Постанова № 24012014, 04.05.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1627/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі - Пехоті М.О.,

за участю:

представника позивача - Козирь Т.О.,

представника відповідача - Гриценко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд-Транс-Україна" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.03.2012 року № 0002422308, -

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Норд-Транс-Україна" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.03.2012 року № 0002422308.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки під час проведення перевірки не було взято до уваги письмові договори та інші документи первинного бухгалтерського обліку на підтвердження правовідносин позивача з його контрагентами. Крім того, під час проведення перевірки відповідачу були надані належним чином оформлені податкові накладні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за листопад 2011 року на суму 32 674,900 грн.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Норд-Транс-Україна" зареєстровано 09.01.2007 року Виконавчим комітетом Полтавської міської ради Полтавської області та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100329071 від 23.03.2011 року.

В період з 13.02.2012 року по 24.02.2011 року працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд-Траст-Україна" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за листопад 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 28.02.2012 року № 1054/23-8/34825415, яким зафіксовано порушення позивачем п. 198.1 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за листопад 2011 року на суму 32 674,00 грн.

За результатами розгляду вказаного акту ДПІ у м. Полтава винесено податкове повідомлення-рішення № 0002422308 від 13.03.2012 року яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 32 674,00 грн.

З вимогою про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що 22.07.2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Солайс Трейдінг Юкрейн" (постачальник) укладено договір поставки с/г продукції № 2207з, відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію українського походження за згодою сторін. Найменування, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю, вартість, строки, умови, порядок і терміни поставки кожної окремої партії Товару, визначаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору. Згідно специфікації № 1 від 22.07.2012 року до Договору поставки с/г продукції № 2207з покупцем придбано у постачальника горох, українського походження, врожаю 2011 року на загальну суму 174 000,00 грн. +/- 10%.

27.07.2011 року між ТОВ "Норд-Траст-Україна" (покупець) та ТОВ "ТФ "Діаніт" (постачальник) укладено договір поставки с/г продукції № 27-07/11, відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію українського походження за згодою сторін. Найменування, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю, вартість, строки, умови, порядок і терміни поставки кожної окремої партії Товару, визначаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору. Згідно специфікацій № 1 від 27.07.2011 року та № 2 від 19.08.2011 року до Договору поставки с/г продукції № 27-07/11 покупцем придбано у постачальника горох на загальну суму 48 622,00 грн. +/- 10%.

Слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між ТОВ "Норд-Траст-Україна" та ТОВ "Солайс Трейдінг Юкрейн" з поставки гороху, українського походження, врожаю 2011 року, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: податкові накладні № 52 від 27.07.2011 року, № 48 від 26.07.2011 року; видаткові накладні № РН-0000050 від 27.07.2011 року, № РН-0000047 від 26.07.2011 року; рахунки-фактури № СФ-0000052 від 27.07.2011 року, № СФ-000048 від 26.07.2011 року.

Крім того, за результатами здійснення господарської операції між ТОВ "Норд-Траст-Україна" та ТОВ "ТФ "Діаніт" з поставки гороху, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: податкова накладна № 117 від 27.07.2011 року; видаткова накладна № РН-0000436 від 27.07.2011 року; рахунок-фактури № СФ-0244 від 27.07.2011 року.

На підтвердження реальності транспортування придбаного у ТОВ "Солайс Трейдінг Юкрейн" та ТОВ "ТФ "Діаніт" товару представником позивача залучено до матеріалів справи договір № 089/11 про надання транспортно-експедиційних послуг від 26.07.2011 року укладений між позивачем та ТОВ "Блек Сі Шіппінг Сервіс ЛТД" та належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних № 811332/1 від 18.08.2011 року, № 811333/1 від 18.08.2011 року, № 288783 від 25.07.2011 року, № 288784 від 26.07.2011 року та № 288784 від 26.07.2011 року.

На підтвердження використання придбаного у контрагентів гороху у власні господарській діяльності позивачем до суду надано договір купівлі-продажу № NTU-ATCH-0809/11-P від 08.09.2011 року укладений між ТОВ "Норд-Траст-Україна" (продавець) та ATCHLEY LLP (покупець) за умов якого продавець зобов'язаний передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар (жовтий горох, українського походження, врожаю 2011 року) та вантажну митну декларацію № 500060703/2011/002824 від 19.09.2011 року.

Крім того, позивачем суду надано договір № 010/11 про надання брокерських послуг та послуг з декларування товару від 26.07.2011 року укладений між позивачем та ТОВ "Блек Сі Шіппінг Сервіс ЛТД".

Судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів того, що на час укладання та виконання умов договорів поставки с/г продукції № 2207з та № 27-07/11 ТОВ "Солайс Трейдінг Юкрейн" та ТОВ "ТФ "Діаніт" були відсутні за місцезнаходження.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок щодо доказування правомірності спірного податкового повідомлення-рішення покладено на відповідача у справі - Державну податкову інспекцію у м. Полтава.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби № 0002422308 від 13.03.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд-Транс-Україна" витрати зі сплати судового збору в сумі 326 грн. 74 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08 травня 2012 року.

Суддя С.С. Бойко