Ухвала суду № 24018000, 21.03.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2012 р.справа № 1170/2а-2235/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Руденко М.А.

за участю секретаря судового засідання - Бембінек Я.І.

за участю відповідача ТОВ «Формула ТТГ»ЛТД -ОСОБА_1 (довіреність від 30.01.2011р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року у справі за № 1170/2а-2235/11 за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції до підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Формула ТТГ»ЛТД та приватного підприємства «Травел-Ком»про визнання правочину недійсним та стягнення коштів за нікчемним правочином, -

встановив:

У червні 2011 року Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція (надалі-Кіровоградська ОДПІ) звернулася з позовом до підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Формула ТТГ»ЛТД ( ТОВ «Формула ТТГ»ЛТД ) та приватного підприємства «Травел-Ком»(ПП«Травел-Ком»), відповідно до якого просила суд визнати оспорюваним вчинений відповідачами правочин, застосувавши наслідки, передбачені статтею 228 ЦК України та стягнути на користь держави з відповідачів 908074 гривен.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року у задоволенні позовних вимог Кіровоградської ОДПІ було відмовлено у повному обсязі. Постанова суду мотивована тим, що оскільки документи, на підставі яких встановлено факт вчинення між відповідачами правочину та його правомірність, належним чином не досліджувалися, а тому є незрозумілим, який саме правочин, вчинений відповідачами, є оспорюваним, що свідчить про неконкретизованість заявлених вимог. Також суд дійшов висновку про невірно обраний позивачем матеріально-правовий спосіб захисту порушеного права, оскільки можливість звернення до суду з позовом про визнання правочину оспорюваним взагалі не передбачена чинним законодавством.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кіровоградська ОДПІ подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року у справі за № 1170/2а-2235/11 та прийняти нову постанову, якою задовольнити їх адміністративний позов у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційною скарги вказували на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що правочини між ТОВ «Формула ТТГ»ЛТД та підприємствами -постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків, що свідчить про їх нікчемність. А несплачений ТОВ «Формула ТТГ»ЛТД податок на додану вартість є дохідною частиною бюджету, а отже є власністю держави та підлягає стягненню.

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ «Формула ТТГ»ЛТД проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважаючи її безпідставною та такою, що не грунтується на нормах діючого законодавства. Також пояснив, що за результатами проведеної позивачем перевірки їх підприємства податкові повідомлення-рішення не виносились, до кримінальної відповідальності ніхто не притягався.

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція та ПП«Травел-Ком», будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про перенесення розгляду справи не заявляли.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими працівниками Кіровоградської ОДПІ проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Формула ТТГ»ЛТД , за результатами якої складено акт №28/23-30/13744877 від 01.04.2011р. (а.с. 8-19).

Згідно висновків Акту встановлено порушення п.п. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 250750 грн., у т.ч. за грудень 2010 р. в сумі -250750 грн.; п.п. 198.3. п.п. 198.6. ст. 198 ПК України від 02.12.2010р. №2755-IV, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 657324 грн., в.ч. за січень 2011р. в сумі -657324 грн. Крім того, як вбачається зі змісту п. 2.12 акту документи, на підстави яких встановлено факт вчинення між відповідачами правочину та його правомірність, під час перевірки не досліджувалися, позивачем не конкретизовано, який саме правочин, вчинений відповідачами є спорюваним.

Відмовляючи Кіровоградській ОДПІ у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем матеріально-правовий спосіб захисту порушеного права взагалі не може бути розглянутий судом, зважаючи на те, що відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Отже, оспорюваність правочину є лише необхідною, законодавчо встановленою передумовою для визнання його недійсним, а тому сам факт оспорюваності не потребує судової констатації. Щодо вимог про застосування наслідків, передбачених статтею 228 ЦК України та стягнення на користь держави з відповідачів 908074 грн. , суд зазначив про їх необґрунтованість, оскільки позивачем не доведено належними доказами, який саме правочин, вчинений відповідачами, є оспорюваним у зв'язку з тим, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а тому спричиняє необхідність застосування наслідків, передбачених ст. 228 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Статтею 208 ГК України визначено, що правочин, який вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним. У силу частини 2 статті 215 цього Кодексу визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно частини другої статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Статтею 195 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 208 ГК, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами -в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

При цьому санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Підтвердження доводів податкового органу про здійснення платником податку операцій з метою мінімізації податків через суб'єктів підприємництва, які завідомо не сплачують податки, зокрема в одній справі, може бути підставою для відмови у позові платнику податків в іншій справі, наприклад, про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмову у такому тощо.

Згідно частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не зазначено, які саме господарські зобов'язання та з якими підприємствами-постачальниками на його думку слід визнати нікчемними, більш того, ним не надано належних та допустимих доказів того, чим же підтверджується умисел сторін сторін на укладення угоди саме з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В той час, представником відповідача підтверджено, що за результатами проведеної позивачем перевірки їх підприємства податкові повідомлення-рішення не виносились, до кримінальної відповідальності ніхто не притягався.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що правочини між ТОВ «Формула ТТГ»ЛТД та підприємствами -постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків, що свідчить про їх нікчемність, а несплачений ТОВ «Формула ТТГ»ЛТД податок на додану вартість є дохідною частиною бюджету, а отже є власністю держави, колегією суддів визнаються безпідставними, оскільки вони не підтверджені належними доказами, як передбачено статтею 71 КАС України, та не ґрунтуються на матеріалах справи.

В межах доводів апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198 , ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції -залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року у справі за № 1170/2а-2235/11 1 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 28 березня 2012 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: М.А. Руденко