Постанова № 24012351, 23.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 квітня 2012 року 10:46 № 2а-2647/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вестлізинг» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києвапровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 11.11.2011р.,за участю:

позивача -Шаблій Ю.В.

відповідач -Невмержицька І.Л.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестлізинг»(далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.11.2011р. №0031761510.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено перевірку ТОВ «Вестлізинг»за результатами якої 24.10.2011р. складено акт №3522/15-127/35379237 камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток (далі по тексту -Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Вестлізинг», а саме: в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року не правомірно визначено р.06.6 декларації (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, тобто перевіркою встановлено порушення статті 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, на підставі чого товариством неправомірно збільшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 11 553 910грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 11.11.2011р. винесено податкове повідомлення -рішення №0031761510, яким за порушення п. 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 11 553 910грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 37.1 статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, визначено, що розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011р. з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011р.

У відповідності до положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010р.

Згідно абзацу другого п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. N 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011р. чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011р., від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 р., що увійшло до першого кварталу 2011р. відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. N 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011р. не включається.

За результатами дослідження податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, які долучені позивачем, встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи у податковій декларації за другий квартал 2011 року, яка подана позивачем до податкової інспекції, у рядку 06.6 „Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" задекларована сума 12 484 013грн. У рядку 07 декларації „Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності вказано суму - 12 429 791грн.

Із зазначено слідує, що сума вказана у рядках 06.6, 07 податкових декларацій, є від'ємним значенням минулого 2010 року.

Виходячи з вищенаведених норм Податкового кодексу України підприємством в декларації з податку на прибуток за результатами ІІ-го кварталу 2011р. зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 11 553 910грн., чим порушено п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 11.11.2011р. 0031761510, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестлізинг»вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Вестлізинг» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 28.04.2012р.

Суддя В.В. Амельохін