Рішення № 23999416, 24.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 5023/1401/12

вх. № 1401/12

Суддя господарського суду Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Ямщикова М.Ю.

за участю представників сторін:

прокурора - Якимчук О.О. посв. № 109 від 25.06.2010р.

Представник 1-го позивача - не з'явився.

Представник 2-го позивача - ОСОБА_1, дов.№38-1868 від 28.05.2010р.

Представник відповідача - не з'явився.

розглянувши справу за позовом Прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави, в особі :

1. Харківська міська рада, м. Харків ,

2. КП "Харківські теплові мережі", м. Харків

до СПДФО ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення коштів у розмірі 2855,30 грн

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради та КП "Харківські теплові мережі" м. Харків звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків на користь КП "Харківські теплові мережі" вартість безпідставно спожитої теплової енергії у розмірі 2855,30 грн. за період з жовтня 2011 року по 29 листопада 2011 року (включно) та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 22.03.2012р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.04.2012р. о 10:30 год.

Ухвалами господарського суду від 05 квітня 2012 р. та 17 квітня 2012р. було відкладено розгляд справи на 17 квітня 2012 р. та 24 квітня 2012р. відповідно.

24 квітня 2012 р. представник прокуратури у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, через канцелярію суду надав додаткові документи (вх. № 8858), які долучені судом до матеріалів справи.

Представник 1-го позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав письмові пояснення, у яких просив розглядати справу без участі його представника (вх. № 7888).

Представник 2-го позивача у судовому засіданні 24.04.12 р. підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом встановлено, що з адреси відповідача до господарського суду Харківської області повернулась ухвала суду від 22.03.2012 р. з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 19 квітня 2012 року юридична адреса відповідача - АДРЕСА_1, саме на вказану адресу судом було направлено процесуальні документи відповідачеві.

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника прокуратури та 2-го позивача, судом встановлено наступне.

Відповідач займає нежитлове приміщення цокольного поверху, загальною площею 122,1 кв. м. в 4-х поверховому житловому будинку за адресою - м. Харків, вул. Каразіна, 6 згідно договору купівлі - продажу від 08.10.2007 р.

В опалювальний сезон 2011-2012 р.р. Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" здійснило постачання теплової енергії в житловий будинок, що знаходиться за вищевказаною адресою.

Система опалення нежитлового приміщення відповідача є невід'ємною частиною системи опалення житлового будинку № 6 по вул. Каразіна.

Факт включення та відключення опалення у приміщенні відповідача в період з жовтня 2011 р. по 29 листопада 2011 р. підтверджується актами про включення та про відключення опалення в зазначеному приміщенні, підписаними з боку 2-го позивача та балансоутримувача будинку, в якому знаходиться приміщення відповідача, копії яких залучені до матеріалів справи.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідача вартості теплової енергії, спожитої без достатніх підстав, позивач посилається на той факт, що відповідач користувався тепловою енергією в період з жовтня 2011 року по 29 листопада 2011 року без укладення договору.

Згідно до п.1.2 Правил користування тепловою енергією... користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору.

У відповідності до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Але при дослідженні матеріалів справи встановлено, що відповідач не уклав у встановленому законом порядку договір на користування тепловою енергією з Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" до теперішнього часу, хоча Акт № 174/4488 від 28.05.2010р. містить припис про його обов'язок укласти з позивачем договір на поставку теплової енергії.

Розрахунок спожитої відповідачем теплової енергії був виконаний КП „ХТС" у відповідності до „Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993 р., оскільки у відповідача немає приладів обліку.

Згідно з розрахунками 2-го позивача за опалювальний період з жовтня 2011 р. по 29 листопада 2011 р. відповідач має місце заборгованість з оплати теплової енергії на суму 2 855,30 грн.

Слід зазначити, що відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності опалення у спірний період в зазначеному приміщенні.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або із актів цивільного законодавства.

За безпідставно спожиту теплову енергію відповідач, відповідно до ст. 530 ЦК України, звертався до відповідача з листом - вимогою за вих. № 36/т 440 від 15.02.2012 р. з вимогою сплатити вартість безпідставно придбаної теплової енергії у сумі 2 855,30 грн., яка утворилась за період з жовтня 2011 року по 29 листопада 2011 року, що підтверджується поштовими чеками про надіслання вимоги.

Однак, відповідач вимоги отримав, проте на них не відреагував.

Згідно ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньо правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів того, що він не користувався в опалювальному періоді з жовтня 2011 року по 29 листопада 2011 року тепловою енергією в спірному приміщенні та доказів її оплати, не відмовився від наданої послуги з постачання теплової енергії, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії в сумі 2 855,30 грн. обґрунтованими, оскільки відсутність письмового укладання договору на постачання теплової енергії не виключає зобов'язання сплатити її вартість у встановленому законом порядку.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по оплаті судового збору покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

На підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 322, 530 ЦК України, керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, р/р № 260333012313 у ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Харкова, МФО 351599, код ЄДРПОУ 31557119) 2 855,30 грн. - суму заборгованості.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова, № рахунку 31215206783003, код одержувача 37999654, банк одержувача - ГУДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 28.04.2012р.

Суддя Пономаренко Т.О.

справа №5023/1401/12