Рішення № 23998816, 04.05.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" травня 2012 р. Справа № 4/5007/8/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - контролер служби обліку природного газу Коростенського УЕГГ, дов. від 21.12.2011р. вих. №5505/19;

від відповідача: не з'явився;

прокурор: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора м.Коростеня в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (з часткою державної власності) в особі Коростенського управління експлуатації газового господарства (м.Коростень Житомирська область)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Коростень Житомирська область)

про стягнення 33139,13 грн.

Спір розглянуто у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 33139,13 грн. за неналежне виконання договору №8-2011-ПП-198 на постачання природного газу від 15.12.2010р. та договору №8-2011-Т-196 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств від 15.12.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в засідання суду не з'явився, ухвала суду про порушення провадження у справі від 24.02.2012р., яка направлялись на адресу проживання, зазначену в позовній заяві: АДРЕСА_1, повернулась з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Ухвала господарського суду від 30.03.2012 р. про відкладення розгляду справи, яка направлялась на адресу відповідача: АДРЕСА_3, отримана уповноваженим представником відповідача ОСОБА_3 (а.с.39).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого прокурором, станом на 10.02.2012 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21).

Слід зазначити, що копія ухвали про відкладення розгляду справи від 30.03.2012р., яку направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_1, повернулася з відміткою пошти "за відмовою адресата від одержання".

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

15.12.2010 року між позивачем (Газозбутова організація) та відповідачем (Споживач) було укладено договір №8-2011-ПП-198 на постачання природного газу та договір №8-2011-Т-196 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств (а.с.4-5,12-13), за умовами яких позивач зобов'язався надати відповідачу послуги по постачанню та транспортуванню природного газу (п.п.1.1 договорів).

Пунктом 6.1 договору №8-2011-ПП-198 на постачання природного газу від 15.12.2010р. сторони передбачили, що ціна на природний газ затверджується Національною комісією регулювання електроенергетики України та/або іншими уповноваженими державними органами, яким чинним законодавством України надано право встановлювати ціни та тарифи на газ (надалі - уповноважені державні органи) і на дату укладання договору становить за 1000 кубічних метрів (з урахуванням ПДВ, тарифу на постачання та транспортування природного газу по території України та цільової надбавки): 2728,49грн.

Тариф на послуги по транспортуванню природного газу приймається НКРЕ України та/або іншими уповноваженими державними органами, яким чинним законодавством України надано право встановлювати ціни та тарифи на газ (надалі - уповноважені державні органи) і на дату укладання договору становить з ПДВ 202,68грн. за 1000 кубічних метрів (п.6.1 договору №8-2011-Т-196).

Пунктом 5.4 договору №8-2011-Т-196 передбачено, що кількість використаного споживачем газу за місяць відображається в трьохсторонньому акті, який підписується представником замовника, виконавця і постачальника до 5 числа місяця, що настає за звітним. Акт складається в чотирьох примірниках: по одному для замовника, виконавця, постачальника і управління магістральних газопроводів, і є підставою для проведення остаточних розрахунків за постачання природного газу та його транспортування розподільними та магістральними газопроводами.

На виконання умов зазначених договорів позивач передав відповідачу за період з 01.04.2011 р. по 01.01.2012 р. 7359,00 куб.м природного газу на суму 31065,33 грн. та надав послуги по транспортуванню 7359,00 куб.м природного газу на суму 2293,36грн., разом на загальну суму 33139,13грн. з врахуванням переплати 219,56грн. за поставлений природний газ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 03.01.2012 р.

Оплата за газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% - ої оплати вартості запланованих місячних обсягів згідно п.1.2. цього договору - за 5 банківських днів до початку місяця постачання. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа місяця наступного за звітним (п.7.1 договору №8-2011-ПП-198).

Оплата за транспортування газу здійснюється Замовником на умовах попередньої оплати на підставі замовлених обсягів газу згідно даного договору, виключно грошовими коштами в наступному порядку: 50 % до 25 числа попереднього місяця і 50% до 10 числа місяця транспортування газу, або іншими безгрошовими формами, які не суперечать діючому законодавству України. Остаточний розрахунок за транспортування газу здійснюється до 5 числа наступного за звітним місяця (п.7.1 договору №8-2011-Т-196).

Відповідач за поставлений газ та надані послуги з транспортування природного газу не розрахувався.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за постачання та транспортування природного газу в загальній сумі 33139,13 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 17.01.2012 р. (а. с.16).

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ч. 1 ст.173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. ст. 525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 33139,13 грн. обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,69,75,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

- на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (з часткою державної власності) в особі Коростенського управління експлуатації газового господарства (11503, Житомирська область, м. Коростень, пров. 2-й Житомирський, 2а, код ЄДРПОУ 20401729) - 33139,13 грн. боргу.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

- на користь Державного бюджету України - 1609,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14 травня 2012 р.

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (рек.з повід.)