Постанова № 24023506, 14.05.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2012 № 45/229

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - дов. №1053/2011 від 30.12.2011

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: ОСОБА_3 - дов. №45/229 від 07.05.2012

розглянувши

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Просто-страхування"

на рішення господарського суду м. Києва

від 12.01.2012

у справі №45/229 (суддя Балац С.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства „Просто-страхування"

до 1. Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго"

2. Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Каштан"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 35778,80 грн.

У судовому засіданні 07.05.2012 оголошувалась перерва до 14.05.2012, у зв'язку із чим постанова приймається вказаною датою.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Просто-страхування" до Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго" та Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Каштан" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 35778,80 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.01.2012 у справі №45/229 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство „Просто-страхування" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2012 у справі №45/229, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято із порушенням норм матеріального права. Зокрема, позивач вважає, що ним не пропущено строк позовної давності.

Відповідач-2 проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Відповідач-1 у судове засідання не з'явився, поважних причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача-2 у судовому 07.05.2012 засіданні заявив усне клопотання про заміну відповідача-2 його правонаступником - Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „Каштан", на підтвердження чого надав колегії суду копії довідки з ЄДРПОУ серії АА №400640 та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №650155.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність його задоволення.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

12.05.2008 між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір №АТК 152323 добровільного страхування, згідно якого (з урахуванням додаткової угоди від 27.06.2008) було застраховано автомобіля „Ноndа СR-V", реєстраційний номер НОМЕР_1.

30.07.2008 у м. Львові на вул. Черв. Калини відбулась дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля „ГАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5 та застрахований автомобіль „Ноndа СR-V", реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_6.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 29.08.2008 у справі №3-7958/08 встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася у результаті порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_5.

Як встановлено судом першої інстанції, у результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника. Відповідно до акту №176 товарознавчого дослідження від 03.09.2008 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля „Ноndа СR-V", реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 35 778,80 грн.

Платіжним дорученням №23008 від 20.10.2008 позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування, відповідно до умов договору №АТК 152323 від 12.05.2008, у розмірі 35778,80 грн.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (права власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_5, під час вчинення ДТП знаходився в трудових відносинах з ВАТ „Львівобленерго" та виконував свої трудові, службові обов'язки, що учасниками спору визнається. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що в даному випадку необхідно застосувати вимоги ст. 1172 Цивільного кодексу України, а саме: - юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як вбачається із матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідачем-2 відповідно до полісу №ВС/0677906 від 03.06.2008 (належним чином засвідчена копія міститься у матеріалах справи, а.с. 156). Згідно умов даного полісу ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25500,00 гривень, при цьому франшиза складає 510,00 гривень.

Позивач 09.09.2011 направив відповідачеві, як особі на яку покладено обов'язок по відшкодуванню збитків, заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Вказана заява була отримана відповідачем 12.09.2011, що підтверджується належним чином засвідченою копією повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте, зазначена вимога позивача була залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач-2 зобов'язаний відшкодувати потерпілій стороні у межах ліміту суму грошових коштів у розмірі 24990,00 гривень (з вирахуванням розміру франшизи 510,00 гривень).

Однак, суми грошових коштів у розмірі 24990,00 гривень не достатньо для покриття збитків, яких зазнав позивач у зв'язку із даною подією.

Стаття 1194 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, враховуючи, що розмір страхового відшкодування не покриває фактичного розміру шкоди, місцевий господарський суд правильно зазначив, що відповідач-1 зобов'язаний сплатити на користь позивача грошові кошти у розмірі 10788,80 грн. (виходячи із розрахунку: 35778,80 гривень - 24990,00 гривень = 10788,80 гривень), які є різницею між фактичним розміром шкоди (яким є вартість відновлювального ремонту) і страховою виплатою, що має бути сплачена відповідачем-2 в межах ліміту, встановленого полісом №ВС/0677906 від 03.06.2008.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що перебіг позовної давності щодо заявлених позивачем вимог про відшкодування збитків у порядку регресу, починається з моменту виникнення страхового випадку.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною шостою статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

За таких обставин саме з моменту виконання позивачем свого зобов'язання за договором добровільного страхування у нього виникло право подати регресний позов до суду.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд України у своїй постанові від 27.03.2011 у справі 58/168.

Як вбачається із платіжного доручення №23008, належним чином засвідчена копія якого міститься у матеріалах справи, позивачем страхове відшкодування (основне зобов'язання) було виплачено 20.10.2008. Із позовною заявою про відшкодування шкоди в порядку регресу позивач звернувся 20.10.2011, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, у якому було надіслано до суду позовну заяву. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що позивач звернувся до суду із позовною заявою у межах строку позовної давності.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства „Просто-страхування" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 12.01.2012 у справі №45/229 підлягає скасуванню, із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Здійснити процесуальне правонаступництво Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Каштан" на Приватне акціонерного товариства „Страхова компанія „Каштан".

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Просто-страхування" задовольнити.

Рішення господарського суду м. Києва від 12.01.2012 у справі №45/229 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути із Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) на користь Приватного акціонерного товариства „ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; код ЄДРПОУ 24745673) 10788 (десять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 80 коп. суму витрат на виплату страхового відшкодування, 107 (сто сім) грн. 87 коп. державного мита, 71 (сімдесят одну) грн. 15 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Каштан" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 12, офіс 37, код ЄДРПОУ 32071894) на користь Приватного акціонерного товариства „ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; код ЄДРПОУ 24745673) 24990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп. суму страхового відшкодування у порядку регресу, 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 92 коп. державного мита, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 85 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути із Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) на користь Приватного акціонерного товариства „ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; код ЄДРПОУ 24745673) 242 (двісті сорок дві) грн. 63 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Каштан" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 12, офіс 37, код ЄДРПОУ 32071894) на користь Приватного акціонерного товариства „ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; код ЄДРПОУ 24745673) 562 (п'ятсот шістдесят дві) грн. 12 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №45/229 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Новіков М.М.

Судді Зубець Л.П.

Мартюк А.І.