Рішення № 23999403, 24.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 5023/1392/12

вх. № 1392/12

Суддя господарського суду Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Ямщикова М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 01-62 юр/1972 від 15.03.2012р., ОСОБА_2, дов. № 01-62юр/2494 від 29.03.2012р.

Представник відповідача - не з'явився.

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до ЗАТ "ХЗ "Будгідравлика", м. Харків

про стягнення коштів у розмірі 16 200,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Закритого акціонерного товариства "Харківський завод "Будгідравліка" про стягнення заборгованості у сумі 16 200,08 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання електричної енергії № 0007 від 21.02.2006р. та просить покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 22.03.2012р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.04.2012р. о 10:00 год.

Ухвалою від 05.04.2012р. судове засідання було відкладено на 24.04.2012р. о 09:30 у зв'язку з неявкою відповідача та з метою надання сторонами витребуваних ухвалою від 22.03.2012р. документів.

У призначеному судовому засіданні 24.04.2012р. представники позивача підтримали заявлений позов, наполягали на його задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання 24.04.2012р. не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом встановлено, що з адреси відповідача до господарського суду Харківської області повернулась ухвала суду від 22.03.2012 р. з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20 березня 2012 року юридична адреса відповідача - 61030, м. Харків, вул. Сидоренківська, 58, саме на вказану адресу судом було направлено процесуальні документи відповідачеві.

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників позивача, судом встановлено наступне.

21 лютого 2006 року між АК "Харківобленерго" та Закритим акціонерним товариством "Харківський завод Будгідравлика" був укладений договір № 0007 про постачання електричної енергії, пролонгований відповідно до п.9.11 договору.

Відповідно до умов договору позивач (Постачальник) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) електричну енергію, а відповідач оплачувати позивачу її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Частину 1 розділу 2 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються користуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору у січні 2012 року здійснив відпуск електроенергії відповідачу, що підтверджується матеріалами справи. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість спожитої електроенергії, внаслідок чого за січень 2012 року станом на 01.02.2012 року утворилась заборгованість за отриману електричну енергію в сумі 16 200,08 грн. , з яких :

вартість електричної енергії за січень 2012р. в розмірі 7 612,14 грн. (тарифна складова - 6 343,45 грн. та ПДВ 20% - 1 268,69 грн.);

плата з компенсації перетікання реактивної енергії (далі за текстом - КРЕ) за січень 2012р. в розмірі 907,20 грн. (тарифна складова за КРЕ - 756,00 грн. та ПДВ 20% - 151,20 грн.);

плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії (далі за текстом - ППЕ) за листопад 2011р. - 7 680,74 грн.

Нарахування товарної продукції проводиться відповідно до тарифів на електроенергію, що встановлюються і регулюються відповідним уповноваженим органом Кабінету Міністрів України в особі Національної комісії регулювання електроенергетики України та обов'язкові для застосування усіма підприємствами, установами та організаціями.

Відповідно до п.п. 2.2.5, 2.2.7 Договору відповідач повинен своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків" та здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком № 4А "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".

Відповідно до п. 6.33 Правил, величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за N93/6381, та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Відповідно до п.п.2.1.2 п.2.1 договору, постачальник електричної енергії зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням умов розділів 6,7 договору, відповідно до додатку № 1 "Договірні величини постачання електричної енергії і потужності споживачу" та додатку № 2 "Порядок розрахунків".

Відповідно до п.п.2.2.2 п.2.2 договору, споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору.

Відповідно до п.п.3.1.4, 3.1.6 п.3.1 договору, постачальник має право визначати у порядку, передбаченому розділом 5 цього договору, величини споживання електричної енергії та потужності, вимагати сплати двократної вартості величини перевищення граничних обсягів споживання електричної енергії та потужності відповідно до вимог ст.26 Закону України "Про електроенергетику" та Постанови КМУ № 475 від 09.04.2002р.

Відповідно до п.п.3.2.1 п.3.2 договору, споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору.

Додатком № 1 до договору на користування електричною енергією від 21.02.2006р. № 0007 узгоджені договірні величини споживання електричної енергії на 2011р., на листопад 2011р. договірна величина споживання електричної енергії складає 74 787 кВт/г.

Протягом розрахункового періоду проводилось коригування договірної величини електроспоживання, відповідно до якого скоригована договірна величина споживання електричної енергії на листопад 2011р. складає 15 000 кВт/г (а.с.45-51).

Величина перевищена відповідачем у листопаді 2011р. договірної величини електроспоживання складає 8 780 кВт/г.

Заборгованість до цього часу відповідачем не сплачена.

За статтею 171 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із закону, господарського договору та інших угод передбачених законом.

Згідно ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Так, зобов'язання по сплаті отриманої електричної енергії у відповідача виникло на підставі договору про постачання електричної енергії № 0007 від 21.02.2006 року. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, та воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача вартості електричної енергії в розмірі 6 343,45 грн. та ПДВ 20% - 1 268,69 грн. доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2.2.7 договору № 0007 від 21.02.2006 р. відповідач зобов'язався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком № 4а «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії», але відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, внаслідок чого згідно Методики розрахунків за перетоки реактивної енергії між енергопостачальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства енергетики України від 17.01.2002 р. № 19, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 93/6381 від 01.02.2002 р., позивачем була нарахована заборгованість по КРЕ (реактивній енергії) за січень 2012 р., яка станом на 01.02.2012 р. становить 756,00 грн. та заборгованість по податку на додану вартість (ПДВ на КРЕ) у розмірі 151,20 грн., яка також була нарахована відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та підлягає стягненню з відповідача.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам" від 16.06.2005р. № 473 встановлено порядок визначення граничних величин споживання електричної енергії та потужності для споживачів, а саме: п.7 передбачає, що енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцами (квартатами).

Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Таким чином нарахована сума ППЕ у розмірі 7 680,74 грн. за листопад 2011р. відповідає діючому законодавству та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, статей 20, 173, 174, 179, 193, 198, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Харківський завод Будгідравліка" (61030, м. Харків, вул. Сидоренківська, 58, п/р 260043018739 в АКБ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931 , код ЄДРПОУ 33815170) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954, п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931) 16 200,08 грн. - суму заборгованості; 1 609,50 грн. - суму судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 28.04.2012р.

Суддя Пономаренко Т.О.

справа №5023/1392/12