Постанова № 24012050, 25.04.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
25.04.2012
Номер справи
2а-1670/1187/12
Номер документу
24012050
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1187/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - Штанько О.М.

представника відповідача - Решетнік М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

29 лютого 2012 року позивач ВАТ "Тепловозоремонтний завод" (далі за текстом - позивач, підприємство позивача) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Полтаві (далі за текстом - відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 07 лютого 2012 року № 0000251702, № 0004122306, № 0000092202.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем проведена перевірка ВАТ "Тепловозоремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року. За результатами перевірки складено акт, на підставі якого прийняті податкові повідомлення рішення від 07 лютого 2012 року № 0000251702 (а.с. 21) про донарахування податку на доходи найманих працівників на суму 357691,26 грн. та застосовано штрафні фінансові санкції на суму 502,32 грн., № 0004122306 (а.с. 24) про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 303637,46 грн., № 0000092202 (а.с. 22) про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13203,92 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки. Позивач, вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що прийняті без урахування фактичних обставин, оскільки порушення, встановлені податковим органом не мали місця в його господарській діяльності, звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії ДПІ у м. Полтаві вважає правомірними, а спірні податкові повідомлення-рішення - такими, що відповідають чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом виявлено допущення позивачем численних порушень податкового законодавства.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Полтаві в період з 05 грудня 2011 року по 17 січня 2012 року проведено планову виїзну перевірку ВАТ "Тепловозоремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року. У ході перевірки виявлено порушення, що відображені в акті перевірки від 24 січня 2012 року № 349/23-2/13962568, а саме:

- пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 "Положення про ведення касових операцій в національної валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, що стало наслідком допущення проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжних документів (встановленої форми та змісту), які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 7702,05 грн.

- пунктів 2.6, 4.2, 7.15 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, внаслідок чого встановлено неоприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків Z-звітів на загальну суму 1070,00 грн. Проти допущення ним цього порушення позивач не заперечує, як і щодо застосування за вказане порушення фінансових санкцій на суму 5350,00 грн.

- відсутність звіту за видні готівкові кошти на загальну суму 607,50 грн. що стало наслідком застосування штрафних санкцій на суму 151,78 грн. Проти допущення ним цього порушення позивач не заперечує.

- пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в результаті чого не забезпечено виконання щоденного друку фіскальних звітних чеків у 2 випадках. Проти допущення ним цього порушення позивач не заперечує.

Таким чином, позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2012 року № 0004122306 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7702,05 грн.

- статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо несвоєчасного надходження валютної виручки в сумі 1671101,03 рос. руб. (441655,29 грн.) та 7362 158,34 рос. руб. (1827950,20 грн.) по експортному договору № 70-23/95 від 16 травня 2008 року, укладеного з Представництвом ВАТ "ПТРЗ", Росія;

З матеріалів справи випливає, що позивач не погоджується із податковим повідомленням-рішенням від 07 грудня 2012 року № 0000092202 в повному обсязі.

- підпунктів 4.2.15, 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, підпункту 6.3.3 пункту 6.3 статті 6, пункту 9.10 статті 9, пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", підпункту 164.1.2 пункту 164.1, підпунктів 164.2.1, 164.2.11, 164.2.14 пункту 164.2 статті 164, пункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено порушення правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету на загальну суму 357691,26 грн., в тому числі у 2010 році - 2005,25 грн., у 2011 році - 355686,01 грн. Судом встановлено, що до податкового повідомлення-рішення від 07 лютого 2012 року № 0000251702 (а.с. 21) про донарахування податку на доходи найманих працівників увійшли порушення, що полягають у наступному:

1. позивачем безпідставно враховано до авансових звітів працівників витрати, що не підтверджені документально (відсутні оригінали підтверджуючих розрахункових документів - касові чеки, квитанціях розрахункових касових ордерів, надано документи невстановленої форми та змісту). Сума донарахованого відповідачем податку склала 1158,40 грн., в тому числі за 2010 рік - 1137,76 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими санкціями) 284,44 грн., за 2011 рік - 20,65 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими санкціями) - 01,00 грн. (фінансова санкція протягом І-ІІ кварталів 2011 року застосовувалась/нараховувалась з розрахунку загальної суму донарахованого податкового зобов'язання, а не з кожної окремо донарахованої суми податкового зобов'язання). Проти допущення ним цього порушення позивач не заперечує.

2. позивачем не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб із суми доходу, отриманого працівниками підприємства у вигляді додаткового блага (оплати за рахунок прибутку підприємства VIP-обслуговування). Сума донарахованого відповідачем податку склала 313,50 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими санкціями) - 78,38 грн. Проти допущення ним цього порушення позивач не заперечує.

3. допущенням помилок позивачем утриманий податок на доходи фізичних осіб з доходу, нарахованого працівникам підприємства у вигляді заробітної плати в результаті безпідставно наданої податкової соціальної пільги (працівники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одночасно з отриманням заробітної плати отримували доходи самозайнятої особи від здійснення підприємницької діяльності). Сума донарахованого відповідачем податку склала 554,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими санкціями) - 138,50 грн. Проти допущення ним цього порушення позивач не заперечує.

- підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок на доходи фізичних осіб", підпунктів 168.1.1, 168.1.2., 168.1.5 пункту 168.1 статті168 Податкового кодексу України, а саме: порушено терміни перерахування податку на доходи фізичних осіб. Підприємством позивача не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб із сум доходів у вигляді заборгованості із заробітної плати, компенсацій за відпустки, вихідної допомоги, середнього заробітку, затримку у виплаті заробітної плати, моральної шкоди. Сума донарахованого відповідачем податку склала 355665,36 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими санкціями) - 01,00 грн. (фінансова санкція протягом І-ІІ кварталів 2011 року застосовувалась/нараховувалась з розрахунку загальної суму донарахованого податкового зобов'язання, а не з кожної окремо донарахованої суми податкового зобов'язання).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2012 року № 0000251702 (а.с. 21) позивач оскаржує в частині неперераховування до бюджету податку на доходи фізичних осіб із сум доходів у вигляді заборгованості із заробітної плати, компенсацій за відпустки, вихідної допомоги, середнього заробітку, затримку у виплаті заробітної плати, моральної шкоди на суму 355665,36 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 01,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності донарахування йому податкових зобов'язань та застосуванням штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою скасувати спірні податкові повідомлення-рішення від 07 лютого 2012 року № 0000251702, № 0004122306, № 0000092202.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню ДПІ у м. Полтаві від 07 лютого 2012 року № 0004122306 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7702,05 грн., суд виходить з наступного.

У відповідності до пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року № 637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Звітування за раніше отримані під звіт кошти здійснюється шляхом надання розрахункових документів, що підтверджують витрачання таких коштів.

Під час проведення перевірки ДПІ у м. Полтаві встановлено, що працівники підприємства позивача на підтвердження витрачання коштів, що були їм надані під звіт надали квитанції (а.с. 25-27), які за своєю формою та змістом не відповідають вимогам закону.

Форма і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти визначені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів, затвердженому наказом ДПА України № 614 від 01 грудня 2000 року (далі за текстом Положення № 614).

У відповідності до пункту 5.1 Положення № 614 розрахункова квитанція це - розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проштамповування при реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках.

Пунктом 5.3 Положення № 614 перелічено обов'язкові реквізити, які повинна містити відривна частина розрахункової квитанції - відривна частина розрахункової квитанції повинна містити обов'язкові реквізити:

напис "РОЗРАХУНКОВА КВИТАНЦІЯ", серію (чотири літери) та номер (шість цифр), нанесені при виготовленні бланка квитанції;

назву СГ;

ідентифікаційний код за ЄДРПОУ юридичної особи або ідентифікаційний номер за ДРФО фізичної особи, перед яким написані (надруковані) великі літери "ІД";

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно із Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером написані (надруковані) великі літери "ПН"; за наявності на розрахунковій квитанції податкового номера дозволяється не вказувати ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО);

назви окремих реквізитів, які стосуються даних про товар (послугу), а саме: написи "Найменування товару (послуги)", "Вартість о. в." (вартість одиниці виміру), "ПДВ (%)", "Вартість";

рядки для записування даних про товар (послугу) або про операцію виплати: найменування товару (послуги, назви операції виплати), вартості одиниці виміру товару (суми коштів по одній операції виплати), ставки ПДВ у відсотках, вартості товару (суми коштів по здійснених операціях виплати), а в разі продажу алкогольних напоїв або тютюнових виробів - найменування товару та його вартість;

напис "Сума розрахунку (грн., коп.)" та загальну вартість усіх товарів (послуг), оплачених за однією розрахунковою квитанцією (загальну суму виданих коштів);

напис "Розрахунок провів", рядок для підпису особи, що здійснює розрахунки;

дату (день, місяць, рік) проведення розрахунків.

Судом досліджено квитанції, які надані позивачем на підтвердження витрачених під звіт коштів та встановлено, що останні не відповідають вимогам чинного законодавства в частині їх оформлення. Таким чином, судом підтверджено факт відсутності у зазначених розрахункових документах необхідних реквізитів, передбачених пунктом 5.3 Положення № 614 та невідповідність зазначених квитанцій вимогам чинного законодавства.

Як на підставу для задоволення своїх вимог позивач послався на вимоги Кодексу законів про працю України відповідно до яких працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку із службовими відрядженнями.

Суд вважає вказані доводи позивача, за умови відсутності належного підтвердження витрат, необґрунтованими та відхиляє їх.

Разом із тим, суд не погоджується із правомірністю включення до порушень, що увійшли до складу цього спірного податкового повідомлення-рішення, суми в розмірі 30,00 грн. пов'язаної із виплатою працівнику позивача добових з мотивів відсутності посвідчення про відрядження. З цього приводу суд керується тією обставиною, що перевіркою встановлено, що датою подання авансового звіту є 08 червня 2011 року. Чинною на момент виникнення спірних правовідносин Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, поняття посвідчення про відрядження не визначено, що виключає можливість вимагати оформлення зазначеного документа у позивача.

Крім того, податковим органом виявлено порушення позивачем порядку включення до податкового обліку квитанції від 25 серпня 2010 року б/н на суму 87,00 грн., що полягає у відсутності у ВАТ "Тепловозоремонтний завод" свідоцтва про сплату єдиного податку продавця та чеку РРО за придбаний товар. Позивач надав суду зазначені документи до розрахункового документа б/н від 25 серпня 2010 рок на суму 87,00 грн., чим підтвердив факт правомірності віднесення до податкового обліку зазначеної квитанції, що у свою чергу спростовує висновки акта перевірки.

Аналізуючи викладене суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 лютого 2012 року № 0004122306 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 117,00 грн. (87,00 грн. + 30,00 грн.).

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню ДПІ у м. Полтаві від 07 лютого 2012 року № 0000251702 в частині неперераховування до бюджету податку на доходи фізичних осіб із сум доходів у вигляді заборгованості із заробітної плати, компенсацій за відпустки, вихідної допомоги, середнього заробітку, затримку у виплаті заробітної плати, моральної шкоди на суму 355665,36 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 01,00 грн., суд виходить з наступного.

Податковим органом в ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем термінів перерахування податку на доходи фізичних осіб із сум доходів у вигляді заборгованості із заробітної плати, компенсацій за відпустки, вихідної допомоги, середнього заробітку, затримку у виплаті заробітної плати, моральної шкоди, а саме: факти виплати фізичним особам вищевказаних доходів за рішеннями районних судів м. Полтави відповідно до затвердженого ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області розрахунку розподілу стягнутих з боржника для задоволення вимог стягувачів у межах зведеного виконавчого провадження від 23 березня 2011 року № 13968803 про стягнення з позивача коштів на загальну суму 2371102,41 грн. Відповідач, визначивши податковим агентом підприємство позивача, ставить у вину останньому неперерахування до бюджету сум податку із стягнутих органом ДВС коштів у розмірі 355665,36 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими санкціями) - 01,00 грн.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Судом встановлено, що на виконанні у ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області знаходилось зведене виконавче провадження від 23 березня 2011 року № 13968803, боржником у якому значилось підприємство позивача. До складу вказаного зведеного виконавчого провадження увійшли виконавчі документи щодо стягнення заборгованості при звільненні та компенсації за затримку заробітної плати. Судом встановлено, що державним виконавцем в межах виконання зведеного виконавчого провадження від 23 березня 2011 року № 13968803 стягнуто з ВАТ "Тепловозоремонтний завод" суму заборгованості в повному обсязі.

Згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1, підпунктами 162.1.2, 162.1.3 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи з фізичних осіб є: фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа-нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Стаття 18 Податкового кодексу України визначає, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Платником податку є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, фізична особа-нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент та об'єктом оподаткування резидента є:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України; об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), що передбачено статтями 162, 163 Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Як випливає з пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку; в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) подавати органу державної податкової служби інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу; ґ) нести відповідальність відповідно до закону в разі неподання або несвоєчасного подання податкового розрахунку. Зазначені в ньому суми податку, що сплачуються до бюджету, є узгодженими сумами податкових зобов'язань податкового агента та в разі неповної чи несвоєчасної сплати стягуються до бюджету разом із сплатою штрафів та пені, які нараховуються від першого до останнього дня строку подання податкового розрахунку, встановленого цим Кодексом.

Згідно вимог пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку на доходи з фізичних осіб становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри

Статтею 165 Податкового кодексу встановлюється вичерпний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загально місячного (річного) оподаткованого доходу, втім компенсація та моральна шкода за несвоєчасну виплату заробітної плати, середній заробіток за дні затримки при розрахунку та несвоєчасної виплати заробітної плати, інші витрати, пов'язані з несвоєчасною виплатою заробітної плати за рішенням суду не входить до переліку встановлених цією статтею.

Крім того, підпункт 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України встановлює відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

З урахуванням того факту, що позивач фактично не виконував перерахування коштів фізичним особам, його не можна вважати податковим агентом у розумінні підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та як наслідок покладати на ВАТ "Тепловозоремонтний завод" обов'язок щодо сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету.

Таким чином, суд вважає неправомірним стягнення з позивача податку з доходів фізичних осіб в розмірі 355665,36 грн. та застосування до останнього штрафних (фінансових) санкцій за таке порушення в розмірі 01,00 грн.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню ДПІ у м. Полтаві від 07 лютого 2012 року № 0000092202, суд виходить з таких міркувань.

Перевіркою дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року встановлено порушення вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо несвоєчасного надходження валютної виручки в сумі 1671101,03 рос.руб. (441655,29 грн.) та 7362158,34 рос.руб. (1827950,20 грн.) по експортному договору від 16 травня 2008 року № 70-23/95, укладеному з ВАТ "Представництво Полтавського Тепловозоремонтного заводу", Росія.

Так, у періоді, що перевірявся ВАТ "Тепловозоремонтний завод" (Виконавець) виконувало роботи з ремонту тепловозів за договором від 16 травня 2008 року № 70-23/95, укладеним з нерезидентом ВАТ "Представництво Полтавського Тепловозоремонтного заводу", Росія (Замовник). Згідно умов вказаного договору Замовник поставляє на адресу ВАТ "Тепловозоремонтний завод" тепловози, для проведення капітального ремонту. Виконавець зобов'язується виконати капітальний ремонт тепловозів. Після виконання робіт, зазначених в контракті, Замовник приймає відремонтовані тепловози і сплачує Виконавцю зазначену цим договором суму. Вартість контракту 85000000,00 рос. руб. Оплата за товар здійснюється Замовником в рублях РФ, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця, вказаний у контракті. Умови поставки - DAF (російсько-український кордон ст. Козача Лопань - ст. Червоний Хутір), згідно Інкотермс 2000.

ВАТ "Тепловозоремонтний завод" на виконання умов контракту від 16 травня 2008 року № 70-23/95 здійснило ремонт тепловозів згідно актів виконаних робіт на загальну суму 15373259,37 рос.руб. (3981673,85 грн..), а саме:

- акт № 14 від 19 липня 2010 року на суму 6840000100 рос.руб. (1773885,60 грн.), граничний строк погашення - 15 січня 2011року;

- акт № 15 від19 липня 2010 року на суму 1171101,03 рос.руб. (303713,33 грн.), граничний строк погашення - 15 січня 2011року;

- акт № 16 від 07 вересня 2010 року на суму 6840000,00 рос.руб (1769029,20 грн.), граничний строк погашення - 06 березня 2011року;

- акт № 17 від 07 вересня 2010 року на суму 522158,34 рос.руб. (135045,72 грн.), граничний строк погашення - 06 березня 2011року.

Валютна виручка за виконані роботи з ремонту тепловозів від нерезидента ВАТ "Представництво Полтавського Тепловозоремонтного заводу", Росія надійшла на користь ВАТ "Тепловозоремонтний завод" в сумі 8011101,03 рос.руб. (2181943,05 грн.):

- платіжне доручення від 05 жовтня 2010 року на суму 4000000,00 рос.руб. (1037520,00 грн.);

- платіжне доручення від 28 жовтня 2010 року на суму 1000000,00 рос.руб. (258820,00 грн.);

- платіжне доручення від 18 листопада 2010 року на суму 1000000,00 рос.руб.(253210,00 грн.);

- платіжне доручення від 29 листопада 2010 року на суму 340000,00 рос.руб.(180778,00 грн.);

- платіжне доручення від 01 вересня 2011року на суму 1671101,03 рос.руб. (451615,05 грн).

Таким чином дебіторська заборгованість в сумі 1671 101,03 рос.руб. (441655,29 грн.) (граничний строк погашення - 15 січня 2011 року) погашена в повному обсязі, але з порушенням граничного строку на 229 днів.

Станом на 01 жовтня 2011 року дебіторська заборгованість в сумі 1671101,03 рос.руб. (441655,29 грн.) (граничний строк погашення - 06 березня 2011року) не погашена та значиться в бухгалтерському обліку підприємства.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок ненадходженням валютної виручки від нерезидента ВАТ "Представництво Полтавського Тепловозоремонтного заводу", Росія відповідно до умов контракту від 16 травня 2008 року № 70-23/95 Позивач звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовними вимогами до ТОВ "Представництво Полтавського Тепловозоремонтного заводу" про стягнення заборгованості сумі:

1671101,03 рос.руб. - Господарським судом Полтавської області 18 березня 2011 року відкрито провадження у справі № 18/768/11 за позовною заявою платника про стягнення з ТОВ "Представництво Полтавського Тепловозоремонтного заводу" вищевказаної суми, а рішенням від 09 липня 2011 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі;

7362158,34 рос.руб. - Господарським судом Полтавської області 29 квітня 2011 року, відкрито провадження у справі № 18/1226 за позовною заявою платника про стягнення з ТОВ "Представництво Полтавського Тепловозоремонтного заводу" вищевказаної суми, а рішенням від 30 серпня 2011 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Таким чином, при виконанні експортного контракту від 16 травня 2011 року № 70-23/95 виникла прострочена дебіторська заборгованість в сумі:

- 1671101,03 рос.руб. (441655,29 грн.) на 61 день з 16 січня 2011 року по 17 березня 2011 року (до дати винесення ухвали про порушення провадження у справі);

- 7362158,34 рос.руб. (2 063 097,63 грн.) на 53 дня з 07 березня 2011 року по 28 квітня 2011 року (до дати винесення ухвали про порушення провадження у справі).

Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

З огляду на викладене, нарахування пені з суми 1671101,03 рос.руб. здійснюється за період з 16 січня 2011 року, по 17 березня 2011року та з суми 7362158,34 рос.руб. здійснюється період з 07 березня 2011 року по 28 квітня 2011 року.

Станом на 01 жовтня 2011 року дебіторська заборгованість в сумі 7362158,34 рос.руб. (1827950,20 грн.) не погашена та значиться в бухгалтерському обліку підприємства позивача.

У ході проведення перевірки позивачем надано ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство від 12 квітня 2011 року № 18/1046/11 за заявою "УкрСиббанк" до ВАТ "Тепловозоремонтний завод".

Згідно статей 64-65 Господарського процесуального кодексу України, статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплатиєдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язковихплатежів).

Згідно вимог підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Аналізуючи викладене, нарахування пені на прострочену дебіторську заборгованість здійснюється наступним чином: 7362158,34 рос.руб. (2063097,63 грн.) - сума, яка виникла при виконані експортного контракту (послуги) від 16 травня 2008 року № 70-23/95 здійснюється з 07 березня 2011 року по 11 квітня 2011 року.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2012 року № 0000092202 відповідає вимогам чинного законодавства, є обґрунтованим та правомірним.

Відповідно до частин 2-3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000251702 від 07 лютого 2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 355 665,36 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1,00 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0004122306 від 07 лютого 2012 року в частині визначення суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 117,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1131 (одна тисяча сто тридцять одна) грн. 07 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 квітня 2012 року.

Суддя А.О. Чеснокова

Попередній документ : 24012039
Наступний документ : 24012068