Ухвала суду № 24038906, 18.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12331/11/0170/16

18.04.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Рузова А.О.

за участю сторін:

представник позивача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2- ОСОБА_1, довіреність № б/н від 05.10.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби- ОСОБА_3, довіреність № 23/10/10-024 від 23.02.12

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю. ) від 12.12.11 по справі № 2а-12331/11/0170/16

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим (вул. Дм. Ульянова 2/40,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97416)

про визнання протиправними дій та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.12.11 адміністративний позов - задоволено.

Визнаний протиправним та скасований наказ Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим від 22.08.11 року №1163 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.".

Визнані протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим щодо проведення позапланової документальної перевірки дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Фірмою "Олівер" за лютий 2011 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим №0002351701 від 20.09.2011 року, яким Фізичної особі-підприємцю ОСОБА_2 збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13480,83 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6740,42 гривень.

Стягнено на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з Державного бюджету України в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 3 гривні 40 копійок

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.12.11, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Під час апеляційного провадження була проведена заміна відповідача - Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав їх необґрунтованими, наполягав на залишенні рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами податкового органу з 23 серпня 2011 року по 30 серпня 2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з Фірмою "Олівер" за лютий 2011 року, за результатами перевірки складено акт від 06.09.2011 року №2007/17-1-20-2018310780. Згідно із висновками даного акту встановлено порушення позивачем п.п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.14, 201.15 ст. 201 Податкового Кодексу від 02.12.2010 року №2755-V, донараховано ПДВ за лютий 2011 року на суму 13480,83 гривень.

Крім того, проведено розрахунок штрафних санкцій з податку на додану вартість, який склав 6740,42 гривень.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 20.09.2011 року №0002351701 про збільшення суми грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_2 з податку на додану вартість на 13480,83 гривень за основним платежем та 6740,42 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями. Прийняте рішення отримане позивачем 26.09.11 року, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.45 зворотний бік).

Порядок проведення позапланових документальних невиїзних перевірок визначено статтею 79 Податкового кодексу України, якою передбачається, що про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки керівником органу державної податкової служби, приймається рішення, яке оформлюється наказом. У даному випадку відповідний наказ був виданий начальником ДПІ в м. Сімферополі 22.08.11 року за № 1163.

Перевіркою встановлено, що податковий кредит позивача за лютий 2011 року на суму 13480,83 грн. завищений, тому, що сформований на підставі податкової накладної №7 від 01.02.11 року, виданої Фірмою "Олівер".

Відповідач дійшов висновку, що у порушення п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.14, 201.15 ст. 201 Податкового Кодексу від 02.12.2010 року № 2755-V, ФОП ОСОБА_2 у лютому 2011 року безпідставно сформовано податковий кредит на суму 13480,83 грн. за рахунок відносин з підприємством постачальником Фірмою "Олівер", що привело до заниження податку на додану вартість за лютий 2011 р. на суму 13480,83 грн.

Позивачем із Фірмою "Олівер" (індивідуальний податковий номер 30689361) 04.01.2011 року укладений договір купівлі - продажу №010414 на продаж товару у асортименті і обсягах згідно накладних на момент передачі. Договором обумовлено що асортимент, обсяги та вартість товару відображуються у накладних, сформованих на кожну партію товару окремо, і є невід'ємною частиною укладеного договору.

Факт виконання умов договору купівлі продажу у лютому 2011 року підтверджується видатковими та податковими накладними, рахунком фактурою, виданими Фірмою "Олівер", а саме видатковою накладною №ОЛ-0201007 від 01.02.2011 року на суму 80885,00 гривень, податковою накладною № 7 від 01.02.2011 року на суму 80885,00 гривень.

Сплата позивачем вартості отриманого товару за договором купівлі - продажу №010414 від 04.01.2011 року підтверджується копіями банківських виписок за особовим рахунком позивача - ФОП ОСОБА_2 про перерахування коштів на користь Фірми "Олівер" від 07.02.2011 року у сумі 12474,00 гривень; від 14.02.2011 року у сумі 19013,00 гривень; від 21.02.2011 року у сумі 33468,00 грн.; від 28.02.11 року у сумі 15930,00 грн.

Зазначену операцію з Фірмою "Олівер", позивачем у лютому місяці 2011 року було віднесено до складу податкового кредиту на підставі податкової накладної, отриманої від зазначеного контрагенту.

Вартість отриманого товару віднесено позивачем до складу валових витрат за відповідний звітний податковий період.

Використання позивачем придбаних товарів у своєї господарській діяльності підтверджується укладеними договорами з контрагентами позивача на постачання товару: №П/ДОЦ "Мрія" -11-166/ю від 15.07.2011 року на загальну суму 621481,68 грн., №П/ДОЦ "Мрія" -11-05/ю від 04.01.2011 року на загальну суму 166706,40 грн., додаткових угод до даного договору; №П/ДОЦ "Мрія" -11-47/ю від 26.01.2011 року на загальну суму 166437,80 грн.; №П/ДОЦ "Мрія" -11-55/ю від 04.02.2011 року на загальну суму 170700,00 грн., №П/ДОЦ "Мрія" -11-72/ю від 24.02.2011 року на загальну суму 816600,00 грн. та інші.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, формально право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України, визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Більш того, жодних доказів невиконання обов'язків по сплаті податку Фірмою "Олівер" відповідач не наводить ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи. Зазначений суб'єкт господарювання є платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100017920, виданим 31.01.2007 року, довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, у якої зазначені види діяльності за КВЕД: - 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; - 51.38.0 Оптова торгівля іншими продуктами харчування; - 51.90.0 Інші види оптової торгівлі.

Відповідачем ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду не надано доказів наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців запису про відсутність ТОВ "Сімбіан" за його місцезнаходженням, зокрема, у лютому 2011р., або навіть даних про внесення записів щодо не підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідачем також не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань Фірмою "Олівер", доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб. Жодного доказу несплати суми податку на додану вартість та податку на прибуток Фірмою "Олівер" або не відображення отриманих від позивача коштів у складі валових доходів та отриманих у ціні послуг сум ПДВ - у складі податкового зобов'язання не наведено ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи, тому висновки відповідача про отримання позивачем виключно "податкової вигоди" позбавлені належного обґрунтування.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм контрагентом оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку.

Крім того, посилаючись на відсутність у сторін господарського зобов'язання наміру створення правових наслідків, обумовлених правочинами між Фірмою "Олівер" та його контрагентами ТОВ "Сімбіан", податковий орган наводить ознаки фіктивного правочину, який є оспорюваним (частина третя статті 215, частина друга статті 234 ЦК України), тож застосування у даному випадку наслідків нікчемного правочину у будь-якому разі є помилковим.

Судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції щодо неправильного розрахунку відповідачем фінансової санкції за податковим повідомленням-рішенням № 0002351701 від 20.09.2011 року, винесеним за результатами перевірки дотримання позивачем податкового законодавства у лютому 2011 р., оскільки відповідно до п.7 підрозділу 10 Розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року штрафні санкції застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Приймаючи до уваги викладене, обставини, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, не були підтверджені відповідачем у встановленому законом порядку, тому позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення рішення № 0002351701 від 20.09.2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_2 з податку на додану вартість в розмірі 13480,83 грн. за основним платежем та 6740,42 гривень за штрафними санкціями підлягають задоволенню.

Крім того, підставою для видання наказу від 22.08.2011 року за №1163, який був виданий для проведення перевірки, став п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, який передбачає, що документальна позапланова перевірка проводиться за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З тексту наказу від 22.08.2011 року за №1163 вбачається, що наявні обставини неотримання пояснень на письмовий запит зроблений ДПІ у м. Євпаторії ФОП ОСОБА_2 (8765/10/17-1 від 10.08.2011 року).

Відповідач у порядку передбаченому п. 2 ст. 71 КАС України не довів що у відповідності до вимог діючого законодавства ним направлявся зазначений обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби на адресу позивача про надання пояснень та документів, що підтверджують відносини між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Олівер" за лютий 2011 р.

За таких обставин, відповідачем не додержано вимоги п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність видання відповідачем наказу від 22.08.2011 року за №1163.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильного висновку суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству, нормам матеріального та процесуального права, тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.12.11р. по справі № 2а-12331/11/0170/16 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.12.11р. по справі № 2а-12331/11/0170/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва