Рішення № 24023252, 08.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" травня 2012 р. Справа № 16/031-12

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваврик і Компанія»ЛТД,

м. Чортків, Тернопільська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій БЦ», м. Біла Церква

про стягнення 22 273,12 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваврик і Компанія»ЛТД (далі -позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою № 116/03 від 16.03.2012р. (Вх. № суду 858 від 22.03.2012р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій БЦ»(далі -відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 17 000,00 грн., 4 503,14 грн. 20% штрафу, 644,21 грн. пені, 125,77 грн. 3% річних, а всього 22 273,12 грн. та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 26.03.2012р. порушено провадження у справі № 16/031-12 та призначено її розгляд на 10.04.2012р. о 10 год. 00 хв.

Представник відповідача в судове засідання 10.04.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду про порушення провадження у справі від 26.03.2012р. Витребувані документи (п. 5 ухвали від 26.03.2012р.) відповідач суду не надав.

Враховуючи неявку відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору на 08.05.2012р. за участю повноважних представників сторін.

Позивач в судове засідання 08.05.2012р. не з'явився, але через канцелярію суду надіслав заяву про уточнення позовних вимог № 151/04 від 18.04.2012р., в якій у зв'язку з частковою сплатою відповідачем частини основного боргу у розмірі 4 999,40 грн. уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 12 000,60 грн. основного боргу, 4 503,14 грн. 20% штрафу, 644,21 грн. пені, 125,77 грн. 3% річних.

Позивач через канцелярію суду надіслав клопотання № 155/04 від 20.04.2012р., в якому просить суд розглядати справу без його участі.

Відповідач свого представника в судове засідання 08.05.2012р., не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду про порушення провадження у справі від 26.03.2012 р. (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 30.03.2012р. відповідачем була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні) та ухвалою від 10.04.2012 р. (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 18.04.2012р. відповідачем була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні).

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ваврик і Компанія»ЛТД («Фірма»далі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій БЦ»(«Дистриб'ютор» далі -відповідач) 07.11.2011р. було укладено Дистриб'юторський Договір № 96/11-Д (надалі -Договір), згідно якого позивач на умовах, визначених даним Договором, постачає товар відповідачу, а відповідач здійснює його пряму дистриб'юцію в межах цін та націнок, вказаних у прас-листах позивача, а також здійснює своєчасну оплату отриманого від позивача товару (п. 2.1 Договору).

Ціни на товар, що продається за даним Договором, встановлюються в українських гривнях. Ціни на кожну партію товару зазначаються в видаткових накладних, згідно чинного на дату відвантаження прас-листа (п. 4.1 Договору).

Згідно п. 4.2 Договору, оплата за кожну отриману партію товару здійснюється відповідачем у безготівковій формі протягом 45 календах днів з моменту отримання товару.

Сума за даним Договором встановлюється у розмірі суми усіх накладних за даним Договором (п. 4.3 Договору).

Відповідно до п. 12.4 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє на протязі одного року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Договір може бути розірваний достроково за ініціативою однієї зі сторін з обов'язковим письмовим повідомленням іншої сторони не пізніше, ніж за 1 місяць до розірвання, при умові повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.

Якщо за 1 місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не виявила ініціативи щодо припинення Договору, Договір вважається пролонгованим на тих же умовах на наступний рік (п. 12.5 Договору).

Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином та поставив відповідачу товар на суму 22 803,72 грн., що підтверджується видатковими накладними № ВН-100393 від 07.11.2011р. на суму 10 803,12 грн. та № ВН-100418 від 23.11.2011р. на суму 12 000,60 грн. Про приймання товару за вказаними видатковими накладними свідчить підпис представника відповідача.

З врахуванням акту про встановлення розбіжностей при доставці товарно-матеріальних цінностей від 07.11.2011р. та бухгалтерської довідки про розбіжність БД № 1000010 від 20.02.2012р. на суму 288,00 грн. Відповідачу передано товар всього на суму 22 515,72 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2011р., який підписаний відповідачем. Крім того, відповідач частково сплатив позивачу 5 515,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 29 від 15.02.2012р.

Таким чином, станом на час звернення позивача до суду з позовною заявою у відповідача перед позивачем за Договорм № 96/11-Д від 07.11.2011р. рахується заборгованість у розмірі 17 000,00 грн.

Отже, між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини відповідно до яких позивач надав відповідачу товар, а останній зобов'язаний розрахуватись за нього.

Як зазначив позивач в уточненнях позовних вимог, після порушення провадження у справі відповідач сплатив ще частину основного боргу у розмірі 4 999,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 159 від 02.04.2012р.

Отже, враховуючи той факт, що на момент розгляду справи стало відомо, що відповідачем сплачено частину основного боргу у розмірі 4 999,40 грн., суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 4 999,40 грн. за відсутності предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, станом на час прийняття рішення борг відповідача становить 12 000,60 грн., який відповідачем в порушення вимог п. 4.2 Договору в повному обсязі не сплачено.

Оскільки відповідач не розрахувався за отриманий товар, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, в зв'язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

В результаті невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар за ним утворилась заборгованість, яка згідно уточнених позовних вимог становить 12 000,60 грн.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування та заперечування покладається на сторони.

Відповідач у судові засідання не з'явився (хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду, які він отримував), відзиву або доказів оплати поставленого позивачем товару відповідач суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 12 000,60 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 12 000,60 грн. підлягає задоволенню.

Як встановлено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.3 Договору, у разі затримки оплати за товар, позивач сплачує відповідачу пеню у розмірі діючої подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивачем на підставі п. 6.3 Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 644,21 грн., згідно розрахунку позивача пеню нараховано за період з 23.12.2011р. по 15.03.2012р. (по кожній накладній окремо).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6.3 Договору, у разі прострочення платежу більше, ніж на 20 календарних днів відповідач, окрім пені, сплачує позивачу штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу. Нарахування пені та штрафу здійснюється до повного відшкодування збитків. Збитки стягуються в повному обсязі понад суму неустойки.

Позивачем на підставі п. 6.3 Договору нараховано штраф в розмірі 20% від суми заборгованості в розмірі 22 515,72 грн., який за розрахунком позивача складає 4 503,14 грн.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Розрахунок штрафу відповідає вимогам законодавства та обставинам справи та підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 125,77 грн. за період з 23.12.2011р. по 15.03.2012р. (по кожній накладній окремо) на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок позивача щодо 3% річних, який відповідає вимогам законодавства та обставинам справи та підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню частково у розмірі: 12 000,60 грн. основної заборгованості, 4 503,14 грн. 20% штрафу, 644,21 грн. пені, та 125,77 грн. 3% річних.

Оскільки часткова оплата основного боргу здійснена відповідачем після звернення позивача до суду з позовом, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача у повному розмірі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині стягнення 4 999,40 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій БЦ»(юридична адреса: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, провулок Інститутський, буд. 1, кв. 54; поштова адреса: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 39В; Ідентифікаційний код 36360007, р/р 26008300041224 в АКБ «Форум», в м. Києві, МФО 322948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваврик і Компанія»ЛТД (48500, Тернопільська область, Чортківський район, м. Чортків, вул. Гранична, 14, код ЄДРПОУ -21154931, р/р 26008000258129 в ПАТ «Укрсоцбанк», м. Київ, МФО 300023) 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 60 коп. основної заборгованості, 4 503 (чотири тисячі п'ятсот три) грн. 14 коп. 20% штрафу, 644 (шістсот сорок чотири) грн. 21 коп. пені, 125 (сто двадцять п'ять) грн. 77 коп. 3% річних, а також 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя О.О.Христенко