Ухвала суду № 24038907, 18.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5988/11/0170/10

18.04.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Рузова А.О.

за участю сторін:

представник позивача, Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим- ОСОБА_1, довіреність № 1/9/10-0 від 07.03.12

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 20.10.11 по справі № 2а-5988/11/0170/10

за позовом Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим (вул. Луначарського 58,Білогірськ,Автономна Республіка Крим,97600)

до Приватного підприємства "Стрінг" (вул. Московська, 92,Багате,Білогірський район, Автономна Республіка Крим,97650)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.10.11 адміністративний позов - задоволено частково.

Стягнено з Приватного підприємства "Стрінг"заборгованість з податку на прибуток у сумі 10349 (десять тисяч триста сорок дев'ять) гривень 79 копійок.

У іншій частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.10.11, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Під час апеляційного провадження по справі було проведена заміна позивача - Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим, на належного - Сімферопольську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Стрінг"до ДПІ в Білогірському районі в АР Крим надано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, відповідно до якої сума податку, яка підлягає сплати до бюджету становить 10349,79 гривень.

Станом на 19.08.2011 року, сума податку, яка самостійно визначена відповідачем у податковій декларації не сплачена, що підтверджується Довідкою про наявність заборгованості (а.с. 32,73), копіями особового рахунку (а.с. 33,69).

14.02.2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Звонік А.Ю., Поповим В.В. на підставі направлення № 8 та № 7 від 03 лютого 2011 року (а.с. 24) проведена перевірка АЗС, яке є об'єктом господарської діяльності ПП "Стрінг", за адресою: м. Євпаторія, смт Заозерне, вул.. Садова,55а, в результаті чого було складено акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуг), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 002567 від 14.02.2011р. (надалі -Акт-а.с. 24-25).

Під час перевірки було встановлено порушення п.9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, а саме: не забезпечений щоденний друк фіскальних звітних чеків.

23.02.2011 року за результатами розгляду акту перевірки ДПІ у Білогорському районі АР Крим прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000272330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ПП "Стрінг"на суму 340,00 гривень (а.с. 22), яке було отримано відповідачем 04.03.2011 року, згідно поштового повідомлення (а.с. 22 -зворотній бік).

Відповідно до п.9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій

Судом встановлено, що відповідачем у день проведення перевірки - 14.02.2011 року не своєчасно роздруковано наступні фіскальні звітні чеки: фіскальний звітний чек Z-звіту за 20.01.2011 року роздрукований 21.01.2011 року в 00:02:31.

Згідно з п. 4 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 4) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Отже, позивачем вірно застосовані фінансові санкції у розмірі 340,00 гривень за не забезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків.

15.02.2011 року проведена перевірка АЗС, яке є об'єктом господарської діяльності ПП "Стрінг", за адресою: Белогорський район, с. Богате, вул.. Московська,92 в результаті чого було складено акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуг), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 36/01/14/23/35109297 від 15.02.2011р. (надалі -Акт-а.с. 30).

У ході перевірки було встановлено порушення п.13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, а саме: не забезпечена відповідність сум наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаних у денному звіті РРО.

09.03.2011р. за результатами розгляду акту перевірки ДПІ у Білогорському районі АР Крим прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000422330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ПП "Стрінг"на суму 1,00 гривень (а.с. 29), яке було отримано відповідачем 19.03.2011р., згідно поштового повідомлення (а.с. 29 -зворотній бік).

Відповідно до п.13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно ст. 22 цього Закону, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Отже, позивачем вірно застосовані фінансові санкції у розмірі 1,00 гривень за не забезпечення відповідність сум наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаних у денному звіті РРО.

На час виникнення спірних правовідносин набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі -ПК України), який згідно з п.1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податку набуває статусу податкового боргу з моменту його узгодження та несплати у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Податковий борг виник після набрання чинності Податковим кодексом України, підлягає стягненню відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття "податковий борг", встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити вказану в п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України інформацію, зокрема, розмір податкового боргу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення -рішення згідно з п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

- після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому відповідно до ст.ст. 59, 95, 14 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період за кожних конкретних підстав (наприклад, на підставі кожної податкової декларації або на підставі кожного податкового повідомлення-рішення). Так, відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків -це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Норма п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", яка встановлювала, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу, при цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється, втратила чинність з 01.01.11 р. у зв'язку із набранням чинності Податковим кодексом України, у якому подібна норма відсутня.

Норма п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України стосується випадків самостійного погашення податкового боргу платником податків.

Норма п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України стосується випадків збільшення податкового боргу внаслідок адміністративного оскарження.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. N 266, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 р. за N 595/5786, згідно з п. 4.6. якого окрема податкова вимога щодо нового податкового боргу не формується, з часу набрання чинності Податковим кодексом України не діє.

У Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1037, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1432/18727, який діє з часу набрання чинності Податковим кодексом України, відповідна норма щодо неформування та ненаправлення окремої вимоги на новий борг відсутня.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність у відповідача податкового боргу зі сплати штрафних санкцій з земельного податку у сумі 20,81грн., але доказів направлення податкових вимог, які містять відомості, передбачені ч. 2 п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, відповідачу на зазначену суму податкового боргу позивачем не надано.

Таким чином, врегулювання спірних відносин в частині права позивача на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу повинно відбуватись за вимогами чинного Податкового кодексу України, а саме з урахуванням п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, згідно якого для виникнення права на стягнення податкового боргу, необхідно настання двох подій, а саме: направлення платнику податків податкової вимоги про погашення податкового боргу по кожному виду податку, по кожному податковому періоду окремо; сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача була направлена податкова вимога № 34 від 25.02.2011 року на суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 10349,79 грн. (а.с. 21), яка була отримана відповідачем -16.03.2011 року, згідно поштового повідомлення (а.с. 21).

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій, повідомлення-рішення № 0000272330 від 23.02.2011р. на суму 340,00грн. та повідомлення-рішення від 09.03.2011р. № 0000422330 на суму 1,00грн., не ґрунтуються на законі.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з Приватного підприємства "Стрінг" заборгованості з податку на прибуток у сумі 10349,79 грн.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству, нормам матеріального та процесуального права, тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.10.11р. по справі № 2а-5988/11/0170/10 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.10.11р. по справі № 2а-5988/11/0170/10 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва