Рішення № 23998802, 07.05.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" травня 2012 р. Справа № 5/5007/31/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №242/8 від 21.12.2011р.,

від відповідача: ОСОБА_2 - доручення №46/23 від 20.01.2012р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (м. Коростишів)

до Коростишівської міської ради (м.Коростишів)

про стягнення 87781,90 грн.

Позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (м.Коростишів) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Коростишівської міської ради (м.Коростишів) про стягнення 87781,90 грн., з яких 79460,40 грн. основного боргу за виконані підрядні роботи згідно договору №109/09-Ф-П від 03.07.2009 р. (в прохальній частині позовної заяви помилково зазначено номер договору - №108/09-Ф-П від 03.07.2009 р.), 477,80 грн. інфляційних, 1668,03 грн. 3% річних від суми боргу, 6175,67 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 16.03.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5/5007/31/12 та призначено на 17.04.2012 р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та заявленим ним клопотанням про відкладення розгляду справи ухвалою суду від 17.04.2012 р. розгляд справи було відкладено на 07.05.2012 р.

В засіданні суду 07.05.2012 р. представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просить позов задовольнити.

Коростишівська міська рада, яка є відповідачем по справі, подала письмовий відзив на позовну заяву (а.с.51-52).

У відзиві відповідач, посилаючись на ч.3 ст.83 ГПК України, ст.233 ГК України, ч.3 ст.551 ЦК України, вказує, що оскільки позивачем не надано доказів понесення збитків у зв'язку з невиконанням міською радою зобов'язань, та те, що фінансування міської ради здійснюється з бюджету і виконання міською радою зобов'язань прив'язане до надходження коштів до міського бюджету, у зв'язку з чим суттєвої вини міської ради не вбачається, та враховуючи те, що позивачем порушено умови договору, а саме, зміна ціни не оформлялась сторонами шляхом укладення додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною даного договору, а тому, просить відмовити Публічному акціонерному товариству в задоволенні позовних вимог стосовно стягнення з Коростишівської ради пені, а саме, максимально зменшивши її.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову в частині нарахування пені заперечила та просить суд максимально зменшити розмір пені, заявлений до стягнення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.07.2009р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Коростишівгаз" (позивачем/підрядником) та Коростишівською міською радою (відповідачем/замовником) укладено договір підряду №109/09-Ф-П на виконання комплексу робіт, пов'язаних з заміною фасадних газопроводів будинків в м.Коростишеві (а.с.9-10).

Згідно п.1.1 договору підрядник (позивач) зобов'язався на свій ризик, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, протягом 2009 року виконати комплекс підрядних робіт по заміні фасадного газопроводу житлового будинку по вул.Мануїльського, 4 м.Коростишева Житомирської області.

Відповідно до п.1.2 договору позивач взяв на себе зобов'язання виконати роботи у два етапи, а саме:

1-й етап - виконання підрядних робіт по виготовленню робочих проектів по заміні фасадного газопроводу житлового будинку по вул.Мануїльського,4 м.Коростишева Житомирської області,

2-й етап - виконання будівельно-монтажних робіт з заміни фасадного газопроводу житлового будинку по вул.Мануїльського,4 м.Коростишева Житомирської області.

Відповідно до п.1.3 договору роботи, передбачені п.1.2 даного договору виконуються пооб'єктно, прийняття виконаних робіт по кожному етапу здійснюється шляхом підписання актів приймання-передачі робіт. Зазначені акти є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Згідно п.2.1 договору, ціна по 1-му етапу даного договору визначена кошторисом та становить 9993,21 грн. (з ПДВ). Сторони домовились, що договірна ціна робіт по 2-ому етапу становить 115411,20 грн. (з ПДВ).

У відповідності до п.3.3 договору, граничний термін виконання робіт становить 25 грудня 2009 року.

На підставі пп.3.4 договору позивач має право щодо дострокового закінчення робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором щодо виконання першого етапу робіт, що підтверджується складеним та підписаним сторонами актом прийняття робіт від 22.12.2009 р. (а.с.14), який у відповідності до п.1.3. договору є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Виконання позивачем належним чином робіт другого етапу за договором від 03.07.2009 р. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (договірна ціна, а.с.11; кошторисний розрахунок вартості будівництва, а.с.12,13; довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ф КБ-3), а.с.17,21; та акти приймання виконаних підрядних робіт (а.с.15-16,18-20).

Відповідно до п.4.1 договору сторони визначили, що розрахунки за виконанні роботи по кожному етапу здійснюються на підставі актів приймання-передачі робіт, по мірі надходження коштів до бюджету замовника (відповідача).

Незважаючи на підписання відповідачем без зауважень актів прийняття виконаних підрядних робіт, які свідчать про належне виконання робіт за договором №109/09-Ф-П, Коростишівська міська рада не здійснила їх оплату.

Оскільки сторони чітко не визначили в договорі момент надходження коштів, господарський суд приходить до висновку, що сторонами не було встановлено строки здійснення розрахунків.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

22.06.2011 р. на адресу відповідача позивачем надіслано претензію №119/8 від 21.06.2011 р. з вимогою сплатити заборгованість по ІІ етапу робіт в розмірі 79460,40грн. (а.с.22, докази направлення-а.с.23). Вказану вимогу відповідачем отримано 23.06.2011р.

Проте, згідно наявних у справі доказів, вказану претензію відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи не сплачена та становить 79460,40 грн.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту ст.538 Цивільного кодексу України вбачається, що при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.2, ч.4 ст.538 ЦК України).

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підставою виникнення у сторін прав та обов"язків є договір №109/09-Ф-П від 03.07.2009 р., який за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно зі ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України та ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний оплатити підрядникові роботи після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем належним чином були виконані роботи по етапам робіт, обумовлених договором №109/09-Ф-П від 03.07.2009 р., тому у відповідача виникло зобов'язання провести розрахунки, зокрема, по другому етапу робіт, в сумі 79460,40 грн.

Згідно з п.8.3 договору за порушення строків оплати за виконані роботи по даному договору, замовник сплачує підряднику, крім суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача розмір 3% річних, пені, та інфляційних становлять, відповідно, 1668,03 грн., 6175,67 грн. та 477,80 грн. (а.с.4).

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені, інфляційних та 3% річних, господарський суд встановив, що вказані суми нараховані обґрунтовано, відповідно до чинного законодавства.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню на користь позивача, господарський суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду і при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також бере до уваги як майновий стан сторін, так і інші обставини, які впливають на вирішення даного питання.

Так, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Разом з тим, відповідачем жодним доказом не обгрунтовано заявлене ним клопотання про зменшення розміру пені у справі; у змісті клопотанні також не обґрунтував, які докази (документи), наявні в матеріалах справи, дали б підстави суду прийти до висновків про винятковість даного випадку, особливість фінансового стану відповідача та необхідність прийняття рішення судом щодо зменшення стягуваної з відповідача штрафної санкції, а саме, пені.

При цьому, оцінивши встановлені обставини справи, а також, співвідношення розміру заборгованості відповідача сумі правомірно нарахованої позивачем відповідачу пені (79460,40 грн. та 6175,67 грн. відповідно), господарський суд дійшов висновку про відсутність, у даному випадку, передбачених законом обставин, які могли б слугувати підставою для зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Тому, в клопотанні відповідача про зменшення розміру пені суд відмовляє.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані можуть встановлюватись письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників та інших осіб, що беруть участь у судовому засіданні.

Відповідач позов, окрім розміру пені, не оспорив, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню: з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 79460,40 грн. основного боргу, 6175,67 грн. пені, 477,80 грн. інфляційних, 1668,03 грн. 3% річних, 1755,64 грн. витрат по сплаті судового збору.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Коростишівської міської ради (12501, Житомирська область, Коростишівський район, м.Коростишів, вул.Чапаєва, буд.1, ідентифікаційний код 04053660) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (12501, Житомирська область, Коростишівський район, м.Коростишів, вул.Більшовицька, буд.55, ідентифікаційний код 20413052):

- 79460,40 грн. основного боргу,

- 6175,67 грн. пені,

- 477,80 грн. інфляційних,

- 1668,03 грн. 3% річних,

- 1755,64 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (реком.з пов.)

3 - відповідачу (наручно)