Ухвала суду № 24024773, 11.05.2012, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

11.05.2012

Справа №2-з/519/16/12

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову

11 травня 2012 року м.Маріуполь

Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Конівченко Ю.А., розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася із заявою до Жовтневого районного суду м.Маріуполя про скасування заходів забезпечення позову - накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 по цивільній справі №2-2757/2002 року, під час розгляду якої уточнила вимоги заяви, надавши суду 25.04.2012 року, уточнюючу заяву, в якій просила суд скасувати заходи забезпечення позову -накладену заборону на відчуження вказаної квартири. В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 зазначила наступні обставини. В квітні 2002 року до Жовтневого районного суду м.Маріуполя звернувся ОСОБА_2 з позовом до неї про стягнення суми боргу, у зв'язку з чим Жовтневим районним судом м.Маріуполя було відкрите провадження по цивільній справі №2-2757/2002 року, та вжиті заходи про забезпечення позову на підставі ст.152 ЦПК України. Позов вона не визнала, внаслідку чого ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя матеріали вказаної цивільної справи направили прокурору Жовтневого районного суду м.Маріуполя для вирішення питання про порушення відносно неї кримінальної справи, за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України. На її звернення, 29.10.2010 року, до прокурори Жовтневого районного суду м.Маріуполя про результати розгляду матеріалів вказаної цивільної справи, прокуратура в листі від 5.01.2011 року повідомила, що цивільна справа за вихідним номером 27 від 27.01.2003 року повернута до Жовтневого районного суду м.Маріуполя. При повторно зверненні, 13.01.2011 року, до Жовтневого районного суду м.Маріуполя, з приводу цивільної справи отримала відповідь, що з 8.01.2003 року по 31.12.2003 року із прокуратури Жовтневого району м.Маріуполя до суду вказана цивільна справа не надходила. Таким чином з 2002 року по теперішній час відсутнє будь-яке рішення по справі за позовом ОСОБА_2, до теперішнього часу діє накладений арешт на її квартиру без законних на то підстав.

В судовому засіданні ОСОБА_1, та її представники наполягали на задоволені заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Заінтересована особа ОСОБА_2, та його представник заперечували проти задоволення заяви ОСОБА_1 посилаючись на ті обставини, що остаточне рішення по справі №2-2757/2002 року до теперішнього часу не прийняте, відповідач ОСОБА_1 суму боргу за договором позики добровільно не повертає, весь час вона була згодна з ухвалою суду про забезпечення позову, не оскаржувала її в апеляційному порядку, на його офіційні звернення до теперішнього часу не проведені службові перевірки по розшуку матеріалів цивільної справи.

Суд вислухавши пояснення заявника, його представників, заінтересовану особу, та його представника, вивчивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову необхідно відмовити за наступних підстав.

Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до статті 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Як вбачається із роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.10.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Аналіз зазначених правових норм і роз'яснення Пленуму Верховного Суду дає можливість суду зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також обставини, зазначені в частинах 6, 7 статті 154 ЦПК України.

Судом встановлені наступні обставини:

- заявником ОСОБА_1, та її представниками суду не надана ухвала Жовтневого районного суду м.Маріуполя, підписана суддею, на підставі якої були вжиті заходи забезпечення позову;

- суд позбавлений можливості вивчити та дослідити матеріали цивільної справи №2-2757/2002 року, під час розгляду якої було прийнято рішення про забезпечення позову.

Під час розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, судом з власної ініціативи витребувана наступна інформація:

-в книзі №72 прокуратури Жовтневого району м.Маріуполя «Обліку кримінальних справ та інших матеріалів надісланих до суду»мається запис «27в 2-2757/02»від 29.01.2003 року, хоча у відповіді ОСОБА_1 йде мова про дату 27.01.2003 року;

- за повідомленням зав. Архівом Жовтневого районного суду м.Маріуполя цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, ухвалою судді від 23.12.2002 року була направлена 8.01.2003 року прокурору Жовтневого району м.Маріуполя для вирішення питання про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, в подальшому за алфавітними показниками більше не була зареєстрована і до Жовтневого районного суду м.Маріуполя не поверталась;

- Архівом Жовтневого районного суду м.Маріуполя надані копії: обліково-статистичної картки по цивільній справі №2-2757, в якій позивачем зазначений ОСОБА_2, відповідачем ОСОБА_1; ухвали Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 23.12.2002 року, за якою цивільна справа №2-2757/2002 направлена прокурору Жовтневого району м.Маріуполя для вирішення питання про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину передбаченого ст.190 ч.4 КК України; супроводжувального листа прокурору Жовтневого району м.Маріуполя про направлення цивільної справи №2-2757/2002 на 80 аркушах;

- Маріупольським бюро технічної інвентаризації суду надана незавірена копія копії ухвали судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Козлова О.М. від 3.03.2002 року про заборону здійснювати будь-які дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1

До теперішнього часу, на звернення ОСОБА_2, не проведено жодної офіційної службової перевірки по розшуку матеріалів цивільної справи.

За таких встановлених судом обставин, суд приходить до висновку що в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.154,209,210 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.10.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - накладену заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Папаценко П.І.