Ухвала суду № 24039012, 25.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11017/11/0170/21

25.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Кучерука О.В. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 30.11.11 по справі № 2а-11017/11/0170/21

за позовом Підприємства "Ракурс" (Московське шосе, 11 км.,Гресівський,Сімферополь, місто, Автономна Республіка Крим,95493)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.11.11 адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м . Сімферополі АР Крим № 0009042301 від 22.08.2011р.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Підприємства «Ракурс»3,40 грн. витрат зі сплаті судового збору.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.11.11, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 25.07.2011р. по 29.07.2011р. відповідачем проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питань перевірки взаємовідносин з ТОВ «Ріона Строй»за лютий, березень 2011 року.

За результатами проведення вказаної перевірки, 05.08.2011р. складений Акт № 9782/23-4/24499406, в висновках якого зафіксовано порушення позивачем п. п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено: завищення у лютому 2011 року сум податкового кредиту в розмірі 73571,00 грн., та занижено суму податку на додану вартість за лютий 2011 року у сумі 73571,00 грн.; завищення у березні 2011 року сум податкового кредиту в розмірі 70843,00 грн., та занижено суму податку на додану вартість за березень 2011 року у сумі 70843,00 грн.

11.08.2011р. позивачем відповідачу подані заперечення на вищезазначений акт перевірки, але відповіддю від 15.08.2011р. відповідачем зазначено, що всі порушення позивачем діючого законодавства, що вказані в акті перевірки є дійсними.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 22.08.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009042301 (а.с.31), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 144415,00 грн., у тому числі 144414,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що встановлено п.п. 14.1.179 ст.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 ПКУ виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку в т.ч. з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Податкова накладна згідно п. 201.7 ПКУ виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Наказом ДПА України від 21.12.2010р. № 969, яким затверджено форму Податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної, також встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість(п. 2). Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку (п. 5). Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та ТОВ «Ріона-Строй»було укладено Договори: від 07.01.2011р. та від 14.01.2011р. про поставку товарів та надання послуг (оригінали досліджені у судовому засіданні, копії залучені до матеріалів справи), у виконання яких були видані податкові накладні: № 246 від 25.02.2011р. на загальну суму 12276,00 грн., у т.ч. ПДВ 2046,00 грн. (а.с.96); № 350 від 28.02.2011р. на загальну суму 123904,44 грн., у т.ч. ПДВ 20650,74 грн. (а.с.102); № 349 від 28.02.2011р. на загальну суму 305244,00 грн., у т.ч. ПДВ 50874,00 грн. (а.с.104); № 211 від 23.03.2011р. на загальну суму 99468,00 грн., у т.ч. ПДВ 16578,00 грн. (а.с. 53); № 374 від 31.03.2011р. на загальну суму 325590,00 грн., у т.ч. ПДВ 54265,00 грн. (а.с.55).

Видані ТОВ «Ріона-Строй»за відповідні податкові періоди на адресу позивача вище названі податкові накладні повністю відповідають вимогам 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України.

Таким чином, на момент складання податкових накладних ТОВ «Ріона-Строй»було юридичною особою, було зареєстроване як платник податку на додану вартість і тому відповідно до вимог Податкового Кодексу України мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Отже, отримавши від ТОВ «Ріона-Строй»вищезазначені податкові накладні позивач включив суми ПДВ в них до складу податкового кредиту у лютому 2011 року 73571,00 грн., березні 2011 року 70843,00 грн., що повністю відповідає приписам чинного податкового законодавства.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0009042301 від 22.08.2011р. не може бути визнане таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству, нормам матеріального та процесуального права, тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.11.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.11.11р. по справі № 2а-11017/11/0170/21 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.11.11р. по справі № 2а-11017/11/0170/21 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 травня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва