Постанова № 24033814, 11.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2012 р. Справа № 2а-12101/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Моїсеєнко К.О.

представника відповідача Доценко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2011р. по справі № 2а-12101/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс"

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ « Агро-Аальянс» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Зміївському районі від 02.09.2011р. № 0000322310 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 126 511,50 грн., та № 0000332310 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 103 443,50 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2011р. позов задоволено.

ДПІ у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служи не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, з підстав викладених в апеляційній скарзі, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2011р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, вислухав суддю- доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідив докази по справі, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Зміївському районі Харківської області проведено виїзну планову перевірку ТОВ « Агро-Альянс» з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2011р. , за наслідками якої прийнято акт № 957/23/32572494 від 12.08.2011р.

На підставі акту перевірки від 12.08.2011р. ДПІ у Зміївському районі Харківської області прийняті податкове повідомлення-рішення від 02.09.2011р. № 0000322310, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 126 511,50 грн., та № 0000332310 яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 103 443,50 грн.

За висновками акту перевірки податковий орган ставить під сумнів реальність угод, укладених позивачем з ТОВ « Південно-Східний Паливний Альянс» , ФОП ОСОБА_5., вважаючи їх нікчемними, та такими, що не спричиняють реальних наслідків.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, реальність угод позивача з його контрагентами, зазначеними в акті перевірки, доведена належними первинними документами.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи та розрахунку нарахованих податкових зобов'язань ТОВ « Агро-Альянс» вбачається, що нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток склалося з сум, нарахованих внаслідок порушень : 2315,00 грн.- внаслідок заниження валового доходу в 4 кварталі 2009р. на суму 9260,00 грн. за рахунок не включення отриманої суми пені на розрахунковий рахунок за прострочений платіж від ПСП « Сподобівське» в розмірі 9260 грн. ( порушення п.п.4.1.6 ст.4 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств», 8796 грн. внаслідок здійснення правовідносин, що не створюють реальні наслідки з ТОВ « Південний Паливний Альянс « та ФОП ОСОБА_5( порушення п.5.1 ,пп.п.521 п.5.2 ст.5 Закону України « про оподаткування прибутку підприємств», 958 грн. внаслідок списання на сортність пшениці в результаті просушки на суму 3832, 37 грн. ( порушення п.5.1 п.п.5.3.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», 105915,00 грн. внаслідок включення сум не підтверджений належно оформленими документами отриманими від ФОП ОСОБА_6

Нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 82513,00 грн. склалося з порушень: 7037 грн. здійснення правовідносин, що не створюють реальні наслідки з ТОВ " Південно-Східний Паливний Альянс" та ФОП ОСОБА_5 (порушення п.п.7.4.1 та п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість», 766 грн. внаслідок списання на сортність пшениці в результаті просушки на суму 3832,37 грн.,; 84733,00 грн. внаслідок включення сум не підтверджених належно оформленими документами отриманими від ФОП ОСОБА_6, 4051,00 грн. внаслідок невірного складання уточнюючого розрахунку за лютий 2011р.

Так за договором від 05.01.2010р. ФОП ОСОБА_4 продав ТОВ «Агро -Альянс» дизпаливо в кількості, номенклатурі , цінам та строку поставки визначених в рахунках-фактурах. Умовами договору не визначено місце навантаження та розвантаження товару. (т.2 а.с.37)

В підтвердження реальності здійснення угоди надано платіжні доручення , видаткові, податкові накладні. Згідно пояснень позивача поставка дизпалива здійснювалася транспортом ФОП ОСОБА_6

Також перевіркою встановлено взаємовідносини TOB «Агро-Альянс» з TOB «Південно-Східний Паливний Альянс», по яким останній на адресу позивача поставив дизельне пальне на загальну суму 516113,58 грн., в тому числі ПДВ 86018,93 грн.

Транспортування товарно-матеріальних цінностей відповідно до наданих до перевірки документів здійснювалось за рахунок TOB «Агро-Альянс», транспортом ФОП ОСОБА_6 R НОМЕР_1) згідно договору №02/10 від 12.01.2010 року.

Витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів від TOB «Південно-східний паливний альянс» TOB "Агро-Альянс" включено до складу валових витрат. Суми ПДВ по придбанню паливно-мастильних матеріалів від TOB «Південно-Східний Паливний Альянс » включено до складу податкового кредиту.

Суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем доведена реальність фінансово-господарських операцій.

Колегія суддів не погоджується за такими висновками суду, оскільки належних доказів приймання, передачі , перевезення товару матеріали справи не містять також відсутні докази зберігання придбаного дизпалива та бензину ТОВ «Агро-Альянс».

Суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги доводи податкового органу, щодо відсутності контрагентів позивача необхідних умови для проведення підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських прим транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), складських приміщень , виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності.

Суд першої інстанції виходив з того, що транспортування паливно-мастильних товарів підтверджено належними доказами. Проте колегія суддів вважає такі висновки суду помилковими.

Так з матеріалів справи вбачається, що між TOB «Агро-Альянс» та ФОП ОСОБА_6 укладено договори від 08.01.2009 року №02/09 та від 12.01.2010 року №2-03/10, та від 12.01.2010р.№ 02/10 за умовами яких ФОП ОСОБА_6 здійснював транспортування паливно-мастильних матеріалів автомобілями ГАЗ 3307, державний номер НОМЕР_4, Камаз 53213, державний номер НОМЕР_5, з причепом БЗТМ № НОМЕР_6. Загальна сума послуг за договорами в перевіряємий період становить 508 395,00 грн., в тому числі ПДВ 84732,50 грн.

За умовами договорів замовник, ТОВ « Агро-Альянс» зобов'язаний надати заявку на виділення автотранспорту з зазначенням характеру вантажу, дати , місця навантаження та розвантаження, ваги вантажу, проте таких доказів матеріали справи не містять.

В підтвердження доказів реальності зазначених угод позивачем до перевірки були надані акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, які виписані вантажовідправником TOB «Агро-Альянс».

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нам нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за N 805/15496. (Далі Інструкція № 281)

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Відповідно до пп. 5.4.1 п.5.4 Інструкції №281 перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Тил параметры и общие технические требования".

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск продуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорт якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°С відповідно до Г 5900.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 Інструкції №281 нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Пп.7.5.2 п.7.5 Інструкції №281 передбачено, що відпуск нафти або нафтопродуктів до мір місткості (автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах-цистернах, автозаправниках) здійснюється лише за наявності свідоцтва про її повірку. За наявності простроченого свідоцтва про повірку відпуск нафти або нафтопродуктів до мір повної місткості забороняється. Міри повної місткості з нафтопродуктами під час їх відвантаження мають пломбуватись вантажовідправником (якщо інше не передбачено договором).

П.п.7.5.6 п.7.5 Інструкції №281 передбачено, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір щ місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:

перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник дається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

У ТТН оператор зазначає помер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, псується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Відповідно до пп. 10.2.1 Інструкції № 281 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі шості паспорта якості та копії сертифіката відповідності.

Відповідно до пп. 10.2.4 Інструкції № 281 забороняється приймати нафтопродукти у разі: неналежного оформлення або відсутності ТТН, відсутності паспорта якості на нафтопродукт або неналежного його оформлення (відсутність номера, марки та виду, заповнення не за всіма показниками якості), відсутності копії сертифіката відповідності.

Відповідно до пп.10.2.8 Інструкції №281 у разі відсутності розходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляє час надходження автоцистерни і власним підписом в накладній засвідчує її приймання. Один примірник ТТН залишається на підприємстві, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт.

Пп.14.1 Інструкції № 281 під час приймання, зберігання та відпуску нафти і нафтопродуктів керівник підприємства та головний бухгалтер здійснюють контроль за дотриманням матеріально відповідальними особами вимог цієї Інструкції та забезпечують: своєчасне оформлення документів руху нафти та нафтопродуктів; збереження їх кількості і якості; відображення їх руху за бухгалтерським обліком; своєчасне вжиття заходів щодо попередження псування, втрат, нестач та розкрадання нафти та нафтопродуктів, а також створення необхідних умов для їх зберігання.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги що надані до перевірки товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів виписані ТОВ «Агро-Альянс» не на бланках суворої звітності. У ТТН не зазначено номер резервуару, марку та вид нафти або нафтопродукту, тину і температуру, за якої визначалась густина, а також дату і час виїзду автоцистерни з підприємства. Також відсутні підписи та печатки автотранспортного підприємства ОСОБА_6, відсутні підписи відповідальної особи підприємства вантажоодержувачі отримання вантажу, що не підтверджує отримання дизпалива покупцями- вантажоодержувачами. Також до перевірки не надано подорожні листи автотранспортного підприємства.

Також податковим органом встановлено, та не спростовано позивачем, що транспортні засоби, якими перевозилися паливно-мастильні матеріали ФОН ОСОБА_6. зазначені автомобілі НОМЕР_5, НОМЕР_4 , причеп НОМЕР_6. Відповідно до отриманої відповіді від 09.08.2011 року №675 надано облікові карти вищезазначених транспортних засобів, згідно яких встановлено що:

- автомобіль: КАМАЗ 53211 ТЗ, державний номер НОМЕР_5: вантажний, тип кузову: цистерна -С, власник - ОСОБА_6 (Балаклійський п м.Савинці);

- - марка автомобілю: ПР ЗТМ, тип ТЗ, державний номер НОМЕР_6 , напівпричіп, тип кузову: напівпричіп бортовий -Е, власник - ОСОБА_6. (Балаклійські м.Савинці);

- автомобіль ВАЗ 2103, державний номер НОМЕР_4 ,тип легковий, тип кузову: легковий седан-В, власник - ОСОБА_9 (Дергачівський район, мі Данилівка).

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що надані позивачем товарно-транспортні накладні виписані з порушенням вимог Інструкцій порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродукт підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2001 N 281/171/578/155 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р 805/15496, а транспортні засоби (НОМЕР_4 та НОМЕР_6), які зазначені в ТТН не є транспортним засобом для перевезення дизпалива.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних де які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують і здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву з (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідач за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші: що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податку.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на за наявності формально складених, але не достовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» будь-які витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість та зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не відносяться до валових витрат.

Відповідно до пп..7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого чого періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до кладу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими - подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та прибуток прийняті відповідачем правомірно, в межах наданих повноважень, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.3, 4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3,4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2011р. по справі № 2а-12101/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю " Агро-Альянс " відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст постанови виготовлений 16.04.2012 р.