Рішення № 24041909, 14.05.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.05.12р. Справа № 20/5005/2470/2012за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько - німецького підприємства "Товариство технічного нагляду ДІЕКС", м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства "Нікопольське виробниче підприємство управління водопровідно - каналізаційного господарства", м. Нікополь, Дніпропетровська обл.

про стягнення 10 894 грн. 98 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1 від 03.11.11р.

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Спільного українсько - німецького підприємства "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" суму 10 894,98 грн., з яких 10 200,00 грн. - основного боргу, 582,45 грн. пені, 112,53 грн. - 3% річних та судові витрати.

Відповідач відзив та витребуванні судом документи не надав, свого представника в судове засідання не направив. Про розгляд справи відповідача було належним чином повідомлено, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 22.03.2012р.

Справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 10.05.2012р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке підприємство „Товариство технічного нагляду ДІЕКС" (виконавець) та Комунальним підприємством «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»(замовник) був укладений Договір № 595-11-ОД/225 (далі за текстом - договір), відповідно до якого виконавець прийняв на себе зобов'язання надати послуги (роботи) з:

- технічного діагностування обладнання, згідно переліку (Додаток № 2 до Договору);

- позачергового повного технічного опосвідчення обладнання, згідно переліку (Додаток

№2 до Договору);

- паспортизації обладнання, вказаного у переліку (Додаток № 2 до Договору);

- електровимірювання обладнання, вказаного у Переліку (Додаток № 2 до Договору), а

замовник прийняв на себе зобов'язання прийняти та оплатити надані послуги.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що вартість послуг (робіт) за цим договором визначена протоколом погодження договірної ціни (Додаток № 1 до договору) і склала на дату підписання Договору: 24 720,00 з урахуванням ПДВ.

Позивач виконав роботи на загальну суму 11 520,00грн., що підтверджуються:

Актом здачі-приймання наданих послуг (робіт) № 1 від 14 вересня 2011 р. на суму 4 320,00 грн.;

Актом здачі - приймання наданих послуг (робіт) № 2 від 12 жовтня 2011 р. на суму 7200,00 грн.

Згідно з п. 2.2. Договору оплата здійснюється поетапно, по факту виконання кожного етапу, у продовж 10-ти банківських днів з дати підписання проміжного акту здачі-приймання наданих послуг (робіт).

23 вересня 2011 року відповідачем було здійснено часткову оплату наданих послуг (робіт) у розмірі 1 320,00грн.

Таким чином відповідач мав здійснити остаточний розрахунок у розмірі 3000,00 грн. по акту здачі-приймання наданих послуг (робіт) № 1 від 14.09.2011 року до 29 вересня 2011 року; розрахунок у розмірі 7 200,00 грн. по акту здачі-приймання наданих послуг (робіт) № 2 від 12.10.2011 року до 27 жовтня 2011 року.

Відповідач в строк передбачений договором не розрахувався з позивачем, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виник основний борг у сумі 10 200, 00 грн.

Відповідач доказів оплати боргу не надав, позовні вимоги не заперечив

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно п.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану робочу.

Відповідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно статей 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно п. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (зі змінами) розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що у разі затримки замовником оплати наданих послуг (робіт), замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від вартості виконаних, але не сплачених послуг (робіт) за кожен день затримки.

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 582,45 грн. з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення з 29.09.2011р. по 01.03.2012р. з врахуванням ст. 232 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 112,53 грн. за період прострочення з 29.09.2011р. по 01.03.2012р.

13 лютого 2012 р. Відповідачу була направлена вимога (вих. № 299 від 10.02.12 р.), яка залишений відповідачем без відповіді.

Станом на день розгляду справи відповідач відзив та доказів оплати боргу не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю у сумі 10 200,00 грн. - основного боргу, 582,45 грн. пені, 112,53 грн. - 3% річних.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства „Нікопольське виробниче управління водопровідно -каналізаційного господарства" (53207, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. К.Маркса, б. 180, код ЄДРПОУ 03341339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько - німецького підприємства "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" (49040, м. Дніпропетровськ, пров. Джинчарадзе, 8, код ЄДРПОУ 32349901) -10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. - основного боргу, 582 (п'ятсот вісімдесят дві) грн. 45 коп. пені, 112 (сто дванадцять) грн. 53 коп. - 3% річних, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко Повне рішення складено

11.05.2012р.