Ухвала суду № 24034082, 25.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 р.Справа № 2а-1870/8653/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Перцової Т.С. , Дюкарєвої С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2012р. по справі № 2а-1870/8653/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтрансенерго"

до Державної податкової інспекції в м.Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промтрансенерго», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 17.08.2011 р. №0002372306/65788 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 26 158,43 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 01,00 грн. та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 17.08.2011 р. № 0002382306/65792 в частиш зменшення, від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень2011 року у розмірі 26158,43 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 р. по справі № 2а-1870/8653/11 вказаний адміністративний позов був задоволений.

Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 р. по справі № 2а-1870/8653/11 з підстави порушення норм матеріального права та процесуального права, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам даної справи, а також, винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для винесення спірних податкових рішень є акт № 5869/23-620/21100912 від 29.07.2011, складений за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року. На думку перевіряючих позивачем було завищене від'ємне значення різниці поточного звітного періоду, що зарахована до складу податкового кредиту наступного звітного періоду податкової декларації по ПДВ за березень 2011 року на суму 26158,43 грн., а також завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за квітень 2011 року на суму 26158,43 грн.

На підставі таких висновків перевірки, відповідачем винесені податкове повідомлення-рішення № 0002382306/65792 від 17.08.2011 р. (зменшений на 26158,43 грн. розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна санкція в розмірі 1,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0002372306/65788 від 17.08.2011 р. (зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26158,43 грн., штрафна санкція в сумі 1,00 грн.).

За результатами розгляду скарг позивача на рішення податкового органу в порядку адміністративного узгодження, рішенням про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0002372306/65788 від 17.08.2011 - залишене без змін, податкове повідомлення-рішення № 002382306/65788 від 17.08.2011 - скасоване в частині застосуванні штрафу в розмірі 01,00 грн. Вторинна скарга була залишена без задоволення, оскаржувані податкові рішення без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність порушень з боку позивача при формуванні податкового кредиту та необґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень відповідача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредит суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податкових накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібних документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)

Відповідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з абз. а п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Колегія суддів зазначає, що виконання господарських зобов'язань між позивачем та ТОВ «Металобаза Комекс» за договірними правочинами з поставки товарів, підтверджуються видатковими та товарно-транспортними накладними. Розрахунок між господарюючими суб'єктами здійснювався у безготівковій формі, підтвердженням цьому є відповідні платіжні документи, долучені до матеріалів даної справи. Вказані документи первинного бухгалтерського й податкового обліку опосередковують момент виникнення права на податковий кредит у позивача, оскільки підтверджують факт сплати ним податку на додану вартість в ціні товару. Також між податковою звітністю позивача та ТОВ " Металобази Комекс" стосовно зазначеної господарської операції не встановлено розбіжностей, що підтверджується довідкою про результати проведення зустрічної перевірки ТОВ " Металобази Комекс".

Колегія суддів зазначає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в апеляційній скарзі не ставиться під сумнів фактичне здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ " Металобазою Комекс".

При розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанцій ДПІ м. Суми посилалася тільки на відсутність підтвердження факту сплати податку на додану вартість до бюджету по ланцюгу постачання у зв'язку з ненадходженням до податкового органу довідок про результати зустрічних перевірок. Ніяких доказів щодо порушення з боку позивача у веденні господарських операцій судам ДПІ м. Суми не надано , навпаки ніяких порушень з боку позивача стосовно нарахування податкового кредиту, визначення від'ємної різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом, веденні реєстру податкових накладних податковим органом при перевірці встановлено не було. Відповідачем було перевірено господарські операції, фактів включення до податкового кредиту операцій, не підтверджених податковими накладними, податковим органом не встановлено, як і не встановлено несплати податку на додану вартість позивачем.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів також відзначає, що законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість, формування податкового кредиту в залежність від проведення податковим органом зустрічних перевірок.

Колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, а тому висновки суду першої інстанції з приводу правомірності формування розміру податкового кредиту.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не подано достатньо доказів на користь власної правової позиції, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 р. по справі № 2а-1870/8653/11 прийнята відповідно вимог чинного матеріального та процесуального законодавства, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Суми залишити без задоволення.

постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2012р. по справі № 2а-1870/8653/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Перцова Т.С. Дюкарєва С.В.