Рішення № 23999342, 07.05.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2012 р.Справа № 10/17-4613-2011

За позовом: Військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

До відповідача: Військова частина А 0666;

Державне підприємство «Гвардійське"

Третя особа на стороні відповідачів ,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси

Про визнання договору недійсним та зобовязання вчинити певні дії

Головуючий суддя Рога Н.В.

Суддя Брагіна Я.В.

Суддя Малярчук І.А.

Представники:

Від прокурора: Набекало М.М. - згідно довіреності №5274 від 11.08.2011р.

Від позивача: ОСОБА_2 - згідно довіреності №220\731\д від 16.11.2011р.

Від відповідача: В\ч А 0666 -ОСОБА_3 - згідно довіреності №235 від 04.04.2012р.

Від відповідача: ДП «Гвардійське»- ОСОБА_1- згідно довіреності від 18.05.2010р.

Від третьої особи: ОСОБА_4 - згідно довіреності №14 від 04.01.2012р.

Суть спору: військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Військової частини А 0666 (далі -В/ч А 0666) та Державного підприємства (далі- ДП) «Гвардійське», за участю третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси (далі- КЕВ м. Одеси) про визнання недійсним договору №4 від 18.03.2009р. «Про спільну діяльність», укладеного між В\ч А 0666 та ДП «Гвардійське», та відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом повернення земельної ділянки площею 2126 га.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог, що надійшла до суду 17.04.2012р. військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України просить суд про визнання недійсним (з моменту укладення) договору №4 від 18.03.2009р. «Про спільну діяльність», укладеного між В/ч А 0666 та ДП «Гвардійське», а також додаткової угоди №6 від 30.09.2009р. до цього Договору, а також про зобовязання ДП «Гвардійське»повернути земельну ділянку площею 2126 га належному землекористувачу -КЕВ м. Одеси.

Представник прокуратури позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Позивач - Міністерство оборони України повністю підтримує позов військового прокурора.

Відповідач -ДП «Гвардійське»проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач -В/ч А 0666 проти позову не заперечує.

Третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -КЕВ м. Одеси повністю підтримує позов військового прокурора .

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 07 березня 2012р. справу №10\17-4613-2011 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Рога Н.В., судді Брагіна Я.В. та Малярчук І.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін , суд встановив:

Згідно Державного акту на право користування землею Б №031728 за Чабанською квартирно-експлуатаційною частиною закріплено у безстрокове і безоплатне користування 4386,2 га земель для будівництва об'єктів. Акт зареєстрований у Книзі записів державних актів на право користування землею за №35 у 1983р.

Розпорядженням заступника Міністра оборони СРСР з будівництва і розквартирування військ від 19.10.1991р. №156\1\0300 перейменовано Чабанську квартирно-експлуатаційну частину у Чорноморську квартирно-експлуатаційну частину (району).

Наказом начальника Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління №28 від 17.11.2005р. «Про організацію розформування та ліквідації квартирно-експлуатаційних частин»наказано розформувати Чорноморську квартирно-експлуатаційну частину (району) , правонаступником якої вважати КЕВ м. Одеси.

Наказом начальника Одеського гарнізону №36 від 31.10.2008р. «Про закріплення казармено-житлового фонду, інженерних мереж та споруд, земельних ділянок за командирами військових частин Одеського гарнізону»наказано закріпити за командирами військових частин земельні ділянки на яких розташовані будівлі, споруди, інженерні мережі, огорожа та елементи благоустрою і розквартировані військові частини або знаходяться під їх охороною, зокрема, військове містечко Чорноморське 1-5 (Одеська обл, Комінтернівський р-н, смт. Чорноморське) за військовою частиною А 0666, земельна ділянка загальною площею 3836,88 га.

18 березня 2009 р. між В\ч А 0666 та ДП «Гвардійське», при погодженні Комінтернівської райдержадміністрації та КЕВ м. Одеси, був укладений Договір про спільну діяльність №4, метою якого була спільна діяльність для досягнення спільних господарських цілей на земельній ділянці площею 1825 га (1719 га рілля та 106 га пасовища), що є територією полігону (Ізльотний простір, бокові захисні смуги), закріпленої за В/ч А 0666, без створення юридичної особи, як то: вирощування сільськогосподарських культур, випасання худоби та заготівля сіна на землях полігону; виконання комплексу заходів по забезпеченню охорони земель і сільськогосподарської продукції; забезпечення пожежної безпеки сільськогосподарської продукції; виконання інших (в т.ч. земляних) робіт, пов'язаних із виконанням даного Договору на підставі окремих угод.

Відповідно до умов розділу 3 Договору В/ч а 0666 зобов'язалася в термін 10 днів з моменту підписання Договору на строк 3 сільськогосподарських роки (до 31.12.2011р.) надати право ДП «Гвардійське»для вирощування сільськогосподарських культур , випасу худоби, заготівлі сіна на земельній ділянці площею 1825 га згідно схеми. Передачу земельної ділянки здійснити по акту приймання-передачі. Крім того, В/ч а 0666 зобов'язалася нести витрати згідно обов'язків, що випливають із спільної діяльності в межах свого внеску; своєчасно виготовити документи, що забезпечать ДП «Гвардійське»безперешкодний проїзд, виконання робіт, яких потребує специфіка використання сільськогосподарської техніки ,обладнання та устаткування тощо.

ДП «Гвардійське»за умовами Договору зобов'язалося після підписання акту приймання-передачі земельної ділянки приступити до господарської діяльності по вирощуванню сільськогосподарських культур, випасу худоби, заготівлі сіна; вести бухгалтерський облік майна, цінностей, зобов'язань у тому числі платіжних та інших операцій, пов'язаних із виконанням Договору , а також відображати на окремому балансі фінансові результати спільної діяльності; перераховувати своєчасно відповідну частку прибутку В/ч А 0666 за результатами збору урожаю, але не менш ніж із розрахунку 20 грн. за 1 га в рік тощо.

Відповідно до розділу 6 Договору внеском В/ч А 0666 є охорона та забезпечення пожежної безпеки території земель полігону загальною площею 1825 га. Внеском ДП «Гвардійське»є грошові кошти, пально-мастильні матеріали , обробка грунтів, сівба, посадка, внесення добрив та засобів захисту рослин, всі необхідні дії, що витрачені на вирощування сільськогосподарських культур , випас худоби та заготівлю сіна.

Відповідно до п.11.2 Договору строк цього Договору починає свій перебіг з моменту, визначеному п.11.1 цього Договору та закінчується при його розірванні або на умовах, викладених у цьому Договорі чи визначених чинним законодавством.

Земельні ділянки були передані ДП «Гвардійське за актом приймання -передачі.

Додатковою угодою №6 до Договору, що була підписана сторонами 30.09.2009р. В/ч А 0666 додатково передала ДП «Гвардійське»301 га землі згідно схеми. У той же день, 30.09.2009р. сторони підписали акт приймання -передачі земельної ділянки площе. 301 га.

Військовий прокурор Одеського гарнізону вважає, що зазначений Договір та додаткова угода №6 до нього мають бути визнані судом недійсними, адже, укладаючи Договір про спільну діяльність команди В/ч А 0666 вийшов за межі наданих йому повноважень, безпідставно розпорядившись земельною ділянкою, яка за цільовим призначенням віднесена до земель оборони.

Військовий прокурор зазначає, що відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю -це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками. За приписами ст. 90 Земельного кодексу України право розпорядження землею належить виключно власникам землі. Згідно ст.92 цього Кодексу право постійного користування земельною ділянкою -це право це право володіння і користування земельною ділянкою , яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. За таких обставин, керуючись ст. 95 Земельного кодексу України військовий прокурор вважає, що особа, якій земельна ділянка належить на титулі постійного користування, позбавлена правомочності розпоряджатися земельною ділянкою.

Відповідно до вимог ч.1 ст.77 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про використання земель оборони»землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. За таких обставин, військовий прокурор зазначає, що надана у спільну діяльність В/ч А 0666 земельна ділянка за цільовим призначенням відноситься до земель оборони.

За приписами ч. 4 ст. 77 Земельного кодексу України порядок використання земель оборони встановлюється законом. Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони» військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним та юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.

Крім того, військовий прокурор зазначає, що земельні ділянка загальною площею 2126 га фактично була передана ДП «Гвардійське»в оренду, адже відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України передача земельної ділянки від однієї особи до іншої у володіння та користування за плату на визначений строк є договором найму (оренди) земельної ділянки.

Але, у даному випадку, згода Міністерства оборони України на передачу земельної ділянки у володіння та користування ДП «Гвардійське»не надавалася, земельні ділянка із постійного користування КЕВ м. Одеси не вилучалася .

Позивач - Міністерство оборони України повністю підтримує позов військового прокурора та зазначає, що оскаржуваний Договір не відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбаченим ст. 203 Цивільного кодексу України, що відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України та ст.20 Земельного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

У зв'язку з тим, що вкладом В/ч А 0666 у спільну діяльність фактично є земельна ділянка , яка передана на визначений строк за плату у володіння та користування, позивач вважає, що фактично цей Договір є договором оренди земельної ділянки.

Крім того, позивач вважає, що зазначений Договір був укладений командиром В/ч А 0666 з перевищенням наданих йому повноважень .

Відповідач - В/ч А 0666 проти позову не заперечує та не заперечує того, що оскаржуваний Договір був укладений командиром В/ч А 0666 з перевищенням наданих йому повноважень та фактично є договором оренди земельної ділянки.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що оскаржуваний Договір було укладено відповідно до ст.ст.1130, 1131 Цивільного кодексу України .

Згідно ст.1132 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або для досягнення іншої мети. Відповідно до ст.1133 цього ж Кодексу вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність , в тому числі грошові кошти, інше майно. При цьому, прибуток одержаний учасниками договору в результаті їх спільної діяльності, встановлюється договором або іншою домовленістю учасників ( ст.1139 Цивільного кодексу України). Відповідач зазначає, що у п.8.5 Договору сторони домовилися, що фактичний розподіл прибутку здійснюється шляхом перерахування частки прибутку В/ч А 0666 у розмірі 10% не пізніше 1 жовтня кожного року , але не менше суми , що складається із розрахунку 20 грн. за 1 га за календарний рік.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони»військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним та юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування. Договір про спільну діяльність №4 від 18.03.2009р. було погоджено головою Чорноморської селищної ради та начальником КЕВ м. Одеси.

Крім того, відповідач зазначає, що оскаржуваний Договір містить всі необхідні умови, передбачені законодавством для такого виду договорів, був укладений у письмовій формі, за вільним волевиявленням сторін та був спрямований на реальне настання правових наслідків., що обумовлені ним.

Відповідач також зазначив, що відповідно до п.13 Договору ДП «Гвардійське»має безперечне та першочергове право пролонгації Договору, якщо у повному обсязі виконає п.8.2 та п.8.5 Договору. Враховуючи виконання зазначених пунктів Договору, ДП «Гвардійське»у повній мірі розраховувало на пролонгацію Договору та засіяло земельні ділянки під урожай 2012р., внаслідок чого понесло витрати у розмірі 1 470 000 грн. За таких обставин, відповідач вважає неможливою передачу земельних ділянок загальною площею 2126 га КЕВ м. Одеси.

Третя особа - КЕВ м. Одеси повністю підтримує позов військового прокурора, вважає його обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Розглянув матеріали справи, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог за таких підстав:

Згідно зі ст. 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Статтею 36 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша ст. 2 ГПК України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їхніх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень ч.3 цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено в п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. N 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Пред'являючи позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, прокурор мотивував позовну заяву посиланням на те, що Міністерство оборони України є центральним органом влади і військового управління.Враховуючи вищевикладене, на думку суду, прокурор обґрунтовано визначив у позові за вимогами про захист інтересів держави Міністерство оборони України в якості позивача як орган, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 березня 2009 р. між В/ч А 0666 та ДП «Гвардійське», при погодженні Комінтернівської райдержадміністрації та КЕВ м. Одеси, був укладений Договір про спільну діяльність №4, метою якого була спільна діяльність для досягнення спільних господарських цілей на земельній ділянці площею 1825 га (1719 га рілля та 106 га пасовища) , що є територією полігону (Ізльотний простір, бокові захисні смуги), закріпленої за В\ч А 0666 , без створення юридичної особи, як то: вирощування сільськогосподарських культур, випасання худоби та заготівля сіна на землях полігону; виконання комплексу заходів по забезпеченню охорони земель і сільськогосподарської продукції; забезпечення пожежної безпеки сільськогосподарської продукції; виконання інших ( в т.ч. земляних) робіт, пов'язаних із виконанням даного Договору на підставі окремих угод. Додатковою угодою №6 до Договору, що була підписана сторонами 30.09.2009р. В/ч А 0666 додатково передала ДП «Гвардійське» 301 га землі згідно схеми.

На виконання своїх зобов'язань за цим Договором, у якості внеску у спільну діяльність В/ч А 0666 передала ДП «Гвардійське»у володіння та користування за плату на строк до 31.12.2011р. земельні ділянки загальною площею 2126 га .

За приписами ст.792 Цивільного кодексу України передача земельної ділянки від однієї особи до іншої у володіння та користування за плату на визначений строк є договором найму (оренди) земельної ділянки. Отже, В/ч А 0666 та ДП «Гвардійське»насправді уклали договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин , який вчинено сторонами для приховання іншого правочину , який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили , відносини сторін регулюються правилами щодо правочину , який сторони насправді вчинили.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків.

Відповідно до вимог ч.1 ст.77 Земельного кодексу України , ст.1 Закону України «Про використання земель оборони»землями оборони визнаються землі , надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України , інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. За таких обставин, надана у спільну діяльність В/ч А 0666 земельна ділянка за цільовим призначенням відноситься до земель оборони.

Відповідно до п.4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 „ Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі відсутності доказів зміни цільового призначення земельної ділянки, яка належить до земель оборони, в порядку, визначеному ст..20 Земельного кодексу України, така ділянка не може використовуватися у господарських цілях, у зв'язку з чим укладені договори, об'єктами яких є землі оборони , підлягають визнанню недійсними.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Що стосується вимоги військового прокурора щодо зобовязання ДП «Гвардійське»повернути земельну ділянку загальною площею 2126 га КЕВ м.Одеси, то на думку колегії суддів, зазначена вимога підлягає задоволенню виходячи з того, що відповідно до умов розділу 3 Договору В/ч а 0666 зобов'язалася в термін 10 днів з моменту підписання Договору на строк 3 сільськогосподарських роки (до 31.12.2011р.) надати право ДП «Гвардійське»для вирощування сільськогосподарських культур , випасу худоби, заготівлі сіна на земельній ділянці площею 1825 га згідно схеми. Відповідно до п.11.2 Договору строк цього Договору починає свій перебіг з моменту, визначеному п.11.1 цього Договору та закінчується при його розірванні або на умовах, викладених у цьому Договорі чи визначених чинним законодавством. Іншими умовами Договору строк його дії не передбачений. Отже, Договір закінчився 31.12.2011р. Додаткових угод щодо пролонгації Договору сторони не укладали.

Статтею 631 Цивільного кодексу України передбачено що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до договору. Статтями 31,34 Закону України «Про оренду землі»встановлено , що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах , визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За таких обставин, у будь-якому випадку, у зв'язку із закінченням строку дії Договору про спільну діяльність №4 від 18.03.2009р. ДП «Гвардійське»має повернути земельні ділянки загальною площею 2126 га КЕВ м. Одеси, у якого зазначені земельні ділянки знаходяться на праві постійного користування.

Виходячи з викладеного вище, позовні вимоги військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів відповідно до ст..ст.44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України - задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір про спільну діяльність №4, укладений 18 березня 2009р. між В/ч А 0666 та ДП «Гвардійське»та додаткову угоду №6 від 30.09.2009р. до цього Договору.

3. Зобов'язати Державне підприємство «Гвардійське»(Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Гвардійське, вул. Олімпійська, 1, код ЄДРПОУ 14304703) повернути земельну ділянку площею 2126 га належному землекористувачу -Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси (м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 08038284).

4. Стягнути з Військової частини А 0666 (Одеська обл., Комінтернівський р-н, смт. Чорноморське, код ЄДРПОУ 07805221) на користь державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у розмірі 536 грн. 50 коп.

5. Стягнути з Державне підприємство «Гвардійське»(Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Гвардійське, вул. Олімпійська, 1, код ЄДРПОУ 14304703) на користь державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у розмірі 536 грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11 травня 2012р.

Головуючий суддя Рога Н. В.

Суддя Брагіна Я.В.

Суддя Малярчук І.А.