Рішення № 24036097, 03.05.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2-843/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пасинок В.С., при секретарі Малоїд Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІРОС»про зобов»язання виконати умови договору та стягнення коштів,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «НЕВІРОС»про зобов»язання відповідача виконати умови укладеного договору № 11-01/46 від 11.01.2006 року про пайову участь у житловому будівництві, а саме: закінчити будівництво багатоквартирного житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 та ввести його в експлуатацію; після введення будинку в експлуатацію, передати позивачу житлове приміщення, а саме, трикімнатну квартиру за № 13 загальною площею 116,75 кв.м, житловою площею 74,36 кв.м, яка розташована на 4-му житловому поверсі 1-го під»їзду об»єкта будівництва, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1; після введення будинку в експлуатацію, надати позивачу документи, необхідні для оформлення права власності на квартиру № 13 загальною площею 116,75 кв.м, житловою площею 74,36 кв.м, яка розташована на 4-му житловому поверсі 1-го під»їзду об»єкта будівництва, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1, зокрема: акт приймання передачі зазначеної квартири, а також технічний паспорт на вказану квартиру, виданий Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна, та стягнення з останнього на її користь неустойки за прострочення виконання зобов»язання у розмірі 98 374,60 грн., інфляційних втрат - 497 155,43 грн. та 128 821, 49 грн., що становлять три проценти річних від простроченої суми.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між нею та ТОВ «НЕВІРОС»було укладено договір від 11.01.2006 року за № 11-01/46 про пайову участь у житловому будівництві, відповідно до умов якого об»єктом будівництва визначений житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, а об»єктом пайової участі відповідно до додатку № 2 до договору була закріплена квартира № 13 на 4-му поверсі будинку АДРЕСА_1 загальною площею 116,75 кв.м.

Пункт 2.2 додатку № 1 до договору встановлено, що вартість 1 кв.м. (з точністю до 0.01 кв.м.) загальної площі об»єкта пайової участі на день підписання договору становить 10 600,00 грн., тобто вартість об»єкта пайової участі на момент укладання угоди становить 1 237 550,00 грн.

Позивач посилається на те, що він сплатив на рахунок відповідача протягом вересня 2006 - серпня 2008 років кошти в розмірі 1 237 550,00 грн.

Відповідно до умов договору організація взяла на себе зобов»язання забезпечити спорудження та виконати обсяг загально-будівельних робіт стосовно об»єкта будівництва у відповідності до вимог будівельних норм, передати пайовику об»єкт пайової участі протягом 30 днів з дня його введення в експлуатацію, після проведення остаточного розрахунку надати пайовику документи, необхідні для оформлення права власності на об»єкт пайової участі у відповідних державних органах.

Пунктом 4.1. додатку № 2 до договору встановлено, що запланована/орієнтовна дата введення в експлуатацію об'єкта будівництва IV квартал 2007 року. При цьому, дата введення в експлуатацію об»єкта будівництва може варіюватись в межах трьох місяців і це не буде вважатись порушенням своїх обов'язків з боку організації, тобто кінцевим терміном введення в експлуатацію об'єкта будівництва є 31.03.2008 року.

Як зазначає позивач, відповідач не виконав своїх зобов»язань за договором про пайову участь у будівництві, у зв»язку з чим вона вимушена звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Крім того, в зв»язку з порушенням термінів виконання зобов»язань на підставі п. 4.2 договору відповідач повинен сплатити їй неустойку, проценти за користування безпідставно набутими чужими коштами в розмірі, що визначається відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, та відшкодувати судові витрати у справі.

В ході розгляду справи представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить зобов»язати відповідача виконати умови укладеного 11.01.2006 року договору № 11-01/46 про пайову участь у житловому будівництві, а саме: закінчити будівництво багатоповерхового житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1, ввести в експлуатацію багатоповерховий житловий будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_1; після введення будинку в експлуатацію, передати йому житлове приміщення, а саме: трикімнатну квартиру за № 13 загальною площею 116,75 кв.м., розташовану на 4-му житловому поверсі 1-го під»їзду об»єкта будівництва, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1; після введення будинку в експлуатацію надати ОСОБА_1 документи, необхідні для оформлення права власності на квартиру, зокрема: акт приймання-передачі трикімнатної квартири № 13, загальною площею 116,75 кв.м., розташованої на 4-му поверсі 1-го під»їзду об»єкта будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; технічний паспорт на зазначену квартиру, та про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за прострочення виконання зобов»язань у розмірі 29 701,29 грн.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних позивач просив залишити без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і обґрунтування позову з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог в повному обсязі та просив суд позов задовольнити, з підстав, визначених в позовній заяві.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, надавши суду письмові заперечення, та просила суд застосувати до вимог позивача строк позовної давності, про що надала відповідну заяву. Також представник відповідача зазначила, що позивач звернувся до суду за захистом порушеного права у спосіб, не передбачений законом.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Статтею 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність»визначено, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об»єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність»інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Таким чином, сторони, які укладають інвестиційні договори про участь у фінансуванні будівництва, стають учасниками інвестиційного процесу, а виниклі між ними правовідносини регулюються спеціальним законом - Законом України «Про інвестиційну діяльність», котрий встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в інвестиційну діяльність.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, між ОСОБА_1, яка іменується пайовиком, та ТОВ «НЕВІРОС», що іменується організацією, було укладено договір від 11.01.2006 року за № 11-01/46 про пайову участь у житловому будівництві (а.с. 11-20).

Відповідно до пункту 1.1. договору пайовик з метою отримання у власність об»єкту пайової участі на пайових засадах бере участь в спорудженні об»єкта будівництва, а організація зобов»язується своїми силами і засобами збудувати об»єкт будівництва і передати пайовику на підставі підписання відповідного акту приймання-передачі після введення його в експлуатацію частину новозбудованого житла, а саме - об»єкт пайової участі для його подальшого використання як місця проживання за умови виконання пайовиком даного договору (а.с. 11).

За умовами договору під об»єктом будівництва розуміється багатоповерховий житловий будинок, що будується за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Об»єктом пайової участі є житлове приміщення (квартира) за умовним номером, що розташоване на певному поверсі об»єкту будівництва, з визначеною загально приведеною площею, яке організація передає пайовику шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі об»єкта пайової участі після введення об»єкта будівництва в експлуатацію за умови виконання пайовиком даного договору (а.с. 11).

Відповідно до додатку № 2 до договору сторони визначили, що об»єктом пайової участі, який закріплений за позивачем, є квартира № 13 на 4-му поверсі будинку АДРЕСА_1 загальною площею 116,75 кв.м. (а.с. 19-20).

Сторонами було погоджено, що вартість 1 кв.м. (з точністю до 0.01 кв.м.) загальної площі об»єкта пайової участі на день укладання договору становить 10 600,00 грн., тобто вартість об»єкта пайової участі на момент укладання угоди становить 1 237 550 грн. (а.с. 17-18).

Судом встановлено, що позивач сплатив на рахунок відповідача суму коштів в розмірі 1 237 550 грн. (а.с. 21-23).

Відповідно до п. 4.2. додатку № 2 до договору організація взяла на себе зобо»'язання передати пайовику об»єкт пайової участі, визначений у п. 2.2 даного додатка, протягом 30 днів з дня введення об»єкта будівництва в експлуатацію.

Пунктом 4.1. додатку № 2 до договору встановлено, що запланована/орієнтовна дата введення в експлуатацію об»єкта будівництва - IV квартал 2007 року. При цьому, дата введення в експлуатацію об'єкта будівництва може варіюватись в межах трьох місяців і це не буде вважатись порушенням своїх обов'язків з боку організації (а.с. 20).

Відповідно до ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Зважаючи на норму договору, кінцевим терміном введення в експлуатацію об»єкта будівництва є 31.12.2007 року.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до умов договору, що укладений між сторонами, відповідач взяв на себе зобов»язання своїми силами і засобами збудувати об»єкт будівництва і передати пайовику на підставі підписання відповідного акту приймання-передачі після введення об»єкта будівництва в експлуатацію частину новозбудованого житла, а саме об»єкт пайової участі, визначений у додатку № 2, для його подальшого використання як місця проживання за умови виконання пайовиком даного договору (п. 1.1. договору, а.с. 11).

Обов»язки відповідача за даним договором визначені також п. 3.4 договору, де міститься повний їх перелік (а.с. 14).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

На підставі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про інвестиційну діяльність»при недодержанні договірних зобов»язань суб»єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.

Відповідно до ст. 15 ЦК України має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст. 16 ЦК України, у тому числі, примусове виконання обов»язку в натурі.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи об»єкт будівництва, а саме - житловий будинок АДРЕСА_1, не побудований та не введений в експлуатацію.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов»язання відповідача виконати умови укладеного 11.01.2006 року договору № 11-01/46 про пайову участь у житловому будівництві, а саме - закінчити будівництво багатоповерхового житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1, підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню вимоги щодо зобов»язання ввести в експлуатацію багатоповерховий житловий будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_1, оскільки відповідно до умов договору відповідач не брав на себе зазначені зобов»язання, крім того, прийом об»єктів нерухомості в експлуатацію здійснюється Державною приймальною комісією, що оформлюється відповідним актом.

Не підлягають задоволенню також вимоги позивача про зобов»язання відповідача після введення будинку в експлуатацію передати йому житлове приміщення, а саме - трикімнатну квартиру № 13 загальною площею 116,75 кв.м., розташовану на 4-му житловому поверсі об»єкта будівництва, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1, після введення будинку в експлуатацію надати позивачу документи, необхідні для оформлення права власності на квартиру № 13 в житловому будинку АДРЕСА_1, акт приймання-передачі зазначеної квартири та технічний паспорт на квартиру з наступних підстав.

Умови передачі квартири пайовику, підписання акту приймання-передачі квартири та технічного паспорту передбачені договором про пайову участь у житловому будівництві, укладеному між сторонами (а.с. 11-20).

Згідно з пунктом 4.2. додатку № 2 до договору та пункту 1.4. договору організація зобов»язана передати у 30-денний строк з дня підписання акту Державної комісії про введення об»єкта будівництва в експлуатацію, а пайовик зобов»язаний прийняти (за умови, що пайовик сплатить у відповідності з даним договором та додатком № 1 100 відсотків загальної площі закріпленого за ним об»єкта пайової участі) об»єкт пайової участі шляхом підписання двостороннього акту приймання-передачі об»єкта пайової участі та надати пайовику інші документи, необхідні для оформлення свідоцтва на право власності, визначені у підпункті 3.4.6. договору (а.с. 11, 20).

Пунктом 3.4.6. договору визначено, що протягом 30 календарних днів після проведення сторонами кінцевого розрахунку (відповідно за даними БТІ) організація зобов»язана надати пайовику акт приймання-передачі об»єкта пайової участі, довідку про 100-відсоткову оплату загальної площі об»єкта пайової участі та технічний паспорт на об»єкт пайової участі, виданий БТІ (а.с. 14).

Пунктом 4.1. додатку № 2 до договору встановлено, що запланована/орієнтовна дата введення в експлуатацію об»єкта будівництва - IV квартал 2007 року. Згідно з пунктом 4.1.1. додатку № 2 до договору дата введення в експлуатацію об»єкта будівництва може варіюватись в межах трьох місяців і це не буде вважатись порушенням своїх обов»язків з боку організації (а.с. 20).

Відповідно до ст. 254 ЦК України до строку, що визначений кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Таким чином, з урахуванням пункту 4.1.1. додатку № 2 до договору, кінцевим терміном введення в експлуатацію об»єкта будівництва є 31.03.2008 року.

Пунктом 2.2. додатку № 1 до договору визначено, що вартість 1 кв.м. загальної площі об»єкта пайової участі на день підписання даного додатку становить 10 600,00 грн. Загальна вартість об»єкта пайової участі становить 1 237 550,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем сплачено на рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 1 237 550,00 грн., що становить 100% вартості об»єкта пайової участі на момент укладання угоди. Вказане не заперечується сторонами та підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними квитанціями (а.с. 21-23).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на момент розгляду справи об»єкт будівництва, а саме багатоповерховий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 не побудований та не введений в експлуатацію.

Відповідно до умов Договору від 11.01.2006 року № 11-01/46 обов`язок у відповідача передати позивачу об»єкт пайової участі (квартиру) настає лише після завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію. Так як судом встановлено, що будівництво не завершено по теперішній час, відповідно відсутні підстави для задоволення вимог позивача в частині виконати умови договору, а саме: передати позивачу квартиру та документи, необхідні для оформлення права власності на квартиру, так як вони недоведені.

Проте, підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за прострочення виконання зобов»язання у розмірі 29 701,20 грн.

Так, відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 4.2. договору сторонами визначено, що у разі перевищення термінів, встановлених у додатку № 2, понад три місяці, організація сплачує пайовику неустойку у розмірі 0,2% від суми фактично сплачених пайовиком коштів пайової участі за договором.

Доводи відповідача стосовно того, що строк, протягом якого позивач мав право на стягнення неустойки, почав перебіг з 01.04.2008 року і закінчився 01.04.2009 року, у зв»язку з чим позивач, на думку відповідача, не має права на стягнення з ТОВ «НЕВІРОС»передбаченої договором неустойки, суд не може прийняти до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на наступне.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня (у даному спорі з першого місяця) прострочення й доки зобов»язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

До вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік.

За правилами ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов»язано його початок.

Правова природа неустойки така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується неустойка, окремо. Право на позов про стягнення неустойки за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Разом з тим, відповідачем не було враховано те, що невиконання ним своїх договірних зобов»язань стосовно здачі будинку в експлуатацію продовжується до цього часу, а відповідно до договору сплата неустойки передбачена за кожний місяць прострочення.

Отже, в разі пропущення річного строку неустойка може бути обрахована позивачем за останній рік невиконання основного зобов»язання в межах строку позовної давності за основним зобов»язанням.

Тобто, вимоги позивача про стягнення неустойки за 12 місяців, що передували зверненню до суду, підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позивачем не пропущено строк позовної давності за основним зобов»язанням, а також те, що звернення позивача до суду відбулося 30.09.2011 року, неустойка за період з 29.09.2010 року по 29.09.2011 року підлягає стягненню з відповідача у сумі 1 237 50,00 грн. х 0,2 % х 12 місяців = 29 701,20 грн.

Також судом встановлено, що на вказаний період не поширюється мораторій, передбачений Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», оскільки відповідач перевищив строк прийняття в експлуатацію багатоповерхового житлового будинку більш ніж на 18 місяців, а відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 3 вказаного закону, за таких обставин заборона щодо нарахування штрафних санкцій не застосовується.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності з іншими обставинами, встановленими судом, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які він поніс при зверненні до суду, а саме витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді у розмірі 120 грн., та в дохід держави судовий збір у розмірі 297,00 грн.

Керуючись ст. ст. 57-60,213-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІРОС»про зобов»язання виконати умови договору та стягнення коштів -задовольнити частково.

Зобов»язати товариство з обмеженою відповідальністю «НЕВІРОС»виконати умови укладеного договору від 11.01.2006 року № 11-01/46 про пайове інвестування у житлове будівництво, а саме: закінчити будівництво багатоповерхового житлового будинку за будівельною адресою: м. Київ, вул. Антоновича/Горького, 131.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІРОС»(код ЄДРПОУ 31512832) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 6 грудня 1995 року, ідентифікаційний № НОМЕР_1) неустойку за прострочення виконання зобов»язань у розмірі 29 701,20 (двадцять дев»ять тисяч сімсот одна грн. 20 коп.).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІРОС»(код ЄДРПОУ 31512832) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 6 грудня 1995 року, ідентифікаційний № НОМЕР_1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІРОС»(код ЄДРПОУ 31512832) в дохід держави судовий збір у розмірі 297,00 грн.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя