Постанова № 23998451, 10.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2012 р. Справа № 5023/5657/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Козир Т.П.суддівГубенко Н.М. Іванової Л.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг"на рішення від та на постанову відгосподарського суду Харківської області 03.08.2011 Харківського апеляційного господарського суду 14.11.2011у справі господарського суду№ 5023/5657/11 Харківської областіза позовомПриватного підприємства "АН "Рестріелт"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг"прозобов'язання вчинити певні діїу судовому засіданні взяли участь представники:- позивача повідомлений, але не з'явився;- відповідачів 1. Овсяник С.А.; 2. Брус О.М.;ВСТАНОВИВ:

07.07.2011 Приватне підприємство "АН "Рестріелт" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" та Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" про визнання виконаним обов'язку Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" зі сплати періодичних лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 включно до 41 періодичного лізингового платежу з датою оплати 05.10.2011; - визнання виконаним обов'язку у сумі 9 742, 81 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" зі сплати 42 періодичного лізингового платежу з датою оплати 05.11.2011 за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008; - зобов'язання відповідачів здійснити перерахування фактично сплачених періодичних лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008, а також здійснювання нарахування, сплату та прийняття сплати наступних періодичних лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008, виходячи з розміру одного періодичного лізингового платежу 26 717, 63 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.08.2011 у справі № 5023/5657/11 (суддя Хотенець П.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Ільїн О.В., Черленяк М.І.), позов задоволено. За рішенням визнано повністю виконаними обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" зі сплати періодичних лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 включно до 41 періодичного лізингового платежу з датою оплати 05.10.2011; визнано виконаним у сумі 15 240, 20 грн. обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" зі сплати 42 періодичного лізингового платежу з датою оплати 05.11.2011 за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" та Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" здійснити перерахування фактично сплачених періодичних лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008, а також здійснювати нарахування, сплату та прийняття сплати наступних періодичних лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008, виходячи з розміру одного періодичного лізингового платежу 26 717, 63 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 у справі № 5023/5657/11, та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 у справі № 5023/5657/11 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Предметом даного спору є вимоги позивача визнати виконаним обов'язок та зобов'язання вчинити певні дії за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008, за яким Приватне підприємство "АН "Рестріелт" не є стороною.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Отже, виходячи із наведених приписів, позивач, звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи визнати виконаним обов'язок та зобов'язанням вчинити певні дії за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008, не будучи його стороною, зобов'язаний довести, яким чином порушуються (зачіпаються) його права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

Однак, розглядаючи позов ані місцевий, ані апеляційний господарські суди:

- не встановили факт порушення або оспорювання прав та інтересів позивача при виконанні відповідачами договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008, за яким позивач не є стороною;

- не перевірили відповідність позовних вимог приписам статей 15, 16 Цивільного кодексу України щодо спрямованості на захист чи відновлення порушеного права.

Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції не може погодитись з висновком судів попередніх інстанцій про те, що умови укладеного між відповідачами договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008, які стосуються вираження зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" в іноземній валюті є нікчемними, оскільки положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти. (Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 12/149).

З огляду на наведене, місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 у справі № 5023/5657/11.

Справу № 5023/5657/11 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя Т.П. КОЗИР

Судді Н.М. ГУБЕНКО

Л.Б. ІВАНОВА