Ухвала суду № 2401201, 15.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  15 квітня 2008 року                                                               м.Київ                                          

Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду Українив складі:

головуючого: судді Сіроша М.В.

суддів: Бим М.Є., Леонтович К.Г., Фадєєвої Н.М., Чалого С.Я.

при секретарі: Капустинському М.В.

за участю представників ДПІ у Шевченківському р-ні м. Запоріжжя –  Вапірова І.В., Рожука Д.В.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції  Шевченківському районі м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 13 лютого 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 09 серпня 2006 року у справі №24/295-18/361-13/15-АП за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Блік» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя та Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, визнання дій неправомірними та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2004 року ТОВ «Блік» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя та відділення Державного казначейства України у Шевченківському районі м. Запоріжжя, правонаступником якого є Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, в якому згідно змін та уточнень просило визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, що виражена в неперерахуванні на поточний рахунок позивача в установі банку суми бюджетної заборгованості, визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.07.1004р. №0000222304/0 про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та стягнути з Державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 120722,00грн.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Постановою господарського суду Запорізької області від 13 лютого 2006 року, яка залишена без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 09 серпня 2006 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм  матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Блік» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення як законні та обґрунтовані  без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій  норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Судом встановлено,  що ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя проведено перевірку ТОВ "Блік" з питання перевірки правильності нарахування ПДВ за листопад 2003 р. за наслідками якої складено довідку від 10.02.2004 р. №-71/23-3-22142 143. 

За висновками перевірки, будь-які порушення з боку позивача відсутні.

В довідці ДПІ від 10.02.2004 р. № 71/23-3-22142143 вчинено запис, що висновки щодо проведення відшкодування будуть надані після надходження позитивних відповідей на зустрічні перевірки, вказані в акті, з доведенням по ланцюгу до виробника продукції.

ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя 19.07.2004 р. складено додатковий акт перевірки № 117/23-3-22142143 до довідки від 10.02.2004 р. №71/23-3-22142143.

На підставі акту від 19.07.2004 р. № 117/23-3-22142143 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 20.07.2004р. № 0000222304/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2003р. в сумі 120722 грн.

Перевіркою податкового органу було виявлено, що у листопаді 2003р. ТОВ "Декорум" поставило ТОВ "Блік" ізоляційні матеріали в кількості 2537,88 кг по ціні 25 грн./кг на загальну суму без ПДВ 63447 грн., сума ПДВ складає 12689,40 грн. Дана сума податкових зобов'язань включена ТОВ "Декорум" у декларацію по ПДВ за листопад 2003р. Проданий товар ТОВ "Декорум" отримало від ТОВ "Агропостачбуд".

Зустрічну перевірку постачальника ТОВ "Агропостачзбут" на момент перевірки здійснити не можливо, оскільки підприємство знято з обліку за заявою власника підприємства після проведення документальної перевірки на закриття ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя 24.11.2003р. № 139Н.

Податкові накладні № 182 від 20.06.2003р., № 191 від. 02.07.2003р., № 183 від 20.06.2003р. фактично отримані 14.11.2003р. і включені до складу податкового кредиту в листопаді 2003 р., тобто в період ліквідації підприємства-постачальника, що не дає можливості проведення зустрічної перевірки підприємства-постачальника і підтвердження сум податкового кредиту по цих податкових накладних.

В зв'язку з чим ДПІ у Шевченківському районі дійшло до висновку, що оскільки зустрічну перевірку постачальника ТОВ "Агропостачзбут" провести не можливо, тому суми ПДВ, вказані в податкових накладних, не можуть бути підтвердженні сплатою до бюджету. Таким чином, податковий кредит підприємства не підтверджується податковими зобов'язаннями продавця цих товарів.

Згідно  п.п. 7.4.1,7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( в редакції на листопад 2003р.) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку зпридбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Згідно п. 19 статті 1 Бюджетного кодексу України, доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Статтею 9 цього ж Кодексу передбачено, що доходи бюджету класифікуються за такими розділами:  податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.Податковими   надходженнями   визнаються   передбачені   податковими   законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі. Неподатковими    надходженнями    визнаються:  доходи  від    власності    та підприємницької діяльності, адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та  побічного   продажу,   надходження   від   штрафів   та   фінансових   санкцій, інші неподаткові надходження. Трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної   Республіки   Крим,   органів   місцевого   самоврядування,   інших   держав   або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Також, п. 1.3 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п. 1.8 статті 1 цього Закону, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, чинним законодавством встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодування такого податку. При цьому, зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою - сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Перевіркою податкового органу було виявлено, що у листопаді 2003р. ТОВ "Декорум" поставило ТОВ "Блік" ізоляційні матеріали в кількості 2537,88 кг по ціні 25 гри. за кг на загальну суму без ПДВ 63447грн.  сума ПДВ  становить 12689,40 грн.

Як свідчить матеріали перевірки ТОВ "Декорум" від 10.02.2004р. про повноту і своєчасність відображення в обліку та звітності по взаєморозрахунках з ТОВ "Блік" суми податку на додану вартість по податкових накладних за листопад 2003 року включені цим підприємством до податкових зобов'язань, відображені у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкової декларації ТОВ "Декорум" за листопад 2003 року.

Також встановлено, що постачальником реалізованої продукції є ТОВ "Агропостачзбут". Податкові накладні були виписані ТОВ "Агропостачзбут" (№182 під 20.06.2003 р., № 191 від 02.07.2003 р., № 183 від 20.06.2003 р.) у відповідності до вимог чинногозаконодавства. Зазначений постачальник не був перевірений податковим органом у зв’язку з ліквідацією цього товариства.

Законом   України   "Про   податок   на  додану   вартість"   не   заборонено   включати   до податкового кредиту   суми нарахованого ПДВ за правилом першої події, визначеному у п. 7.5 ст. 7 цього Закону.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається  дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, Законом України "Про податок на додану вартість" визначено дві самостійні підстави для виникнення права на податковий кредит: фактична сплата коштів постачальнику в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), в т.ч. і ПДВ чи факт отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг), в якій зазначено суми ПДВ, тобто при нарахуванні податкового кредиту без фактичної сплати вартості товарів (робіт, послуг).

Позивачем не було порушено п.п. 7.7.2 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки ним податок на додану вартість сплачений постачальникам в ціні придбання товару.

Покупець сплативши суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи  ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету.

При цьому, нормами Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та її виписки особою, що має на це право.

Так, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Перерахуванню до бюджету кожним з платників податку в ланцюгу купівлі-продажу підлягає позитивна різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом, визначена як для податкових зобов'язань, так і для податкового кредиту.

Факт зняття ТОВ "Агропостачзбут" з обліку платників податків 24.11.2004 р. підтверджує сплату цим підприємством всіх податків до відповідного бюджету і відсутність заборгованості, у тому числі з податку на додану вартість, оскільки ці обставини підлягають перевірці податковими органами до зняття з підприємства з обліку.

Діяльність ТОВ "Агропостачзбут" у період червень-липень 2003 року, тобто на час, коли були виписані податкові накладні №№ 182, 183 від 20.06.2003 р., № 191 від 02,07.2003 р. (які загалом складають суму ПДВ 121000,00 грн.), перевірялась ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про що свідчить акт № 144/23/220 від 29.09.2003р. Згідно висновків вказаного акту перевіркою встановлено зменшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість   в   червні   2003   р.   на  280,00грн.,   так   як   підприємством   віднесено   до   складуподаткового кредиту суму 280,00 грн., яка не підтверджена податковою накладною. Інших порушень не виявлено.

Таким чином, висновки ДПІ про ненадходження сплаченого позивачем податку на додану вартість відповідно до податкових накладних ТОВ "Декорум" та ТОВ "Агропостачзбут" до державного бюджету не обґрунтовані та не підтверджені доказами.

Судами при вирішенні спору правомірно не взято до уваги договір комісії між ТОВ "Блік" та ПП "Прогрес Плюс" від 10.08.04 р.  №10/08-01, оскільки останній не має відношення до прийняття спірного рішення ДПІ та не впливає на сутність вирішення спору.

Слід зазначити, що Закон України "Про податок на додану вартість" не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням зустрічних перевірок, не ставить в залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

         За таких обставин   суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи допущені порушення норм процесуального права.

Постановлені у справі судові рішення є законними та обґрунтованими, що відповідно до  ст.224 КАС України  є підставою для залишення судових рішень без змін.

Керуючись ст.ст.  220,  223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 13 лютого 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 09 серпня 2006 року – без змін.

Ухвала остаточна і  оскарженню не підлягає.

Судді: