виконавчий документ надійшов для подальшого виконання разом з постановою про стягнення виконавчого збору.

За постановами про стягнення виконавчого збору виконавчі провадження не заводяться, виконавчий збір не береться, постанова приєднується до виконавчого провадження, щодо якого винесено цю постанову. Виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження допускається в разі винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, щодо якого було винесено постанову про стягнення виконавчого збору. При виконанні цієї постанови виконавчий збір не береться.

Згідно ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Статтею 32 зазначеного Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.41 цього Закону витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти виконавчого провадження складаються з: 1) коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника; 2) авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 3)стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; 4)інших надходжень, що не суперечать законодавству.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржена боржником постанова від 13.06.2011р. про стягнення виконавчого збору була направлена супровідним листом від 14.06.2011р. №5523 та у розумінні приписів п.7 ч.2 ст.17 закону є виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою.

У відповідності до п.4.16.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. №74/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.12.1999р. за №865/4158, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного дня після її винесення надсилається боржнику і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.

Скаржник звернувся з вказаною скаргою у 29.03.2012р., з клопотанням про відновлення пропущеного строку на подання скарги, посилаючись на те, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2012р. у справі №1570/1983/2012 відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог ПСП „СВІТАНОК" про визнання постанови державного виконавця ВДВС Ширяївського РУЮ Одеської області від 13.06.2011р. про стягнення з боржника виконавчого збору такою, що не підлягає виконанню, у зв'язку з непідсудністю даної категорії справ адміністративним судам та те, що скаржник отримав вказану ухвалу лише 23.03.2012р., внаслідок чого просив визнати вказані приписи поважними.

Втім у відповідності до ст.53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Наведені у клопотанні причини пропуску строку не можна вважати поважними, оскільки можливість вчасного подання скарги на дії органу ДВС залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер через порушення скаржником норм процесуального права, а тому підстави для відновлення пропущеного процесуального строку, в даному випадку, відсутні.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст.53, 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "СВІТАНОК" в порядку ст.1212 ГПК України (вх№9516/2012 від 26.03.2012р.) - відмовити.

Суддя Фаєр Ю.Г.