Ухвала суду № 24017331, 06.10.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2011 р.справа № 2а-10597/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Руденко М.А.

за участю секретаря судового засідання: Тепловій Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року у справі за позовом Токмацького міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку з власників транспортного засобу, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2010 року Токмацький міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості по податку з власників транспортних засобів за 2010 у розмірі 8920.00 грн..

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року позовні вимоги Токмацького міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області задоволено у повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість по податку з власників транспортних засобів у розмірі 8920.0 грн..

ОСОБА_1, не погодившись із постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року, оскільки вона прийнята з порушенням норма матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову. Свої вимоги обґрунтовував тим, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, безпідставно зазначивши, що йому було відомо про час розгляду справи, але він не отримував жодної судової повістки. Суд також не врахував, що несплачений податок особи повинні сплатити не більше, як за три роки, а суд вирішив питання про стягнення заборгованості з 2006 року. Крім того, суд неповно з'ясував усі обставини, що мають значення для справи та не звернув увагу на те, що з грудня 2007 року відповідач фактично не володіє транспортним засобом, оскільки право користування ним передано за дорученням іншій фізичній особі, про що свідчить видана довіреність на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_4, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до суду апеляційної інстанції не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про перенесення розгляду справи не заявляв.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду відповідно до ст. 195 КАС України - в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля МАЗ 5549, категорія -вантажний, державний номер НОМЕР_1, рік виготовлення - 1990, об'єм двигуна -11150 , останній державний технічний огляд даного транспортного засобу, власником якого є відповідач, було здійснено у листопаді 2005 року (а.с.10).

Згідно листа Токмацького ВРЕВ УДАІ України в Запорізькій області від 26.11.2010 року, у вищеозначений транспортний засіб відповідача з 2006 року технічний засіб не проходив, за ним рахується транспортний податок у сумі 8920.00 грн., що підлягає сплаті ( а.с.6,7)

Задовольняючи позовні вимоги Токмацького міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки вищевказаний транспортний засіб відповідача не проходив технічний огляд з 2006 року, про що свідчать докази, надані позивачем, ОСОБА_1, як платник податку, не сплачував його у порядку та строк, встановлений Законом, у зв'язку з чим виникла заборгованість по податку з власників транспортних засобів станом на 18.11.2010 року у сумі 8920.00 грн., і у добровільному порядку її погашати відповідач відмовляється, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.

Колегія судді погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Згідно ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», податок з власників транспортних засобів інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічному огляді транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку, попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування пільгами. У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Статтею 6 вищевказаного Закону передбачено, якщо користування транспортним засобом передано фізичною особою за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу.

Аналіз вказаної статті свідчить про те, що відповідальність за несплату податку з власників транспортного засобу несе безпосередній його власник, а тому посилання ОСОБА_1 на те, що, оскільки за виданою ним довіреністю право сплачувати транспортні податки передано іншій особі, він не відповідає за несплату податку , є хибними та такими, що протирічать положенням ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».

Відповідно до абз. 6 ст. 6 вказаного Закону, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, у разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки.

Заборгованість по податку з власників транспортного засобу визначена позивачем самостійно відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»( з урахуванням року випуску автомобіля, його категорії, об'єму циліндра), не перевищує розмірів з урахуванням положень ст. 3 та 6 вищевказаного Закону, а тому підлягає стягненню з відповідача у зазначеному розмірі.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи встановлені обставини справи та вірно застосовані норми матеріального та процесуального права і підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів .

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: М.А. Руденко