Ухвала суду № 24023196, 15.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"15" травня 2012 р. Справа № 16/93

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. -головуючого (доповідача), Бондар С.В., Грека Б.М., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10 квітня 2012 року у справі господарського суду Донецької області №16/93 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" про стягнення 1 450 503,22 грн. та вилучення майна,

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2012 року відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою на ухвалу суду.

Згідно з п.4 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21 листопада 2011 року №01-06/1625/2011 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року №15. У вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.

Відповідно до п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року №15, при перерахуванні мита з рахунку платника додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в доход бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Проте, додана скаржником до касаційної скарги копія квитанції №286/20565 від 17 квітня 2012 року, що не завірена належним чином, зазначеного напису, скріпленого першим і другим підписами посадових осіб та відбитком печатки кредитної установи, не містись.

Поряд з цим, у вказаній квитанції №286/20565 від 17 квітня 2012 року невірно зазначені реквізити для перерахування судового збору. Згідно з листом Головного управління Державного казначейства України у місті Києві від 7 лютого 2012 року № 06-08/512-1512 встановлено наступні реквізити рахунку для зарахування судового збору:

- Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва;

- Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві;

- Рахунок отримувача: 31211254700007;

- Код за ЄДРПОУ: 38004897;

- Код банку отримувача: 820019;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030004.

Зважаючи на викладене, копію квитанції №286/20565 від 17 квітня 2012 року не можна визнати належним доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Виходячи з викладеного, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись п. 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути касаційну скаргу скаржнику, а справу -господарському суду Донецької області.

Головуючий В.Дерепа

С.Бондар

Б.Грек