Постанова № 24012390, 17.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 квітня 2012 року 13:52 № 2а-3180/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 27.01.2012р. № 82

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області № 82 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування від 27 січня 2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-3180/12/2670 та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 03 квітня 2012 року.

У попередньому судовому засіданні 03 квітня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги, надав на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження необхідні документи.

Представник відповідача заперечував проти адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу № 2а-3180/12/2670 до розгляду у судовому засіданні на 17 квітня 2012 року.

У судовому засіданні 17 квітня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування адміністративного позову зазначив, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 09 вересня 2011 року порушено провадження у справі № 44/258-б про банкрутство Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у звязку з чим позивачем не сплачувався єдиний внесок за серпень 2011 року, а виплату заробітної плати за серпень 2011 року у здійснив без сплати єдиного соціального внеску.

На думку позивача, у Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» існує недоїмка зі сплати єдиного внеску за серпень 2011 року, погашення якої буде здійснюватися в процедурі банкрутства в порядку, визначеному Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Вжиття будь-якими особами заходів щодо стягнення такої недоїмки поза межами процедури банкрутства є порушенням статей 1, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та ухвали Господарського суду м. Києва від 09 вересня 2011 року порушено провадження у справі № 44/258-б.

Представник відповідача у судовому засіданні 17 квітня 2012 року адміністративний позов не визнав, з посиланням його безпідставність просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Мотивуючи заперечення зазначив, що термін сплати єдиного соціального внеску за серпень 2011 року позивач зобовязаний був сплатити до 20 вересня 2011 року, тобто після порушення провадження про банкрутство господарським судом Київської області, що є поточним зобовязанням, на який мораторій не розповсюджується. У звязку з чим у позивача існувала заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску відповідно до розрахунку та картки особового рахунку, на підставі якої пенсійним органом прийняте спірне рішення від 27 січня 2012 року № 82 про застосування фінансових санкцій за період з 20 вересня 2011 року по 29 грудня 2011 року.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код 33096517) зареєстроване як юридична особа Соломянською районною у місті Києві державною адміністрацією 20 серпня 2004 року за адресою: 03151, місто Київ, вул. Народного ополчення, буд. 11-А.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області від 27 січня 2012 року № 82 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 20 вересня 2011 року по 29 грудня 2011 року до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» застосовано штраф у розмірі 10338,18 грн. та нараховано пеню в сумі 3173,15 грн.

Представник позивача зазначає, що таке рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області є протиправним та підлягає скасуванню.

Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується із доводами позовної заяви з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09 вересня 2011 року порушено провадження у справі № 44/258-б про банкрутство Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та з моменту порушення провадження введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В обґрунтування позовних вимог та на підтвердження протиправності оскаржуваного рішення позивачем зазначається винесення Управлінням Пенсійного фонду України у м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області від 27 січня 2012 року № 82 про застосування штрафних санкцій та нарахування нені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 20 вересня 2011 року по 29 грудня 2011 року у період дії мораторію.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі по тексту - № 2343-XII) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 4 статті 12 Закону № 2343-XII встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

З аналізу вищезазначеного вбачається, що наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у звязку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобовязання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Слід зазначити, що Закон № 2343-XII не містить посилань завершення підприємницької діяльності з моменту порушенням провадження у справі про банкрутство, оскільки субєкт господарювання має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у звязку з чим у нього виникають права та обовязки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується поточних зобов'язань, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону № 2343-XII з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зобовязання по сплаті внесків виникли у позивача під час дії мораторію, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, дія мораторію на виконання цих зобовязань не розповсюджувалась.

Слід зазначити, що аналогічна думка викладена в рішеннях Вищого адміністративного суду України, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2012 року у справі № К-35186/10, в якій зазначено, що оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобовязань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення на невиконання згаданих зобовязань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на чинному законодавстві.

Таким чином, враховуючи, що представником не спростовано несплату єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за серпень 2011 року, Управлінням Пенсійного фонду України у м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області правомірно в порядку пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне страхування» винесено спірне рішення від 27 січня 2012 року № 82 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 20 вересня 2011 року по 29 грудня 2011 року.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачем спростовано позовні вимоги, а тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Шарпакова