Рішення № 23999130, 08.05.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.12 Справа№ 5015/887/12

За позовом: В.о. прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат №2», м. Львів

про: стягнення 183 250,00 грн. боргу

Суддя Довга О.І.

Секретар Скремета О.О.

За участю представників:

від прокуратури:не з'явився.

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Цибак О.В. -представник

Представнику відповідача роз'ясненойого права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, зокрема право заявляти відвід судді. Заяв та клопотань про відвід судді не подано (не заявлено).

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом в.о. прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів до Відкритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат №2», м. Львів про стягнення 183 250,00 грн. боргу.

Ухвалою суду від 06.03.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.04.2012р. Подальший рух справи відображено в ухвалах суду від 03.04.2012 р. та від 19.04.2012 р.

Представники прокуратури та позивача явку своїх повноважних представників у судове засідання не забезпечили, на причини своєї неявки не вказали, хоч належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві. У задоволенні позову просить відмовити повністю.

Судом встановлено:

26 травня 2011 р. між Департаментом економічної політики Львівської міської ради та Відкритим акціонерним товариством «Львівський домобудівний комбінат №2»укладено Договір N 70 про пайову участь, згідно з п. 2.2 якого відповідач зобов'язувався сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова у розмірі 256 617, 38 грн.

Відповідач допустив заборгованість перед позивачем за зобов'язаннями згідно умов Договору, не оплативши пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова на суму 183 250, 00 грн., що є порушенням умов Договору.

Позивачем було направлено відповідачу листи від 22.07.2011 р. №23-вих-880 та від 17.10.2011 р. №23-вих-2302 про перерахування коштів у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова відповідно до умов Договору, однак відповідач жодних заходів реагування на вказані листи не вжив.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Укладений Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зст. ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України), а також є обов'язковим для виконання сторонами у відповідності з ст. 629 Цивільного кодексу України (ЦК України).

Відповідно до п.1 ч. 2ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідач не сплатив у визначені Договором строки суми пайового внеску, ним належним чином не виконано взятих на себе згідно з Договором зобов'язвнь то Відповідач порушив умови Договору, оскільки такий обов'язок був ним передбачений.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 3 вищезазначеного Договору, сторони несуть відповідальність за виконання взятих на себе за цим договором зобов'язань у порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України.

Узв'язку з викладеним вище позивач просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат №2» заборгованість за договором про пайову участь № 70 від «26»травня 2011 р., що на день розгляду спору становить 183 250,00 грн.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другоїсторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Водночас, «22»листопада 2011 року ухвалою господарського суду Львівської області було порушено провадження у справі № 5015/7025/11 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат №2», м. Львів за заявою ініціюючого кредитора -Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Львівський домобудівний комбінат».

Вищезгаданою ухвалою суду було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до порушення справи про банкрутство.

7 грудня 2011 року ухвалою господарського суду Львівської областіу справі № 5015/7025/11:

-зобов'язано ініціюючого кредитора (Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Львівський домобудівний комбінат») у десятиденний строк подати до офіційних друкованих органів (газети «Голос України»або «Урядовий кур'єр») за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат №2»(м.Львів, вул. Поліська,10, код ЄДРПОУ: 02772422).

-введено процедуру розпорядження майном відповідача та призначено розпорядником майна Чешковську О.В.

24 грудня 2011 року в газеті «Голос України № 244 (5244)»було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутствоВідкритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат №2»(м. Львів, вул. Поліська,10, код ЄДРПОУ: 02772422).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, -не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Позивач у встановлений чинним законодавством України строк заяву з вимогами до боржника (ВАТ «Львівський домобудівний комбінат № 2») в рамках справи про банкрутство до господарського суду Львівської області не подав.

Як наслідок, грошові вимоги Департаменту економічної політики Львівської міської ради у реєстрі вимог кредиторів, затвердженому ухвалою господарського суду Львівської області від 21.03.2012 року по справі 5015/7025/11, відсутні, а отже вважаються такими, що погашені.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України,господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82, 84, 115 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено 14.05.2012 року

Суддя Довга О.І.