Ухвала суду № 24009392, 08.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 р. Справа № 4044/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Саламаха О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Софегар Україна» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софегар Україна» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2008 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Софегар Україна» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправними дій та висновків акту перевірки № 121/23- 209/36248695 від 18.02.2011 року.

Огрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на те, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Софегар Україна», за результатами якої складено акт № 121/23- 209/36248695 від 18.02.2011 року. В акті перевірки відповідачем зроблено висновки про завищення позивачем валових доходів на суму 6 859 258,00 грн. та валових витрат на суму 6 859 258,00 грн., а також безпідставно завищено податковий кредит по податку на додану вартість на суму 1 371 852,00 грн. Позивачем безпідставно віднесено до складу валових доходів об'єм виконаних будівельних робіт для замовника - ТзОВ «Сіріуспроект Львів», що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності позивача. Акт перевірки та викладені в ньому висновки позивач вважає протиправними та такими, що не відповідають фактичним обставинам та вимогам законодавства.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року провадження у справі закрито.

Ухвала суду перщої інстанції мотивована тим, що предметом даного спору є вимоги про спростування висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки, з метою створення правових передумов для оскарження винесеного за результатами такої перевірки рішення. Спір не містить ознак публічно-правового, а згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом в оскаржуваній ухвалі не зазначено, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справ про визнання неправомірними дій органів державної податкової служби, щодо викладення в акті перевірки неправомірних висновків. Отже, судом при винесенні оскаржуваної ухвали порушено процесуальні норми.

Апелянт звертає увагу, що діючим законодавством не заборонено звертатися до суду із вимогами про визнання протиправними дій, які полягають у формулюванні висновків акту перевірки. Та обставина, що акт перевірки чи його висновки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не означає, що такі не можуть порушувати права чи інтереси позивача, а отже й не виключає їх судового захисту.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Предметом спору в адміністративній юрисдикції є публічно-правові відносини. До юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності прийнятих або вчинених рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Відповідно до ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

На думку суду апеляційної інстанції суб'єктом оскарження можуть бути будь-які неправомірні дії суб'єкта владних повноважень і зазначена категорія справі підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає рішення суду першої інстанції незаконним, прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим його слід скасувати та постановити нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п.3 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, п.3 ст.199, ст. ст. 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Софегар Україна» задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року про закриття провадження у справі № 2а-8883/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софегар Україна» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова про визнання дій протиправними скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 11.05.2012 року.