Ухвала суду № 2401221, 08.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2008 року м.Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду Українив складі суддів:

Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Харченка В.В., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси на постанову господарського суду Одеської області від 31 травня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2006 року у справі №28/107-06-2561А за позовом приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Велес-Агро» до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2006 року ПП ВКФ «Велес-Агро»звернулося до суду з позовом до ДПІ в Київському районі м. Одеси про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 31.01.2006р. за №0000432301/0.

Постановою господарського суду Одеської області від 31 травня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2006 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі ДПІ в Київському районі м. Одеси просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в грудні 2005р. - січні 2006р. ДПІ у Київському районі м. Одеси була здійснена планова виїзна документальна перевірка з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП ВКФ «Велес Агро» за період діяльності підприємства з 01.10.2004р. по 30.09.2005р. про що було складено Акт від 27.01.2006р. №197/23-02/31427962/11, в якому вказано про порушення позивачем п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.5, п.п.5.3.9 п.5.3. п.п.11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та встановлено заниження податку на прибуток у розмірі 26000грн.

На підставі цього Акту ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.01.2006р. №0000432301/0, яким ПП ВКФ „Велес -Агро" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 35550 грн. (26000 грн. - основний платіж, 9550 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

ПП ВКФ „Велес-Агро" зареєстроване 05.04.2001р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій за №3147962, взято на податковий облік ДПІ у Київському районі м. Одеси 17.04.2001 р. за №4198.

Згідно договору купівлі - продажу №1 від 25.12.2003р. ПП ВКФ «Велес Агро» придбало приміщення розпиловочного цеху та обладнання за адресою; м. Шепетівка, вул. Пролетарська, 60. Згідно договору купівлі-продажу від 10.01.2003р. - монтажну дільницю приміщення ТПП та інше майно в м. Шепетівка по вул. Рампова, 14. Вищевказане власне майно надано позивачем в оренду, а саме: 11.06.2004р. нежитлову будівлю в м. Шепетівка по вул. Рампова, 14 - ТОВ «Дерев'яний стиль»; 03.11.2003р. складські площадки, побутові приміщення, залізничну гілку, козловий кран - ТОВ „Ацетек"; 03.01.2005р. складські приміщення в м. Шепетівка, вул. Рампова, 14 - ТОВ „Південь - Агросервіс" . Відповідно до цих угод разом зі сплатою орендної плати орендарі були зобов'язані компенсувати витрати на оплату спожитої електроенергії та вартість послуг зв'язку.

Між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго" та ПП ВКФ «Велес-Агро» 25.03.2004р. укладений договір про постачання електричної енергії №17, відповідно до якого постачальник електроенергії здійснює передачу та постачання електричної енергії споживачу, а споживач сплачує постачальнику кошти за спожиту електроенергію та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

З акту балансового розмежування вбачається, що ПП ВКФ „Велес Агро" с власником трансформаторної підстанції, через яку він отримує електричну енергію для власних потреб. Відповідно до вказаної угоди позивачем було перераховано 55206 грн.

Компенсація орендарями вартості спожитої електроенергії підтверджується актами виконаних робіт, де компенсація вказана окремо та її отримання підтверджено актами здачі-прийняття виконаних робіт.

Згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповіднодо п.п.1.18.1та п. 1.18 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" операція лізингу (оренди) визначена як господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оренди передання орендарю майна.

У відповідності з п.3.1 ст.3 вищеназваного Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цьогоЗакону.

Підпунктом 5.2.1п.5.2ст. 5 названого Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Позивачем здійснюється господарська діяльність з надання в оренду власного нерухомого та рухомого майна з умовою отримання орендарями електрифікованого приміщення для господарських потреб. При цьому вартість спожитої електроенергії, яка відшкодовувалася орендарями, включалась до валового доходу позивача, а витрати на оплату спожитої електроенергії ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго" повторно до валових витрат ПП ВКФ „Велес -Агро" не включались, оскільки були включені до валового доходу при отриманні коштів від орендарів.

Крім того, 10.03.2004р. між Хмельницькою дирекцією ВАТ „Укртелеком" та ПП ВКФ „Велес -Агро" укладений типовий договір №399, відповідно до якого підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, а споживач своєчасно вносить плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, інші послуги, надані по телефону. За вказаною угодою позивачем-перераховано 6137 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивачем згідно умов з ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" та Хмельницької дирекції ВАТ "Укртелеком" вперевіряємому періоді було перераховано грошові кошти в розмірі 61343 гривні, з відповідним відображенням вказаних перерахувань в бухгалтерському обліку підприємства та про те, що згідно угоди від 15 березня 2004 року та сплачених рахунків за перевірений період позивачем було витрачено 4110 гривень на забезпечення однієї з складових частин свого виробничого процесу, (водовідведення), та обґрунтовано зменшено сплату податку на прибуток підприємства - на 1027,5грн., оскільки відповідно до угоди про надання послуг з водовідведення ливневих стоків від 15.03.2004р., укладеною між ПП ВКФ „Велес -Агро" та заводом „Продмаш" останній, якому належить система водовідведення, надавав позивачу послуги з прийому ливневих стоків, що утворилися від господарської діяльності позивача, а ПП ВКФ „Велес -Агро" на підставі рахунків та актів виконаних робіт сплачував грошові кошти за користування вказаною послугою.

Крім того, між позивачем та заводом „Продмаш" укладена угода від 15.04.2002р., відповідно до якої, завод надає фірмі шляхи для використання їх у власній господарській діяльності площею 990 кв.м., а фірма помісячно сплачує кошти за користування ними. Враховуючи зазначене, суди дійшли правильно висновку про необґрунтованість в цій частині збільшення об'єкту оподаткування на 6251 грн.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також допущені порушення норм процесуального права.

Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси відхилити, а постанову господарського суду Одеської області від 31 травня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: