Рішення № 24008972, 16.05.2012, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 2-823/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" квітня 2012 року Ленінський районний суд м. Луганська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

при секретарі: Тарасенко А.Т.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Луганська

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»про зобов'язання проведення перерахунку, -

В С Т А Н О В И В :

04 жовтня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Луганська із позовом до ТОВ «Луганськвода»про зобов'язання проведення перерахунку.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що 03 березня 2011 року суддя Лутутинського районного суду Луганської області Чуванова А.М. видала судовий наказ по справі № 2-Н-189 про стягнення з позивачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»(91047, м. Луганськ, кв. Пролетаріатів Донбасу - 166, Транзитний рахунок 29020122104, АБ «Укркомунбанк»МФО 304988, код ЄДРПОУ 2491588) в особі Відокремленого підрозділу «Південне управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»(91034, м. Луганськ, вул. Ломоносова, 96-а, розрахунковий рахунок 2600212100793, АБ «Укркомунбанк»МФО 304988, код 35937046) заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 763 грн. 75 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30,00 грн., судовий збір на користь держави у розмірі 25,50 грн. 11 березня 2011 року позивачка подала заяву про скасування судового наказу у якій зазначила, що на її адресу жодного разу не надходило листа з ВП «Південне управління ТОВ «Луганськвода»про наявність боргу та про зміну тарифної плати за послуги з водопостачання та водовідведення. В заяві про видачу судового наказу зазначено, що сплата за послуги здійснюється згідно показників засобів обліку води або згідно з затвердженими нормативами (нормами) споживання. Так як у позивачки відсутній засобів обліку води, вона щомісяця сплачувала згідно нормам ТОВ «Луганськвода»по 44 грн., що підтверджується квитанціями про сплату. Але не зважаючи на це у зворотній відомості вказані не норми, а кількість води, яка щомісяця змінюються та невідомо звідки ці данні взагалі взяті. 21 березня 2011 року працівником Відокремленого підрозділу «Південне управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»було повідомлено, що 22.03.2011 року в квартирі позивачки буде опломбована каналізація «Спрут»та перекрита подача води. Позивачка повідомила працівника ТОВ «Луганськвода», що подала заяву -про скасування судового наказу, однак контролер відповіла, що зараз необхідно сплатити борг, інакше буде перекрита подача води, а у разі скасування судового наказу сума заборгованості буде перерахована. Також позивачці повідомили, що необхідно встановити в квартирі засіб обліку води. Позивачка сплатила зазначену суму 79,95 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Луганськвода»та впродовж двох тижнів їй мали встановити засіб обліку води. Позивачка неодноразово зверталася до ТОВ «Луганськвода»з проханням встановити їй засіб обліку води, але чула лише відмовки, тому встановила його власноруч, проти чого ТОВ «Луганськвода»не заперечувало. 22 березня 2011 року позивачка сплатила зазначену суму боргу та цього дня отримала ухвалу з Лутугинського районного суду про скасування судового наказу Лутугинського районного суду № 2-Н-189/11р. від 03.03.2011 року, виданого за заявою ТОВ «Луганськвода». Позивачка звернулась до ТОВ «Луганськвода»з проханням перерахувати незаконно виставлений їй борг, однак їй було відмовлено у грубій формі. 28 квітня 2011 року, позивачка звернулася до Прокуратури Лутугинського району зі скаргою на ВП «Південне управління товариства з обмеженою відповідальністю«Луганськвода». 29 червня 2011 року звернувшись до ВП «Південне управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»з питанням, чому кошти за послуги з водопостачання та водовідведення не перераховуються за подальші місяці користування водою. Позивачці повідомили, що ніякого перерахунку вони робити не будуть і заява яку вона написала не має жодного значення. Зазначене позивачка вважає порушенням її прав, так як з неї незаконно стягнули кошти за неіснуючий борг за послуги з водопостачання, які ТОВ «Луганськвода»позивачці не надавала. Також позивачка посилалася на те, що в даному випадку, договір на надання житлово-комунальних послуг між нею і відповідачем не укладався, заявник типового договору на надання послуг не надавав, хоча зобов'язаний підготувати і укласти даний договір, та оскільки договірних стосунків між позивачем і відповідачем не оформлено, то і права вимагати від позивачки виконання обов'язків з оплати послуг відповідач не може. 16 серпня 2011 року позивачці надійшов лист з ТОВ «Луганськвода»№ 06 2857 у якому було зазначено, що ніякого перерахунку вони робити не збираються. Також відповідач посилався на п. 11 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»у якому зазначено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів облік), не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.» Але, як посилається позивачка, її та інших мешканців будинку жодного разу не запрошували на складання вище зазначених актів, та на прохання позивачки надати для ознайомлення акти, їй було відмовлено. Також, позивачка посилалася на те, що якщо дійсно був встановлений будинковий засіб обліку, то виконавець послуг, згідно Закону України "Про житлово-комунальні послуги", повинен був із позивачкою укласти договір, в якому вказати як буде нараховуватися оплата, але цього зроблено не було, й на те, що, оскільки договірних стосунків між нею і відповідачем не оформлено, то нарахування згідно будинкового лічильника є незаконні. Позивачка вважає, що дії ТОВ «Луганськвода»не законні, не обґрунтовані та безпідставні, проте без судового розгляду та захисту прав у суді, як посилається позивачка, цього питання вона не вирішить, тому змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Враховуючи викладене, позивачка просила суд визнати дії ТОВ «Луганськвода»незаконними та зобов'язати відповідача зробити їй перерахунок незаконно нарахованого боргу в розмірі 763 грн. 75 коп. за послуги з водопостачання та водовідведення, стягнути з відповідача на її користь витрати з оплати судового збору в розмірі 8,50 грн. та витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 37,00 грн.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, наполягала на його задоволенні, надала суду пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення, у яких просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наступне. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, на якому ґрунтується фінансова звітність з проведення господарських операцій. Господарські операції, оформлені відповідними документами, для одержання узагальненої інформації про наявність і зміни майна підприємства, господарські процеси і фінансові результати діяльності підлягають групуванню і відображенню в певному порядку в облікових регістрах. Облікові регістри - це носії інформації спеціального формату і будови (паперові, машинні), призначені для реєстрації, групування й узагальнення господарських операцій, оформлених відповідними первинними документами. Одним з таких документів є оборотна відомість, яка містить інформацію, що використовується для оперативного керівництва, економічного аналізу господарської діяльності окремих ланок і підприємств в цілому, а також для складання звітності. Тобто, оборотна відомість є способом узагальнення інформації про обороти і залишки рахунків за звітний місяць, а також засобом взаємозв'язку між балансом і рахунками та складається з метою більш якісного ведення бухгалтерського обліку. Інформація, яка міститься в оборотній відомості, входить до сфери ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності та є внутрішнім допоміжним документом бухгалтерії підприємства. Інформаційні дані, що містяться у оборотній відомості, для позивача будь-яких обов'язків не встановлюють, мають для нього суто інформаційний характер та ніяким чином його права не порушують. Відповідно до ст. 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст.ст. 11, 15 ЦК цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення. Під способами захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК. Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту. Спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. Захист прав споживачів послуг з холодного водопостачання, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються законами України «Про питну воду та питне водопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», «Про захист прав споживачів»та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері. Так, відповідно до п.п. 1-4 Постанови пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" від 12.04.1996 р. № 5 на ці правовідносини поширюється дія закону „Про захист прав споживачів", а вимоги споживачів розглядаються у позовному провадженні. Відповідно до п. 6 зазначеної Постанови позовна заява, зокрема, повинна містити відомості про те, яке право споживача порушено та коли і у чому це виявилося. У позовній заяві, що розглядається, зазначені відомості відсутні. Наведені в ній обставини не обґрунтовують заявлених вимог та не тільки не доводять факту порушення прав позивача, але й взагалі не містять будь-яких посилань на такі порушення. Зазначене суперечить вимогам ч. 3 ст. 10 ЦПК, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Крім того, відповідно до п. 8 Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 17.02.2010 р. № 151, перерахунок проводиться лише у разі невідповідності складу і властивостей води державному стандарту на питну воду та вимогам санітарного законодавства за умови повної оплати.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ст. 57 доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і запереченні сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що позовні вимоги, викладені у позові задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

Позивачка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5, 6, 8 (зворот)).

18 лютого 2010 року ВП «Південне управління ТОВ «Луганськвода»звернулося до Лутугинського районного суду Луганської області із заявою про видачу судового наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за водопостачання та водовідведення у сумі 763,75 грн., а також судових витрат (а.с. 7).

03 березня 2011року Лутугинським районним судом Луганської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Луанськвода»в особі ВП «Південне управління ТОВ «Луганськвода»заборгованості за водопостачання та водовідведення у сумі 763,75 грн., а також судових витрат (а.с. 9).

11 березня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до Лутугинського районного суду Луганської області із заявою про скасування судового наказу від 03 березня 2011 року (а.с. 10).

Ухвалою Лутугинського районного суду Луганської області від 18 березня 2011 року судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Луганськвода»в особі ВП «Південне управління ТОВ «Луганськвода»заборгованості за водопостачання та водовідведення у сумі 763,75 грн., а також судових витрат було скасовано, позивачу роз'яснено право на звернення до суду із відповідними вимогами в порядку позовного провадження (а.с. 11).

Згідно листа Прокуратури Лутугинського району Луганської області від 27 травня 2011 року позивачці було повідомлено про відсутність підстав для вжиття заходів прокурорського реагування за її заявою щодо несплати заборгованості за спожиту воду (а.с. 12).

У скарзі, поданій до прокуратури Лутугинського району Луганської області 30 червня 2011 року, позивачка посилалася на незаконність дій відповідача та просила застосувати до ТОВ «Луганськвода»заходи прокурорського реагування відносно порушення діючого законодавства та зобов'язати зробити перерахунок незаконно виставленого боргу (а.с. 13). Зазначену заяву прокуратурою Лутугинського району Луганської області було спрямовано до прокуратури м. Луганська (а.с. 14), якій, а також ОСОБА_1, листом від 16 червня 2011 року ТОВ «Луганськвода»повідомило про безпідставність висунутих вимог (а.с. 15).

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 заявлено вимогу про визнати дій ТОВ «Луганськвода»незаконними та покладення на відповідача обов'язку зробити перерахунок незаконно нарахованого боргу в розмірі 763 грн. 75 коп. за послуги з водопостачання та водовідведення.

Визначений позивачем спосіб захисту цивільного права не передбачений ст. 16 ЦК України, а також не встановлений законом, а тому у задоволенні відповідних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 11, 16 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212 -215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»про зобов'язання проведення перерахунку, - відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Ленінський районний суд м. Луганська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий-суддя: _______ Е.В. Женеску