Рішення № 23999477, 07.05.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2012 р. Справа № 5023/963/12

вх. № 963/12

Суддя господарського суду Савченко А.А.

при секретарі судового засідання Яковенко К.І.

за участю представників сторін:

прокурора - Шарапова І.В., пос. №155 від 17.08.11р.

1-го позивача - не з'явився

2-го позивача - ОСОБА_1, дов. № 183 від 03.01.12р.

відповідача - ОСОБА_2, дов. №32 від 09.02.12р.

розглянувши справу за позовом Прокурора Комінтернівського району м. Харкова в особі :

1. Харківської Обласної Державної Адміністрації, м. Харків

2. Харківське обласне КП "Дирекція розвитку інфраструктури територіі", м. Харків

до Харківського обласного відділення ФСС з тимчасової втрати працездатності в о. Куп"янської міжрайонної виконавчої дирекції ХОВ ФСС з тимчасової втрати працездатності , м. Куп"янськ

про стягнення 6645,81грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь Харківського обласного КП "Дирекція розвитку інфраструктури територіі" 6645,81грн. заборгованості, в тому числі: 5893,14грн. основного боргу, 181,49грн. інфляційних, 425,50грн. пені та 145,68грн. 3% річних. Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов*язань за договором про постачання теплової енергії № 131 від 01.01.2006р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Прокурор в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов. Надав пояснення, в яких додатково обґрунтував підстави для звернення до суду в інтересах держави.

Представник 1-го позивача у судове засідання не з*явився, 26.04.2012р. через канцелярію суду надав клопотання, у якому позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі, просить суд розглядати справу за його відсутністю за наявними у справі документами.

Представник 2-го позивача у судовому засіданні позов прокурора підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити. Надав пояснення, в яких додатково обґрунтував порушення відповідачем умов договору в частині сплати наданих послуг та навів розрахунки сум, нарахованих до стягнення з відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти пред*явлених до нього вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема, відповідач посилається на те, що прокурор вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки не мав права звертатися до суду з позовом, в якому жодна зі сторін не є ані органом державної влади, ані органом місцевого самоврядування. Окрім того, як на підставу своїх заперечень посилається на те, що 2-й позивач самовільно у односторонньому порядку перевищив передбачені обсяги надання теплової енергії та безпідставно вимагає оплатити надмірну надану послугу, яка не замовлялась відповідачем та не передбачена договором.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Згідно ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р, № 3-рп/99 по справі про офіційне тлумачення положень ст. 2 ГПК України (п. 2 резолютивної частини), під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах, треба розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом представлені повноваження органу виконавчої влади. ГПК України не обмежує прокурора в здійсненні своєї діяльності принципом територіальності. Необхідність захисту інтересів держави та органу місцевого самоврядування покладає на прокуратуру обов'язок представництва держави та органа місцевого самоврядування в суді відповідно до ч. 2 ст. 121 Конституції України.

Прокурором в позовній заяві та додаткових поясненнях визначено орган, в інтересах якого заявлено позов, а саме Харківську обласну державну адміністрацію та обґрунтовано необхідність захисту його інтересів.

Предмет спору зачіпає інтереси держави, оскільки несплата споживачами за отриману теплову енергію спричиняє загрозливу ситуацію з енергозбереженням галузей національної економіки та населення, тому суд вважає заперечення відповідача стосовно того, що прокурор вийшов за межі наданих йому повноважень безпідставними та необґрунтованими.

01.01.2006р. між другим позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання теплової енергії № 131.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.6.3. договору відповідач зобов'язався за 15 днів до початку розрахункового періоду сплачувати попередню оплату вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. договору, є календарний місяць.

У відповідності до п.6.3.1 остаточні розрахунки за теплову енергію, що спожита протягом розрахункового періоду здійснюються до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно платіжного доручення, отриманого від позивача.

Другий позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору здійснив відпуск теплової енергії відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії, що підтверджується матеріалами справи. Факт включення опалення та його відключення у приміщення відповідача підтверджується актами про включення та про відключення опалення, які є підписаними представниками сторін. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з лютого 2011 року по березень 2011 року включно утворилась заборгованість в сумі 5893,14 грн., яка до цього часу не погашена.

Заперечення відповідача стосовно того, що 2-й позивач самовільно у односторонньому порядку перевищив передбачені обсяги надання теплової енергії та безпідставно вимагає оплатити надмірну надану послугу, яка не замовлялась відповідачем та не передбачена договором, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Додатком № 1а до договору та додатковою угодою від 03.02.2011р. сторонами були визначені обсяги постачання теплової енергії з розподілом по кварталах та визначена орієнтована вартість теплової енергії, що постачається відповідачу за поточний рік.

Пунктом 6.4 договору було визначено, що якщо споживач розраховується по показникам приладів обліку при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення додатково оплачується не пізніше 28-го числа поточного місяця. За таких обставин сторонами було чітко визначено можливість перевищення фактичного використання теплової енергії та встановлено обов'язок відповідача по її оплаті у певний термін. Ані договором, ані додатковою угодою не визначено межу такого перевищення, тому твердження про відсутність обов'язку відповідача по оплаті теплової енергії, яка отримана понад орієнтовані обсяги, визначені умовами договору, суд вважає безпідставним.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що відповідачем не заперечується розмір нарахованого обсягу теплової енергії, який розраховано згідно акту про кількість теплової енергії за розрахунковий період, підписаного особою, відповідальною за прилад обліку (керівником Пенсійного фонду України Куп'янського району), але заперечується необхідність оплати теплової енергії, отриманої понад договірні обсяги, визначені договором.

Відповідачем до матеріалів справи надано низку платіжних доручень, як на доказ повної оплати отриманої за договором теплової енергії у спірний період. Але суд вважає, що відповідні документи не є належними доказами, які підтверджують повну оплату за спірний період, оскільки в графі «призначення платежу» не зазначено про те, що оплата здійснена за лютий та березень 2011р.Доказів на підтвердження зміни призначення платежу у встановленому законом порядку, відповідач до суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст.526 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 5893,14 грн. боргу за постачання теплової енергії обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 181,49 грн. та 3% річних в сумі 145,68 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 7.2.2 Договору, у разі несвоєчасного виконання розрахунків за спожиту теплову енергію, споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення 425,50 грн. пені обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись статтями 526, 599, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 49, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Харківського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (61200, м.Харків, Дзержинський район, м-н Конституції, палац Праці, б.1, 3 під*їзд, 4 поверх, ідент. код 21224442, в тому числі р/р 2560058, банк ВАТ «Мегабанк", МФО 351829) на користь Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" (61022, м.Харків, майдан Свободи,5, Держпром, 3під., 5 поверх, код ЄДРПОУ 03361721, в тому числі рах. № 2600130138088 у АКБ "Золоті ворота" м.Харків, МФО 351931) 5893,14 грн. основного боргу, інфляційних витрат в сумі 181,49 грн., 3% річних в сумі 145,68 грн. та 425,50грн. пені.

Стягнути з Харківського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (61200, м.Харків, Дзержинський район, м-н Конституції, палац Праці, б.1, 3 під*їзд, 4 поверх, ідент. код 21224442, в тому числі р/р 2560058, банк ВАТ «Мегабанк", МФО 351829) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) 1609,50грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Суддя Савченко А.А.

Повне рішення складено 11.05.2012 року.