Рішення № 24023473, 07.05.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.12 Справа№ 5015/906/12

За позовом: Малого приватного підприємства „Гро", м.Львів

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Мікроприлад", м.Львів

про стягнення 20138грн. 57коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Гарбузюк Р.О.

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Малим приватним підприємством „Гро" до Відкритого акціонерного товариства „Мікроприлад" про стягнення 20138грн. 57коп. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 06.03.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.03.2012р. За клопотанням позивача, ухвалою суду від 29.03.2012р. відкладено розгляд справи на 09.04.2012р. В судовому засіданні 09.04.2011р. судом оголошено перерву до 07.05.2012р. для прийняття рішення у справі.

В судовому засіданні 09.04.2012р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просить позов задоволити з підстав, викладених в позовній заяві та запереченні на відзив від 05.04.2012р. № 50 (зареєстрований канцелярією суду 05.04.2012р. за № 7452/12)

Представник відповідача в судовому засіданні 09.04.2012р. проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов б/н від 28.03.2012р. (зареєстроване канцелярією суду 28.03.2012р. за № 6724/12), просить відмовити в задоволенні позовних вимог в зв"язку з безпідставністю позовних вимог, оскільки позовні вимоги про стягнення збитків позивача вже були предметом судового розгляду у справі № 5015/605/11; позивач фактично збільшує позовні вимоги , які вже були предметом судового розгляду у іншій справі (№5015/605/11), шляхом здійснення їх перерахунку за цінами, які існували в період, після подання ним позову у згаданій справі; рішення у справі № 5015/605/11 виконано у повному обсязі; за період із серпня 2012р. (коли було прийнято рішення про стягнення збитків ) по грудень 2012р. (коли був проведений розрахунок) індекс споживчих цін (індекс інфляції) за цей період сумарно не змінився і становив 100%.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши надані 09.04.2012р. пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.05.2011р. у справі №5015/605/11(5/247(09)30/25(11/389) позов, згідно заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог, задоволено частково; стягнено з ВАТ "Мікроприлад", м.Львів на користь МПП "Гро", м.Львів 43 461,87грн. збитків, 434,61грн. держмита та 39,83грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. у справі №5015/605/11(5/247(09)(30/25(11/389) апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Мікроприлад" залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства „ГРО" задоволено. Рішення господарського суду Львівської області від 23.05.2011р. у справі №5015/605/11(5/247(09)30/25(11/389) скасовано в частині відмови в позові. Позов задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Мікроприлад" на користь Малого приватного підприємства „ГРО" 128735,26грн. збитків, 1287грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 643,68грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2011р. у справі №№5015/605/11(5/247(09)(30/25(11/389) Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Мікроприлад" залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. у справі №5015/605/11 (5/247(09)(30/25(11/389) - без змін.

21.09.2011р. на примусове виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. у справі № 5015/605/11(5/247(09)(30/25(11/389) господарським судом Львівської області видано наказ про стягнення з ВАТ „Мікроприлад" на користь МПП „Гро" 128735грн. 26коп. збитків, 1287грн. 00коп. державного мита , 236грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 643грн. 68коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.

03.10.2011р. Личаківським ВДВС Львівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження та надано боржнику можливість добровільно виконати рішення суду в строк до 10.10.2011р.

Оскільки відповідачем вказане рішення в добровільному порядку виконано не було, Личаківським ВДВС Львівського міського управління юстиції перераховано 07.12.2011р., 29.12.2011р. та 10.01.2012р. перераховано на рахунок позивача відповідно 9382грн. 52коп., 119107грн. 08коп. та 2412грн. 34коп.

Так як, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. задоволено позовні вимоги з врахуванням уточнення до позову про збільшення позовних вимог та постановлено стягнути з відповідача 128735грн. 26коп. реальних збитків до 01.01.2011р. від вимушено понесених витрат з індексацією цін на будівельно-монтажні роботи за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції (розмір яких за період з січня по грудень 2011р. відповідно до офіційно оприлюдненого Держкомстатом України індексу цін на будівельно-монтажні роботи становив 118,6 %) за період з 01.01.2011р. до дати їх фактичного відшкодування відповідачем, виходячи із суми збитків 108271грн. 88коп., встановленої судом згідно уточнення до позову про збільшення позовних вимог у справі № 5015/605/11 (5/247(09)(30/25(11/389).

Відповідно до поданого суду розрахунку суми збитків від інфляції за період з 01.01.2011р. до 31.12.2011р. становить 108271грн. 88коп.

Розглянувши дану вимогу, суд вважає її обгрнутованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до п.п.3, 4 Роз"яснення ВАС України від 12.05.1999р. № 02-5/223 „Про деякі питання, пов"язані з застосуванням індексу інфляції", належна до стягнення сума з урахуванням індексу інфляції розраховується на момент пред'явлення позову. Якщо після прийняття господарським судом рішення про відшкодування збитків, їх розмір збільшився в результаті росту цін на майно або роботи, кредитор не позбавлений права подати новий позов до винної особи.

У тому разі, коли на час виконання рішення про відшкодування шкоди, виправлення пошкодження за одержані за рішенням кошти збільшились ціни на майно або роботи, на придбання чи проведення яких воно було присуджене, потерпілий з цих підстав може заявити додаткові вимоги до особи, відповідальної за шкоду, якщо не було його вини в тому, що виконання проводилося вже після збільшення цін і тарифів ( п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992р. № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди").

Заперечення відповідача судом до уваги не беруться, оскільки як вбачається із постанов Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. та Вищого господарського суду України від 22.11.2011р. у справі №5015/605/11(5/247(09) (30/25(11/389) розглядалися позовні вимоги про стягнення прямих збитків від майнової шкоди (додаткових матеріальних витрат на відновлення порушеного права) з урахуванням індексу інфляції за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

За даним позовом позивач просить суд відшкодувати інфляційні збитки за інший період до часу фактичного виконання судового рішення.

Оскільки вся сума шкоди за судовими рішеннями у справі №5015/605/11(5/247(09) складає вартість будівельно-монтажних робіт, позивач правомірно просить суд застосувати вартість будівельно-монтажних робіт

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.1166 ЦК України, ст.ст.173, 218, 224 ГК України, ст.ст. 43 ,33,34,35,44,49, 82,84,85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Мікроприлад", м.Львів, вул.Ніщинського, 35 (ідентифікаційний код 23887224) на користь Малого приватного підприємства „ГРО", м.Львів, вул..На Викопах, 10 (ідентифікаційний код 13797945) 20138грн. 57коп. інфляційних втрат та 1609грн. 50коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 14.05.2012р.