Рішення № 24041844, 15.05.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" травня 2012 р. Справа № 11/5007/16/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітекс Україна" (м. Київ)

до Приватного підприємства "Светолюкс" (м. Житомир)

про стягнення 113836,14 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 86959,68 грн. боргу за отриманий товар, 6177,01 грн. 3% річних, 13904,68 грн. інфляційних, 6794,77 грн. пені.

26.04.12р. позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача на його користь 83 864,01 грн. основного боргу, 6 293,41 грн. 3% річних та 16 333,39 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси

Суд приймає подану заяву та розглядає справу в межах позовних вимог, викладених в заяві про зменшення позовних вимог.

10.05.12р. від позивача до суду надійшла заява, в якій він позов підтримує та просить розгляду справу без участі його представника.

Відповідач свого представника та відзив на позов до суд не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Справа, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В період з вересня по грудень 2008р. позивач відпустив, а відповідач отримав товар ( ламінат) на загальну суму 109333,88 грн., що підтверджується видатковими накладними № 34502П від 25.09.08р., № 36506П від 20.11.08р., № 37284П від 20.11.08р., № 373355П від 24.11.08р., № 37876 від 04.12.08р., № 37877П від 04.12.08р. , № 38254П від 15.12.08р.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк ( термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

19.08.09р. позивачем було направлено відповідачу претензія № 119 з вимогою сплатити суму боргу в розмірі 107335,06 грн.

На претензію було отримано відповідь № 35 від 30.09.09р., в якій відповідач претензію визнає, та зазначає, що з 01.10.09р. розпочне погашення кредиторської заборгованості перед позивачем.

Таким чином, строк виконання зобов'язання у відповідача настав 07.10.09р.

Однак, в установлений строк відповідач належним чином розрахунок не провів, в результаті чого утворилась заборгованість перед позивач, розмір якої станом на день подачі позову до суду, згідно заяви про уточнення позовних вимог, становила 83864,01 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

У відповідності до ст. 193 ГК України та ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений час.

Згідно ст. 174 Господарського Кодексу України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

Відповідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Також відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, правильність якого перевірена судом, відповідачу нараховані інфляційні та 3% річних з листопада 2009р. по квітень 2012р., в розмірі відповідно 16333,39 грн. та 6293,41 грн.

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суд не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Светолюкс" ( 10003, м. Житомир, вул. Щорса, 63, код 30355782) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітекс Україна" ( 04209, м. Київ, вул. Богатирська, 11, код 32454063) - 83 864,01 грн. боргу, 6 293,41 грн. 3% річних, 16 333,39 грн. інфляційних, 2129,82 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 15.05.12

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2, 3 - сторонам ( рек. з повід.)