Постанова № 24023633, 08.05.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2012 р.Справа № 5017/230/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Петрова М.С.,

Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання - Белянкіній А.Є..

за участю представника від позивача - ОСОБА_2 за довіреністю № б/н від 01.03.2012р.

/відповідач про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений 21.04.12р. належним чином (див. рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.04.12р.), але в судове засідання не з'явився /

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ХЛІБ ІНВЕСТБУД", м.Київ

на рішення господарського суду Одеської області від 26.03.2012 року

по справі № 5017/230/2012

за позовом скаржника

до Державного підприємства „Дослідне господарство "НОВОСЕЛІВСЬКЕ" Селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення", с.Новоселівка Котовського р-ну Одеської області

про стягнення 590 366, 60 грн..

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю /далі по тексту -ТОВ/ "Хліб Інвестбуд" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства „Дослідне господарство "НОВОСЕЛІВСЬКЕ" селекційно-генетичного інституту -національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" /далі - ДП "ДГ "Новоселівське" СГІ-НЦНС, відповідач/ в остаточній редакції /а.с.30,31/ про стягнення 590 366,6 грн., з яких 451 360,00 грн. -кошти, сплачені ТОВ "Хліб Інвестбуд" за умовами контракту на поставку зерна майбутнього врожаю № МУ0964 від 29.04.11р., 93 781,60 грн. -пеня, 45 225грн. -штраф.

Позов з посиланням на ст.ст. 16, 525, 599, 629 ЦК України, ст.ст. 191, 193, 235 ГК України та умови контракту мотивований тим, що відповідач не приступив до виконання контракту.

Ухвалою від 15.02.2012р. господарський суд прийняв відмову ТОВ "Хліб Інвестбуд" від частини первинних позовних вимог, а саме від вимоги про зобов'язання ДП "ДГ"Новоселівське" СГІ-НЦНС виконати умови контракту на поставку зерна майбутнього врожаю № МУ0964 від 29.04.2011р., та припинив на підставі ст.ст. 22, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження в справі в цій частині.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.03.2012р. ( суддя Желєзна С.П. ) позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з відповідача 427 502,40 грн. попередньої оплати, 23 857,6 грн. -страхового платежу, 45 225,0 грн. -штрафу, 23 445,0 грн. -неустойки та 11 807,33 грн. -судового збору. В решті позову /70336,20грн. неустойки/ відмовлено за ч.3 ст.551 ЦК України, ч.1 ст.233 ГК України та п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Хліб Інвестбуд" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове яким задовольнити позов повністю.

Скаржник вважає необґрунтованою відмову в стягненні з ДП "ДГ "Новоселівське" СГІ-НЦНС частини неустойки, яка, на його думку, не відповідає нормам матеріального та процесуального права. ТОВ "Хліб Інвестбуд" зазначає, що суд першої інстанції у рішенні неправомірно посилається на п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України, так як не має підстав для зменшення неустойки, оскільки відповідач свої зобов'язання не виконав і винятковість ситуації не підтвердив матеріалами справи, крім того, відповідачем жодних заперечень стосовно суми боргу надано не було і ступінь виконання договірних зобов'язань був нульовим.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та заслухавши представника скаржника, судова колегія прийшла до наступних висновків.

Господарським судом першої інстанції вірно встановлено, що між ТОВ "Хліб Інвестбуд" і ДП "ДГ"Новоселівське" СГІ-НЦНС був укладений контракт на поставку зерна майбутнього врожаю № МУ0964 /а.с. 6-9/, згідно якого позивач /покупець/ зобов'язувався купити, а відповідач /постачальник/ зобов'язувався продати пшеницю 4-го класу на 644800грн..

16.05.2011р. сторонами укладено додаткову угоду № 1 /а.с.10/ та 27.09.2011р. додаткову угоду № 2 /а.с.12/ до контракту на поставку зерна майбутнього врожаю, якими змінено товар на кукурудзу у кількості 335 тон та загальну його вартість на 452 250 грн., а також новою редакцією п. 4.4 встановлено, що у разі невиконання продавцем своїх зобов'язань або наявності очевидних підстав у покупця вважати, що він не виконає своїх зобов'язань у встановлений строк або виконає їх не в повному обсязі, покупець має право зупинити виконання своїх зобов'язань, відмовитися від їх виконання частково або в повному обсязі. Продавець зобов'язаний повернути покупцю все отримане за контрактом протягом 10 днів з моменту отримання листа-вимоги покупця.

П. 4.5, 3.1.1. договору передбачено, що зерно майбутнього врожаю підлягає страхуванню, 28.04.2011р. був укладений договір добровільного комплексного страхування майбутнього врожаю № 11/1112070/1602/11 /а.с. 46/

Відповідно п. 5.3. у разі виконання покупцем п. 3.1. та невиконання продавцем пункту 1.1. цього контракту з нього стягується пеня у розмірі 0,2% вартості недопоставленого товару, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 10% вартості товару. Пунктом 5.6. передбачено, що у разі відмови від виконання умов договору, продавець зобов'язаний негайно ( протягом 10 днів ) повернути всі кошти отримані від покупця, а також сплатити штраф у розмірі 20% від ціни цього контракту.

Згідно з ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем ( попередня оплата ), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було виконано свої зобов'язання за договором повністю, про це свідчать платіжні доручення № 3524 від 04.05.2011р., № 2231 від 04.05.2011р., № 5268 від 15.06.2011р., якими перераховано на користь відповідача грошові кошти в сумі 427 502,40 грн., а також страховий платіж в сумі 23 857,60 грн..

Відповідач в свою чергу, прийняті на себе договірні зобов'язання щодо поставки передбаченого умовами контракту товару своєчасно не виконав.

Згідно з ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

ДП "ДГ"Новоселівське" СГІ-НЦНС не здійснило поставку зерна майбутнього врожаю в строк, кошти отримані від позивача, незважаючи на отриманий лист-вимогу від 07.12.11р. № 1656/12 /а.с. 18/, не повернуло.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за контрактом на поставку зерна майбутнього врожаю по договору № МУ0964 від 29.04.2011р. і повинен сплатити позивачу суму попередньої оплати в розмірі 427 502, 40 грн., страховий платіж в сумі 23 857,6 грн. та передбачені п.5.3. штрафні санкції.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Ст.233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В апеляційній скарзі позивач стверджує, що суд першої інстанції зменшуючи розмір неустойки виніс неправомірне рішення, яке порушує означені норми матеріального та процесуального права, оскільки в даній справі відсутні обставини, які б свідчили про винятковість даного випадку.

Колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення суду в оскарженій частині, оскільки розмір неустойки, стягнення якої позивач зажадав з державного підприємства, дійсно значно перевищує розмір його збитків, доказів яких взагалі не представлено суду, як першої, так і апеляційної інстанції.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд підставно скористався своїм правом на зменшення розміру неустойки, отже апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 26.03.2012р. по справі № 5017/230/2012 підлягає залишенню без змін.

Відповідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 26.03.2012р. по справі №5017/230/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд"-без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 10.05.12р.

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя М.С.Петров

Суддя С.І.Колоколов