Ухвала суду № 23997880, 15.05.2012, Апеляційний суд Херсонської області

15.05.2012

Справа №22ц -2190/1258/2012 Головуючий в І інстанції:

Кусік І.В.

Категорія: 27 Доповідач: Майданік В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2012 року травня місяця 15 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Орловської Н.В.,

суддів: Кутурланової О.В.,

Майданіка В.В.

при секретарі: Шаповаловій К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Білозерького районного суду Херсонської області від 15 червня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії, -

ВСТАНОВИЛА:

11 березня 2010 року відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі -ВАТ "Державний ощадний банк України", Ощадбанк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії.

Позов обґрунтований тим, що відповідачка не виконує умов договору відновлювальної кредитної лінії №250 від 14.09.2006 року про надання кредиту в розмірі 42000 доларів США (а саме з серпня 2009 року своєчасно не сплачувався основний борг за кредитом за графіком) і має заборгованість за станом на 19.02.2010 року в розмірі 39776,15 доларів США (еквівалент 318197,29грн.), яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 33637,88 доларів США (еквівалент 269092,95грн.), заборгованості за відсотками в розмірі 1865,97 доларів США (еквівалент 14927,18грн.), пені в розмірі 4093,54 доларів США (еквівалент 32747,09грн.), пені за несплату відсотків в розмірі 178,76 доларів США (еквівалент 1430,07грн.).

Заочним рішенням суду від 15 червня 2010 року: позов було задоволено; з відповідачки на користь позивача було стягнуто заборгованість за кредитом у сумі 318197,29грн. та стягнуто на користь держави судовий збір та витрати на ІТЗ справи.

Ухвалою суду від 22 лютого 2012 року було залишено без задоволення заяву ОСОБА_3 про перегляд вказаного заочного рішення.

В апеляційній скарзі на зазначене заочне рішення суду ОСОБА_3 просить вказане рішення суду частково змінити, зменшивши суму стягнення до 100868грн. та зобов'язати позивача перевести її кредитні договірні відносини на національну валюту України, гривню за курсом долара США, що існував на час укладення договірних відносин, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зокрема, зазначила, що суд не звернув увагу на те, що справу було розглянуто за відсутності її, належним чином не повідомленої про судове засідання. Також вказала, що зазначене судове рішення не відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011, а також іншим актам міжнародного права, які захищають права споживачів, у тому числі у сфері кредитних відносин, встановлюючи, зокрема, розумний баланс між комерційними інтересами банків та інтересами споживачів, забезпечуючи споживання населенням якісних послуг, надання необхідної інформації. Вказане потягло за собою те, що вона, яка не мала необхідних знань, не могла виконати умови договору через настання світової фінансової кризи, яка стала причиною значного зростання курсу долара до гривні. Суд не врахував несправедливість кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США, оскільки всі ризики при знеціненні національної валюти віднесені на неї. Вона не могла при укладанні договору передбачити зміну курсу гривні до долара США, банк її не попередив про валютні ризики. Тому вважає, що заборгованість повинна складати 100868грн. за курсом 1 долар до 5,05грн.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Між позивачем та відповідачкою 14.09.2006 року укладено договір відновлювальної кредитної лінії №250, за яким відповідачка отримала кредит у розмірі 42000 доларів США окремими частинами (траншами) за відновлювальною кредитною лінією на строк до 13.09.2011 року під 13% річних та зобов'язалась повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом та виконати всі інші зобов'язання за договором (а.с.9-12).

В забезпечення виконання зобов'язання 14.09.2006 року сторони уклали іпотечний договір, згідно з яким ОСОБА_3 (іпотекодавець) передала Ощадбанку (іпотекодержателю) в іпотеку належний їй двоповерховий житловий будинок №6, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.14-17).

ОСОБА_3 не виконує зобов'язання за вказаним договором і має заборгованість за станом на 19.02.2010 року в розмірі 39776,15 доларів США (еквівалент 318197,29грн.), яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 33637,88 доларів США (еквівалент 269092,95грн.), заборгованості за відсотками в розмірі 1865,97 доларів США (еквівалент 14927,18грн.), пені в розмірі 4093,54 доларів США (еквівалент 32747,09грн.), пені за несплату відсотків в розмірі 178,76 доларів США (еквівалент 1430,07грн.) (а.с.5).

Суд повно, всебічно дослідив обставини справи та дав належну оцінку зібраним доказам у справі, а тому прийшов до вірного висновку про те, що відповідачка допустила заборгованість за кредитом, неодноразово попереджалася про наявність заборгованості та її сплату, однак цього не зробила.

Прийшовши до такого висновку, суд обґрунтовано задовольнив позов.

Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, оскільки належним чином не обґрунтовані, протирічать матеріалам справи і висновків суду не спростовують.

Посилання ОСОБА_3 на невідповідність судового рішення Рішенню Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011, а також іншим актам міжнародного права, які захищають права споживачів, а також несправедливість кредитного договору не можуть бути прийняті до уваги через їх безпідставність. Зокрема, вказаний договір відновлювальної кредитної лінії №250 від 14.09.2006 року містить усі необхідні дані щодо його істотних умов, а саме про розмір кредиту, процентів, умови повернення; за ним ризик зміни курсу долара США до гривні несуть обидві сторони договору. Відповідачка, звичайно ж, мала б передбачити можливість зміни курсу валюти, тим більше, що такі коливання і не є чимось несподіваним і у минулому неодноразово виникали (серпень 1998 року курс долара по відношенню до гривні виріс, навесні 2005 року він знизився). Колегія суддів враховує, що ініціатором укладення договору була відповідачка, яка просила надати їй кредит саме в доларах США. При цьому вона виходила із своїх особистих міркувань. Доказів щодо нав'язування їй позивачем кредиту саме в доларах США ОСОБА_3 не надано. Використання ж іноземної валюти в якості предмету договору кредиту законодавством допускається, відповідачкою в цій частині вказаний кредитний договір не оспорений.

Оскільки суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст.308 ЦПК України це є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Білозерького районного суду Херсонської області від 15 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий:

Судді: